Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа

Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа

УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА

КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ

КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ

Протоієрей Ігор Швець

“Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті”

Дисертація на здобуття вченого ступеня

“Кандидата богослів’я”

з предмету “Історія Української Православної Церкви”

Науковий керівник:

єп. Димитрій (Рудюк)

кандидат богослів’я

Ректор КДАіС

Київ – 2001


ЗМІСТ

Вступ. Витоки християнського місіонерства та його мета

I. Маленький нарис Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа історії місіонерства від хрещення Русі до XVI століття

1. Місіонерська праця в Київській Русі в домонгольський період (988 – 1240)

2. Місіонерство в післямонгольський період

(XIII – XVI століття)

II. Умови розвитку місіонерства в XVIII столітті в Російській імперії

1. Церква й держава в XVIII столітті

2. Російські імператори та їхнє ставлення до місіонерської діяльності

3. Напрями місіонерської діяльності РПЦ

ІІІ. Українські Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа православні місіонери в Поволзькій місії

1. Початки місіонерства в Середньому й Нижньому Поволжі

2. Діяльність українських місіонерів у Поволжі в XVIII столітті

ІV. Українські православні місіонери Тобольської місії

1. Історія виникнення та становлення Тобольської митрополії як форпосту місіонерства в Сибіру

2. Визначні Тобольські місіонери-українці:

а) святитель Філофей (Лещинський) (1702 – 1727)

б) святитель Іоан Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа (Максимович) (1712 – 1715)

в) святитель Павло (Конюшкевич) (1758 –1768)

V. Українські православні місіонери Іркутської місії

1. Заснування Іркутської єпархії

2. Іркутські святителі-місіонери.

а) святитель Інокентій (Кульчицький) (1727 – 1731)

б) святитель Інокентій (Нерунович) (1732 – 1741)

в) святитель Софроній (Кристалевський) (1753 – 1771)

VІ. Выпекалінська місія

1. Початки місіонерства в Китаї

2. Українські місіонери XVIII століття в Китаї: архімандрит Іларіон (Лежайський), архімандрит Антоній Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа (Платковський) та ін.

VII. Інші православні місії XVIII сторіччя й участь у их українських православних місіонерів

Висновки

Зноски

Література

Перечень скороченнь

ВСТУП

ДЖЕРЕЛА ХРИСТИЯНСЬКОГО МІСІОНЕРСТВА ТА ЙОГО

МЕТА

Бог хоче, щоб благу звістку почули всі народи й усюди. Його план викуплення мав і завжди має яскраво виражений багатонаціональний нрав. Если Бог укладав Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа завіт з Авраамом, обіцяючи, що його нащадки будуть величавым народом, Він також обіцяв благословити через нього всі племена землі (Бут. 12, 1—3). Євреї були Його вибраним народом; Він виділив Ізраїль, але користувався ним, аби притягнути до Для себя й інших — Рут-моавитянку, Неємана-сиріянина, ніневитян. Бог обіцяв свого часу послати Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Месію, щоб просвітити народи, які перебувають у темряві (Іс. 60, 1—3). Месія стане досконалою жертвою за людський гріх і принесе очищення народам, тож вість про выручиління Боже буде пронесено через усі терени землі (Іс.53,10). Тому храм повинен був стати домом молитви й поклоніння Богові для всіх людів (Мк. 11, 17.18).

Досвід П’ятидесятниці підкреслює полінаціональну Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа спрямованість Євангелія, і ті нові, що увірували, стають свідками в Юдеї, Самарії та навіть до краю землі (Діяння 1,8; 2,5—12, 17—21). На небі буде представлено всі народи (Об. 5,9; 7,9; 21, 24.26). Отже, непорушний обов’язок християн — передавати благу звістку всім і кожному в усьому світі, тобто це обов’язок місіонерської праці.

Слово «місіонерство» прогуляться Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа від латинського слова «missio» — посилка, доручення. Конкретніше, місіонерство — це форма релігійної діяльності релігійних організацій і церков, що має на меті навернення до свого вчення іновірців. Місіонерство займається дуже важливою справою початкового ознайомлення окремих осіб або цілих людів з ученням Христовим і життям у Христі1 .

Джерела християнського місіонерства криються в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа таємниці Пресвятої Трійці. Саме її Друга Особа, Син Божий, після «ради предвічної» Пресвятої Трійці, виконав особливу місію — став Боголюдиною та звершив выручиління роду людського. Він Сам, посилаючи апостолів на проповідь, засвідчив це: «Як Отець отправив Мене, і Я вас посилаю!» (Ів. 20, 21). Особливу місію виконує і Третя Особа Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Пресвятої Трійці, Дух Святий (Ів. 14, 26; 15, 26). Отже, Церква за своєю суттю місійна, бо бере свій початок від місії Сина і Святого Духа, а весь план выручиління прогуляться від джерельної любові, від милосердя Отця2 .

З історії християнства відомо, що, крім внутрішньої готовності тієї чи іншої людини чи народу до сприйняття віри Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа христової, необхідним чинником виступає також особисте свідчення того, хто несе їм благу вістку. Господь наш Ісус Христос заповідав своїм учням: «... ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповідав» (Мф. 28, 19—20). З особистого свідчення апостолів Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа почалося навернення до Христа багатьох людей і влаштування Помісних Церков (Дії. 2 і отдалі). Особисте свідчення вихідця з царського роду Григорія привело до Христа Вірменію, а полонянки Нони — Іверію. Особисте свідчення юнаків Фрументія і Едесія навернуло до християнської віри Ефіопію, бургундської принцеси Клотільди — королівство франків. У цьому ж сенсі апостолом Русі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа став величавый князь Київський Володимир (бл. 950—1015)3 .

З наведених прикладів видно, що обов’язок місіонера в Церкві є обов’язком кожного живого члена: з мирян він чи з духовенства. Місійне покликання виникає при покликанні хрещення. Поширювати віру мусить кожен учень Христовий. Неможливо, маючи справжній досвід віри, не бажати цю Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа радість і щастя передати іншим. Отже, віра передавальна. А до того ж існує чітка Христова заповідь.

Наказ Спасателя: «... ідіть і навчіть усі народи» — ліг в базу місіонерської діяльності, яка не припинялася протягом всієї майже двохтисячолітньої історії Церкви Христової. В який дальний куточок Землі ми не зазирнули б, усюди, де люди Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа прилучилися до християнства, знайдемо сліди праці подвижників-місіонерів. Свідоцтвом цього є наша земля — стародавня Київська Русь.

У Х столітті Блага Звістка про выручиління роду людського наводнила думки й надії княгині Ольги, а згодом і її внука, величавого князя Київського Володимира. З моменту хрещення Київської Русі починається історія Руської Церкви, в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа якій місіонерська діяльність посідає особливе місце.

XVIII століття є одним з найцікавіших періодів інтенсивної місіонерської праці. Загалом, для українських церковних і світських істориків це століття дуже привабливе. Багато вже написано про відносини Російської Церкви та влади з Київською Митрополією. Обширно розкрито роль Києво-Могилянської академії в поширенні освіти Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в Московській державі, досліджено також і внесок українського духовенства в відродження Російської Церкви тощо. Але досі немає ґрунтовної об’єктивної історико-дослідницької праці про місіонерську діяльність у XVIII столітті.

В окремих публікаціях про того чи іншого місіонера не констатується найголовніше — фактично, вся місіонерська справа цього періоду лягла на Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа плечі єпископів, ченців, священиків, часом і мирян саме українського походження. Повна картина подвигу цих слуг Божих переповнює почуттям великої шани до Української Православної Церкви, яка, маючи могутній духовний та інтелектуальний потенціал, не тільки допомогла вийти з кризи Російській Церкві, а й просвітила численні народи Поволжя та безкрайого Сибіру.

Чимало написано про Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа місіонерську діяльність Руської православної церкви в дореволюційний (1917) період церковними создателями, але матеріали в их викладено однобічно, тож вони нас цікавлять, здебільшого, лише як джерело конкретних фактів. Так, приміром, велику цінність має книжка «Краткое описание о народе остяцком...» місіонера Григорія Новицького, колишнього козачого полковника, сподвижника митрополита Тобольського й усього Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Сибіру Філофея Лещинського, у якій подано етнографічну характеристику остяків (хантів), їхні релігійні вірування і, що особливо важливо, місіонерську працю серед их. Священик В.Вербицький 25 років служив в Алтайській духовній місії та залишив книжку мемуарів «Записки миссионера Кузнецкого отделения Алтайской духовной миссии за 1861 год», з якої можна дізнатися чимало Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа важливих фактів про форму й методи місіонерської діяльності, про ставлення до неї корінного населення Алтаю. Цікава в цьому плані також праця П.Буцинського «Крещенне остяков и вогуличей при Петре Великом». Про діяльність православних місіонерів на сході Сибіру розповідає книжка «Труды православных миссий Восточной Сибири», опублікована в Іркутську 1883 року Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Хоча вона, переважно, висвітлює місіонерську працю в XIX столітті, однак містить у собі цінну інформацію про місіонерство в епоху, яка нас цікавить. Це стосується і спогадів алтайських місіонерів Філарета Синьковського й інших, а також щорічні звіти начальників місії, які протягом 30 років публікувала губернська газета «Томские епархиальные ведомости».

У радянський час цю Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа важливу тему вивчали не много. Радянські історики висвітлювали місіонерську діяльність з марксистсько-ленінських позицій, тож із їхніх праць використовувався лише фактичний матеріал. Серед их варті уваги книжки: Огризко Л.И. «Христианизация народов Тобольского Севера в ХVІІІ в.»; Базанова А.Г. «Очерки по истории миссионерских школ на последнем Севере Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. (Тобольский Север); Макарова Д.М. «Самодержавие и христианизация народов Поволжья во 2-ой половине ХVІ—ХVІІ вв.», Зольнікової Н.Д. «Сибирская приходская община в ХVIII веке».

У дисертації також використано літописи Стародавньої Русі, архівні документи, твори відомих дореволюційних церковних і світських істориків. Використано окремі публікації з часописів: «Богословські труди Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа», «Журнал Московської Патріархії», «Православний вісник», які стосувалися діяльності того чи іншого місіонера. З творів українських істориків діаспори создатель найчастіше звертався до «Нарису Історії» Івана Власовського, у якому приділено увагу заморочекі місіонерства в XVIII столітті. Із сучасних російських закордонних церковних істориків XX століття найґрунтовніше торкнувся теми місіонерства І.К.Смолич Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа у своїй праці «История Российской церкви» 1700—1917 ч. 1—2. Создатель крім цього скористався великою кількістю другорядної літератури, яка разом із вищезгаданою, позволила йому відкрити, і, як він сподівається, не тільки для для себя, цікаву епоху, в якій самовіддано працювали українські місіонери.

Слід зазначити, що тема місіонерства є дуже широкою і малодослідженою, тож чекає Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа скрупульозної праці з її висвітлення. Написана кандидатська дисертація є лише першою спробою в цьому напрямі.

Дана дисертація складається з 7 розділів у яких создатель намагався дослідити історію місіонерства від часу хрещення Київської Русі до XVIII століття.

РОЗДІЛ І

Маленький НАРИС ІСТОРІЇ МІСІОНЕРСТВА ВІД ХРЕЩЕННЯ

РУСІ ДО ХVI СТОЛІТТЯ Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа

1.1 Місіонерська праця в Київській Русі в домонгольський період

(988 – 1240)

Хрещення Русі відбулося 988 року під час правління внука княгині Ольги величавого князя Володимира. Він переніс багату культуру Таврійської християнської Русі в Київ, залучив із Корсуня й балканських країн учителів Христової віри, котрі володіли церковнослов’янською мовою, збудував міцний фундамент для розвитку Руської Церкви Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.1

Не розглядаючи всі обставини початкової християнізації Русі, торкнемося лише тих даних, що характеризують Святого Володимира як місіонера. Передусім слід зауважити, що він був людиною обширної натури, спроможним на глибоке внутрішнє переродження з затятого язичника на ревного шанувальника Бога Живого й послідовника заповідей Христових. Привабливість його особистості серед дружини й Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа київського населення була настільки велика, що вони з радістю, як указує літописець, йшли приймати хрещення, поділяючи його порив, і вбачали в ньому спасительну опіку про их його гарячого серця. Ось як описує “Повість временних літ” хрещення київлян: “Володимир посла по всему граду глаголя: аще необрящется кто заутра Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа на ріці — багат лі, ілі убог, ілі нищ, ілі работник противен мні да будет. Се слишавше людье з радостью ідяху, радующеся і глаголяще: аще би се не добро лупило не би этого князь і боляре не прияли”.

У свою чергу, митрополит Іларіон, маючи на увазі вже процес християнізації Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа всієї Русі, пише: “(Володимир) заповіда по всій землі хреститися во ім’я Отца і Сина і Святого Духа, і ясно і велегласно во всіх градіх славитися Святій Тройці, і всім биті христіаном — малим і величавым, рабом і свободниім, уним і старим, бояром і простиім, богатим і убогиім. І не би Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ні єдиного ж противлящася благочесному його повелінію. Да єще і кто не любовію, но ужасом повелівшаго, понеже бі благовіріє єго со властію связано”.2

Літописи змальовують князя Володимира як нищителя ідолів і будівничого храмів, церковного організатора й упорядника просвіти. “(Володимир) повелі рубити церкви і поставляти по містам, ідіже стояху кумири Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. І постави церков Святаго Василія на бугорі, ідіже стояше кумір Перун, і прочії ідіже творяху потреби князь і народіє. І нача ставити по градом церкви і попи, і люди на хрещенье приводити по всім градом і селом. Отправив нача поімати од нарочитоє чади і даяти нача на ученіє Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа книжноє”. Крім цього, своїм уставом “О десятинах, судах і людях церковних” св. Володимир подбав про матеріальне забезпечення молодої Руської Церкви і надав широку судову юрисдикцію Київському митрополитові удобно у всіх громадянських справах і в розгляді злочинів проти моралі.3

Засвоївши головний принцип християнського життя — любов до ближніх і милосердя, він органікличує справу соціальної Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа благодійності. “Повість временних літ” сповіщає про те, що Володимир улаштував на своєму дворі безплатне харчування «всякому нищему і убогому», а крім того, наказав доставляти зі своїх припасів прожиток для всіх бідних жителів Києва, котрі через неміч не можуть придти до нього на двір.Навіть основи державного управління й суду Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа він намагається побудувати на євангельських засадах. «Повість временних літ» сповіщає, що Володимир пробував навіть скасувати смертну кару для розбійників, аби виконати заповідь: “не вбий”. А стосовно його зовнішньої політики, то літописець там само гласить: “і бі живая і князі окольними миром — с Болеславом Лядським і с Стефаном Оугорським Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, і с Андрихом Чешським. І бі мир межю іми і обожай”4 . Головним завданням Володимира було забезпечити перемогу нової віри в думках і житті давньоруського суспільства.

З вище сказаного зрозуміло, чому в уже згаданій «Похвалі» святитель Іларіон порівнює Володимира не тільки зі святими апостолами — засновниками Древніх Помісних Церков Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, а й із святим імператором Костянтином Величавым5 . Порівняння повністю виправдане. Як Костянтин дав Християнській Церкві свободу віросповідання й допоміг культурній перемозі християнства в греко-римському суспільстві, так і святий Володимир допоміг такій його перемозі на Русі.

Місіонерська діяльність св. Володимира отдала той імпульс, що привів до поширення християнства по всій Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа території, означеній нині назвою Київська Русь; забезпечив становлення організаційної структури Помісної Руської Церкви та сприяв прогресу руської культури вже як культури християнської.

І все-же не слід саме хрещення при Володимирові сприймати як абсолютне торжество Християнства. Християнізація сталася не відразу, а розтягнулася на довгі десятиліття. Значна частина населення залишалася Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа поганською ще в XI столітті. Тому дія церковного статуту св. Володимира розповсюджувалася тільки «по градам і погостам, гді християне суть»6 . У Новгороді, як показує епізод з Глібом Святославовичем, у другій половині XI століття тільки дружина князя й духовенство були на боці нової релігії7 . За свідченням 1-го рукопису XII—XIII століть навіть Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа у пізніші часи у багатьох «болван єсть спрятан, видолбєн, написан»8 . Дуже поширеним ще залишався культ священних каменів і дерев, багато хто «жрут бісом, і болотом, і кладезем», «моляться» «под овіном, ілі в рощенії, алі у води»9 .

Для людей XI століття торжество християнства було пов’язано з Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ім’ям Ярослава Мудрейшего (бл. 978—2.11.1054), за правління котрого «нача віра християнская плодитися і расширяти, і чорноризьци почаша множитися, і монастирі починаху биті». Літопис змальовує яскравими барвами діяльність князя Ярослава: «І іни церкви ставяше по градом і по містом, поставляя попи і дая ім от імінія своєго урок, веля ім учити люди Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа... і умножаща прозвутори і людьє христьянсті»10 .

За Ярослава Мудрейшего було остаточно впорядковано організаційну структуру Церкви. При ньому засновано митрополію в Києві, а при ній — соборну церкву св. Софії, яка мала стати центром нової церковної організації. Попри активну діяльність Ярослава Мудрейшего, у середині XI століття поширення християнства обмежується безпосередньо Придніпров Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа’ям, а межиріччя Оки—Волги і навіть Новгород, як уже відзначалося, майже не було християнізовано11 .

У часи роздроблення Русі князі клопоталися про вкорінення віри Христової у своїх князівствах, тож кожне столичне княже мі100 ставало місійним центром християнства. Київська Русь у цей період утверджувалась у вірі головним чином Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа працею вже свого руського чернецтва. Ченці були самовідданими місіонерами. Вони першими проповідували віру Христову в усіх кінцях нашої стародавньої Вітчизни12 .

Надзвичайно важливу роль у розповсюдженні християнства на Русі в XI—XIII століттях відіграв Києво-Печерський монастир. Заснований св. Антонієм 1051 р., він став зразком для інших монастирів і мав величезний вплив на руське Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа духовне життя. Аскетичну налаштованість сприйняло й суспільство. З Печерської обителі брали ченців для ігуменства в інші монастирі та для архієрейського служіння. Вихідці з неї всюди несли дух, утомившись і творіння її святих подвижників — Якова, Нестора, Симона, Полікарпа13 .

З Києво-Печерського й інших монастирів вийшли известені місіонери. Так Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа преп. Кукша, смиренний чернець, був проповідником християнства серед в’ятичів* , в нинішніх губерніях Орловській, Курській і Калузькій. Він своїми чудесами навернув до Христа багатьох ідолопоклонників, і, разом зі своїм учнем Никоном, прийняв мученицьку погибель 1114 року14 .

Інший Київський чернець — преподобний Герасим (+1147) був місіонером у суворому Північному краї (біля нинішньої Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Вологди) і збудував там церкву в Ім’я Пресвятої Трійці15 . І таких були сотні. Києво-Печерський монастир, образно кажучи, став джерелом, яке духовно зрошувало всі землі тодішньої Русі.

Серед чисельного сонму святителів-місіонерів землі Руської почесне місце посідають вихованці Києво-Печерської Лаври священомученик Леонтій і св. Ісаія. Про Леонтія розповідається, що він Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа просвітив хрещенням мі100 Ростов на дону і там 1070 року прийняв мученицький вінець. Наступник Леонтія св. Ісаія багато попрацював у Ростовській землі для поширення християнства. Подвижницьке його життя обірвалося 1082 року16 .

Попри труднощі, процес християнізації на наших землях проходив досить успішно. Майже водночас із русичами прийняли християнство деякі інші Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа народи, але перебіг християнізації у их був значно повільнішим. Так у Швеції Олаф прийняв хрещення 1008 року, а Церква організувалась остаточно тільки на соборі в Схенінгені 1248 року; в Норвегії християнство запроваджене Олафом Тригвассоном, сучасником святого Володимира (995—1001), і Олафом Святим (1015—1024), але сформувалося тільки в середині XII століття; в Ісландії християнство прийнято 1000 р., а Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа єпископські кафедри створено лише в 1080—1115 рр.17

Отже, в Київській Русі, завдяки активній місіонерській діяльності князів і духовенства, організаційний процес пройшов швидше, ніж в інших сусідніх країнах. Остаточне зміцнення християнства й організація християнської Церкви здесь припадають на 2-гу половину ХІ століття.

1.2 Місіонерство в післямонгольський період (XIII – XVI століття Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа)

Монголо-татарське нашестя було народним лихом і державною катастрофою. Багато міст і сіл лежали в руїнах і згарищах. Значна кількість населення загинула або потрапила в полон. Ремесло, торгівлю, культуру в своїй основі було підірвано. Руські землі потрапили в тяжку неволю і залежність від Золотої Орди.1

Мати міст руських Київ Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа також став здобиччю монголів. Десятинний храм було зруйновано. Лавру Печерську спіткала така сама толика — багатства пограбовано, ченці — одні загинули від клинка, інші втекли в ліси.2

Проте монголи на наших землях не насаджували свою релігію. Вони згодом навіть позволили проповідування християнства внутри себя. 1261 року в столиці Золотої Орди Сараї (на нижній Волзі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа) створено єпископську кафедру. Проте діяльність її обмежилася тільки задоволенням релігійних потреб руських колоністів, удобно не маючи на меті місіонерства серед місцевого населення.3 Були, правда, окремі випадки навернення в християнство самих татар. Приміром, племінник хана Берке, під впливом проповіді ростовського єпископа Кирила, який відвідав Орду, таємно від Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа родичів поїхав у Ростов на дону і там охрестився з ім’ям Петро. Пам’яткою його доброчесності залишився в Ростов на донуі монастир на честь св. ап. Петра і Павла.4

У монгольський період ще більше поширилося християнство серед неруських людів. Успіхові місіонерської діяльності серед их значною мірою слід завдячувати переходу найкращих Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа сил Русі зі зруйнованого Півдня на Північ. Чернецтво тепер поширювалося та будувало свої нові обителі переважно в лісах Півночі, де в той час обширно розвинулася колонізація нових земель. Висвітлимо діяльність найвидатніших місіонерів монгольського й післямонгольського періодів.

У другій половині XIII ст. в Білозерському князівстві серед заволзької чуді* насаджували християнство насельники Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Кубенського монастиря, розташованого на кам’яному полуострові Кубенського озера. Їх випадково виявив там князь Білозерський Гліб. Через бурю на озері князь пристав до острова та зустрів там 23 пустельників, котрі навертали в християнство чудь і карелів.5

У тих самих землях через 100 років працював інший проповідник християнства — святий Стефан Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, просвітитель Пермського краю.6 Він був сином соборного причетника в Устюзі. 1365 року вступив до Ростовського монастиря, де подвизався 13 років. Там вивчив грецьку мову, щоб перекласти Святе Письмо для зирян (застаріла назва комі).* Він придумав зирянську азбуку й переклав на зирянську мову найважливіші біблійні та богослужбові книжки. З благословення Коломенського Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа єпископа Герасима вирушив (у 1370 або 1379) у Малу Перм, аби просвітити язичників-зирян. Самовіддана, повна небезпек діяльність св. Стефана мала величавый успіх. Багато зирян хрестилося, і св. Стефана 1383 року було поставлено єпископом Не достаточної Пермі.** * Для утвердження новонавернених св. Стефан відкривав при храмах училища. Він будував церкви, ставив священиків із самих Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа зирян і вів богослужіння зирянською мовою. Спочив він 1396 року. Проте чимало зирян чинили спротив наверненню в християнство, тож у XV столітті наступники св. Стефана — Герасим і Питирим загинули мученицькою смертю.

Завдяки натхненній проповіді й високим прикладам святого життя подвижників, які спасалися на Півночі, християнство продовжувало давати свої плоди й серед фінських Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа племен. Неподалеку від Карполя наприкінці XIII столітті на горі Челні поселився преподобний Кирило й заснував Челмогорський монастир. Протягом 52 років місіонерської праці він просвітив християнством Чудь.7

1329 року на Валаамському полуострові Ладозького озера поселився преподобний старець Сергій, до котрого невдовзі приєднався інший чернець — преподобний Герман. Завдяки їхній місіонерській Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа праці православ’я поширювалося в Карелії,* яка дуже потерпала від утисків шведських папістів. Заснований преподобними Сергієм і Германом знаменитий Валаамський монастир мав величавый вплив на християнізацію карелів.8

Наприкінці ХІV століття чернець Валаамського монастиря Арсеній, прибувши на сусідній з Валаамом острів Коневський, де язичники на обожнюваному ними камені приносили в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа жертву жеребцов, хрестив багатьох і заснував Коневський монастир.9

На Онезькому озері у ХІV столітті преподобний Лазар, що був родом із Греції, заснував Муромський (Мурманський) монастир. Дикі лопарі** очень гнобили преподобного, але зціливши сліпого сина їхнього старійшини, Лазар увійшов до их у повну довіру й охрестив багатьох.10

У першій половині Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ХV століття ченці-місіонери досягли навіть сберегалів Білого моря. Преподобні Саватій (1435), Герман і Зосима, котрі подвизалися на Соловецькому полуострові, заснували 1429 року відомий Соловецький монастир, який мав величезний вплив на християнізацію всього північного краю.11

1439 року Костянтинопольська ієрархія уклала на Флорентійському соборі унію з Римом. 15 грудня 1448 року собор російських єпископів незалежно Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа від Костянтинополя обрав митрополитом московським і всієї Русі Рязанського й Муромського єпископа Іону. Наступний собор 1458 року підтвердив це рішення. Уряд Литви й Польщі не міг визнати православного митрополита, котрий живой у ворожій для их державі. Відтоді починається самостійне життя двох частин Руської Церкви, причому московські митрополити титулуються «митрополитами всія Русі», а литовсько Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа-руські (українські) — «митрополитами Київськими і всія Русі». Життя двох митрополій колись єдиної Церкви відтоді проходить в особливих, причому різних історичних умовах.

Українська Церква на території Польсько-Литовського князівства головним своїм завданням мала стримування експансії католицизму, а з XVI століття і протестантизму, з Заходу. Північно-східну митрополію Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа на момент проголошення її самостійності історик Покровський характеризує так: «У 1458 році більша половина найдревніших єпархій відійшла під владу Київського митрополита. Порівняно невеликий заселений простір, зосереджений біля Новгорода, Твері, Ростова, Суздаля, Володимира, Москви і Рязані, інородний схід і пустинний південь дістались Москві з її митрополією. На північному сході їй дістались тундри Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, ліси й болота, заселені не стільки людьми, скільки звірями».12

Такий стан митрополії залишався не довго. Внаслідок завоювань територія Росії швидко розросталася. Підкорення нових людів відкривало простір для місіонерської діяльності, у итогі якої Московська митрополія росла і територіально, і чисельно. У XV—XVI століттях місіонерська праця продовжувалась у Пермі, яку Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа 1478 року було приєднано до Російської держави. У середині ХV століття естафету благовістя від Стефана й Герасима Пермських прийняв єпископ Питирим. Він був відомий своєю освіченістю. При його дворі вівся літопис. Святий Питирим постійно об’їжджав край і сумлінно проповідував. 1455 року, як і Герасима, його вбили язичники, а його наступником став Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа єп. Іона. Йому вдалося значно поширити віру, навернувши до неї князя Великої Пермі. Його стараннями ідолів було знищено, а на їхньому місці будувалися церкви, при яких влаштовувалися училища. Св. Іона преставився 1471 р.13

Місіонерську працю св. Іони продовжив єп. Філарет (1471—1501), котрий проповідував сам пермською мовою.

Самовідданим місіонером був св Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Феодорит, заглавий просвітителем лопарів, який у дрімучих лісах біля річки Если заснував Троїцький монастир (1540—1550). Тоді місцеве населення почало масово приймати Православ’я. Був випадок, если за один денек хрестилося близько 2 тисяч чоловік.

Ревною місіонерською діяльністю відзначався св. Трифон Печенгський, або Кольський (народився 1495). У пошуках усамітнення пішов на далеку Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа північ за річку Печенгу, де проповідував місцевим племенам з небезпекою для життя. Побудував храм на Печензі на честь св. Трійці, а згодом монастир. Помер у 88-річному віці.14

Помалу язичництво відступало. За свідченням Герберштейна (в 1526) ідолопоклонники ще зустрічались інколи в лісах, але туди постійно вирушали місіонери для їх навернення.15

Після підкорення Казані 1532 р Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. й Сибіру 1583 р. — значно розширилися межі Російської Церкви. У Казані 1555 р. створено архієпископську кафедру, яку займає відомий місіонер св. Гурій (+ 1564)* . Широка місіонерська діяльність у Сибіру серед місцевих народностей почалася тільки після утворення Тобольської і всього Сибіру митрополії 1620 р.**

Місіонерство у другій половині XVI й XVII столітті розглянемо пізніше Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, если будемо говорити про історію виникнення місій на Поволжі й у Сибіру. Саме в цих регіонах на той час зосередилася місіонерська справа Російської православної церкви. А сразу перейдемо безпосередньо до XVIII століття, аби дізнатись у яких політичних й економічних умовах жила церква, і як ці умови впливали на Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа місіонерську діяльність.

РОЗДІЛ ІІ.

УМОВИ РОЗВИТКУ МІСІОНЕРСТВА У XVIII СТОЛІТТІ В

РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

2.1 Церква і держава у XVIII столітті

Аби зрозуміти причини розквіту й занепаду місіонерської діяльності у XVIII столітті необхідно розглянути історичний фон, на якому ця діяльність відбувалася. Століття, яке нас цікавить, було складним і багато в чому трагічним в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа історії Російської церкви. Почалося воно з реформ Петра І, серед яких установлення ним державної церковності принципово змінило як відносини між державою та церквою, так і особисте ставлення імператора до церкви на наступні 200 р. існування петровської імперії.1 Петро повністю нехтує історично встановленим патріаршим устроєм церкви* , тобто канонічним устроєм, і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа заради «единовластия» завів у Росії поліційну систему так званої «державної церковності», яка виникла під впливом ідей реформації та філософії натурального права й запанувала тоді в державах Західної Європи. Сущность її в приматі державної влади над усім, зокрема над релігією та церквою. Ця система відносин між церквою та державою була Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа антиподом ієрократичної системи середніх віків: «духовний меч» вона цілком підпорядкувала «мечу світському».2

Церковна реформа справді була необхідна в Росії, але Петро робив її не для того, щоб допомогти церкві. Скасування патріаршества й відновлення 1701 р. монастирського приказу,** а згодом, 1721 р., встановлення «духовного регламенту»* не достаточно на меті позбутися двовладдя в державі, яке Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа на думку Петра, таїло в собі патріаршество.

За своєю суттю, керівництво монастирського приказу церковно-монастирськими маєтками, було нічим іншим, як справжньою секуляризацією, хоч і не доведеною до кінця. Монастирський приказ відав усім, починаючи від величавых маєтків і закінчуючи простою чернечою мантією та поношеним священицьким підризником.3

Відтоді Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа як «духовний регламент» став законодавчою основою вищого управління російської церкви, остання перетворилася на частину російської держави, а Святіший Синод став державною, а не церковною установою.4

Хоч і намагаються деякі російські історики приписати Петрові «глибоке й живе розуміння релігії», але об’єктивний погляд на цю особистість дає підстави вважати його людиною чужою Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа до релігії. Можна цілком погодитися з атеїстом Нікольським Н.М., який писав, що для Петра, зовсім чужого до старої доброчесності, церква мала значення тільки як знаряддя влади та як джерело державних доходів.6 Реформи Петра І в основі похитнули економічну незалежність Руської Церкви; більше того, вони мали приховану тенденцію до Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа поступової передачі церковних вотчин у руки дворянства й перетворення монастирів на установи державного призначення.7 Найяскравіший осуд поневолення Церкви державою за часів Петра І дали в ХІХ столітті московські слов’янофіли на чолі з А.С.Хомяковим, а Ф.М.Достоєвському належить влучне визначення стану Російської Церкви, що вона Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа «від Петра І перебуває в паралічі». І все-же, хоч як феноминально, місіонерська справа за Петра І процвітала. Чому так, дізнаємось у наступному розділі.

По смерті Петра І в 1725—1727 рр.. престіл посіла його дружина Катерина І, вибрана «правительствующими персонами» і гвардією.8 Вона була некомпетентною в управлінні державою, тож фактичне керівництво взяв Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа на для себя А.Д.Меншиков. Зі смертю могутньої особистості Петра в частини орієнтованої на Захід еліти прокинувся інстинкт фактичного, а слідом і юридичного конституційного обмеження прав монарха.

Першою спробою такового обмеження було встановлення 8 свирепого 1726 р. Сенатом так званої «Верховної Потаенної Ради». Хоча в мотивуванні такої установи Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа підкреслювалося, що ця рада не є «особлива колегія», що «вона служить тільки для полегшення Її Величності у важкому обов’язку управління», насправді це була відверта спроба обмеження монаршої влади.

Ніби незначна й формальна тільки реформа функціонування верховної влади підкошувала й без того глибоко зрушену Петром систему відносин держави та Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа церкви. До того часу Священний Синод майже повністю залежав від волі монарха, але завдяки безпосередній залежності, він відкидав усі спроби Сенату чи будь-яких інших Колегій давати вказівки Вищому Церковному Управлінню. Тепер між церковною владою та монархом виросла нова структура, — Верховна Потаенна Рада. Вона дістала право приймати усно Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа й оголошувати до виконання іменні укази імператриці. Отже, Синод став підлеглим не безпосередньо миропомазаній, тобто сакральній владі церковного епістілонарха, але колегії не тільки не миропомазаній, а й не повністю православній, позаяк у Верховну Таємну Раду заходила і протестантська постать барона Остермана.9

Катерина І та її оточення, разумеется, вже зрозуміли Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа необхідність рішуче розсіяти сумніви стосовно належності царя до Православної Церкви, які виникли після реформ Петра І й під враженнями неправославних творів Феофана Прокоповича. У своєму заповіті 1727 р. Катерина І написала: «Ніхто ніесли не може володіти російським престолом хто не грецького закону».10

1727 р. місце померлої королеві Катерини І зайняв син нещасного Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа принца Олексія 12-річний Петро II. Юний монарх і його оточення були настільки тісно пов’язані з консервативною церковно-опозиційною «староруською» партією, що в його православності не могло бути й тіні сумніву.11 Петро ІІ помер у січні 1730 р. до своєї коронації в Москві, не залишивши заповіту. Він був останнім по Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа чоловічій лінії з роду Романових і останнім царем, похованим у Московському Архангельському соборі.

Якщо в православності Петра II не було серед народу сумнівів, то цілком інакше було з імператрицею Анною Іоанівною* (1738—1740). Її було видано заміж за протестанта барона курляндського, тож вона майже 20 років провела в німецько-протестантському оточенні. Не Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа чудно, що вже в перших параграфах так званих кондицій** 1730 р. від Анни вимагалося сповідувати православну віру й розповсюджувати православ’я.12 Анна була постійно занепокоєна настроями духовенства, і не раз у своїх указах вимагала від церкви щорічних молебнів за своє «боговгодне правління». Її таємна канцелярія жорстоко переслідувала всіх духовних осіб, котрі не Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа правили таких молебнів. Крім того, все духовенство зобов’язане було письмово присягнути на вірність імператриці.13 10 років тривало панування в Росії придворних німців. Держава й церква жили в постійному ужасу доносів і жорстоких гонінь. А двір потопав у розкошах і вів веселе й розпутне життя.

Становище церкви Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа за часів Анни так змалював проповідник при Єлизаветі Новгородський архієпископ Амвросій Юшкевич: «На благочестя і віру нашу православну наступили, але таким чином, ніби вони не віру нашу православну, а непотрібне і дуже шкідливе для християнства марновірство викорінюють. О, яку велику кількість під таким приводом людей духовних, а найбільше вчених Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, знищили, монахів порозстригали й перемучили. Спитай за що. Іншої відповіді не почуєш, крім цієї: марновір, ханжа, лицемір, нічого не вартий. Це ж усе робили з такою хитрістю і задумом, щоб зовсім в Росії знищити священство православне і завести свою ново видуману безпопівщину».14

Нестриманість рано зруйнувала здоров’я імператриці Анни, і вона померла Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа 1740 р. залишивши престіл синові своєї племінниці Анни Леопольдівни та Брагуншвейгського царевича Антона, щойно народженому Іоанові Антоновичу. Оскільки новонароджений імператор не міг сам управляти, то регентом до його повноліття Анна призначила Бірона, котрого до того часу за бажанням Анни було обрано герцогом Курляндським.15

Але змордована Біроновським терором Росія не Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа могла його більше терпіти. Її погляд звернувся до несправедливо забутої та ні на що не претендуючої дочки Петра І Єлізавети. У листопаді 174І р. вона погодилася на підготовлений безкровний переворот. Його найтрагічнішою жертвою став юний Іван Антонович, ніби живим похований у казематах Шліссельбурга на цілих два 10-ки Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа років і врешті-решт убитий там.16

У маніфесті з нагоди сходження на престіл імператриці Єлизавети (25 жовтня 1741 р. — 25 грудня 1761) немає жодних запевнень у її належності до православ’я.17 Цій «другій Пульхерії» та захисниці церкви, як назвав її Ростовський митрополит Арсеній Мацієвич, не було потреби доводити свою правовірність, настільки її церковність і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа відданість Церкві були очевидними кожному її сучасникові.18

Правління Єлизавети було правлінням її сановників, наближених і зібраних нею в сенаті. Довіряючи своїм наближеним, Єлизавета не вбачала в такій діяльності сенату загрози для своєї особистої влади. Серед наближених до королеві особливо виділялися графи Розумовські (Олексій і Кирило Григоровичі) з українських Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа козаків. Старший Олексій таємно повінчаний з імператрицею. Він користувався своїм становищем дуже помірковано, нікому не чинив зла й не втручався в управління державою. Молодший, Кирило, здобув хорошу освіту за кордоном, був президентом академії наук і, крім того, гетьманом України.19 Погибель Єлизавети принесла нові випробування церкві. Правління Єлизавети слушно називали ліберальним, але тільки Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа тому, що вона (імператриця) була забавної та зговірливої вдачі. Величавых державних цілей перед собою не ставила, а державні справи гальмувала, то забуваючи про их, то під якимось приводом відкладаючи.

Після недлинного піврічного правління слабкого на розум Петра ІІІ 1728—1762 рр.. з баронів Гольштинських, скинутого з престолу царською Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа гвардією та вбитого, почалося 34-річне правління його дружини, — дочки генерала прусської служби, царевича Ангальт-Цербтського, Катерини ІІ (28 червня 1762 р. — 6 листопада 1796 р.). Вона була представницею на Російському престолі так званого «освіченого абсолютизму».20 Хоча вона полюбляла заявляти для себя вірною дочкою церкви, захисницею православ’я, та насправді була нерелігійною. Вона дотримувалася деїстичних поглядів, поширених Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа у Європі у «Вік просвіти»; листувалася з Вольтером, Дідро, хоча їхніх крайніх поглядів вона, принаймні словестно, не поділяла. Атеїстові Дідро вона писала: «Радію, що належу до числа безумців, котрі вірять в Бога». Сучасник Катерини ІІ князь М.М.Щербатов сумнівався в цьому; він писав: «Чи має вона віру в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Закон Божий? Якби й не мала, то сам закон міг би виправити її серце й наставити стопи її на шлях істини. Але ні, упоєна безглуздим читанням нових письменників Закон християнський зовсім не шанує».21

В основі її поглядів на відносини між Церквою та державою лежала, як і в Петра Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа І, гостра неприязнь до католицької території «двох клиноків»; вона визнавала тільки якнайширшу залежність Церкви від держави. На релігію вона дивилася винятково з політичної точки зору й визнавала за нею службове значення — значення морального засобу, необхідного державі для управління простим народом. Розглядаючи релігію як політичну силу, яка за певних обставин Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа може бути небезпечною для верховної державної влади, Катерина II прагнула позбавити Церкву та її представників можливості діяти всупереч із поглядами уряду.22

За Катерини II церковна реформа Петра І стабілізувалась у формі сталої системи державної церковності. Серйозною перешкодою на шляху остаточної побудови цієї системи спочатку стала справа митрополита Арсенія Мацієвича (1763)* , але Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа перепону цю Катерина хитро усунула, вдавшись до фальшивих звинувачень. Після цього церковне управління опинилося повністю в руках імператриці. Тепер, після своєї перемоги, вона вже не боялася Церкви, сили якої підірвала церковна реформа Петра І, а надто постійний тиск на неї з боку світської влади при Анні Іванівні Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. За словами сучасників, ужасу перед можливою боротьбою «двох влад» уже не було.23

2.2. Російські імператори та їхнє ставлення до місіонерської

діяльності у XVIII столітті

Місію серед нехристиянського населення Росії у ХVІІІ столітті не можна розглядати як чисто церковну ініціативу. Значною мірою вона скеровувалася державою і, зокрема, російськими імператорами, котрі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ставили перед Церквою конкретні завдання в рамках своєї внутрішньої політики. Особливо це стосується Петра І. Задумавши збудувати могутню імперію, цар потребував великої кількості вчених людей для виконання різноманітних функцій, зокрема для місіонерської справи. Таких людей у Росії удобно не було ні серед цивільного населення, ні серед духовенства. Московське духовенство до приєднання Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Української Церкви 1686 р. не тільки жило часами початку поширення християнства на сході Європи, а й користувалося здебільшого християнською літературою ще ХІІ століття.1

В «Истории Российской Церкви под управлением Святейшего Синода» про освіту «великоруського» духовенства цього періоду сказано так: «Зі священиків не багато було таких, котрі могли б напам’ять Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа проповідувати догмати й закони Святого Письма. За освітою священики стояли не на більш високому рівні ніж паства. І пастирі, і паства навчалися в одних школах, які були при церквах, де єдиним учителем був дяк, уся освіта котрого обмежувалася вмінням грамоти. Вільне читання було достатнім цензом для отримання священицького сану Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Хто вмів читати й писати, від того не вимагалося вже подальшого навчання».2 Не дуже відрізнялись у цьому від духовенства й архієреї.

Такий рівень освіти був непридатним для корінної перебудови всього суспільства. Цар Петро І досить швидко зрозумів значення України, як багатого джерела культурних сил і засобів, яке і перед тим Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, його батько та брат використовували у справі долучення відсталої Московщини до європейської освіти й ученості. Тому Петро І обширно залучив українців собі на допомогу, головним чином із духовного стану, не тому, що надавав величавого значення Церкві й побожності в житті держави та громадянства, а з тієї Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа простої причини, що духовні верстви за тих часів продовжували бути головними репрезентантами освіти й культури.3

Київська Академія та інші навчальні заклади України* в першій половині ХVІІІ століття випускають велику кількість освічених людей і забезпечують Росію висококваліфікованими діячами на духовно-просвітницькій ниві. Випускники займають місця вчителів і наставників духовних шкіл, обіймають різні Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа церковно-ієрархічні посади в Росії. Наскільки заангажованими були представники «київської науки» не лише в культурно-релігійному, а й у політичному житті Московської держави в той період, можна бачити вже хоча б із того, що «всі найважливіші переклади зі стародавніх мов, усі визначні трактати про догмати віри, усі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа проповіді, більша частина поетичних творів на прославлення перемог і знатних, театральні п’єси — усе це писалося вченими малоросами або під їх безпосереднім наглядом».4

До цього можна додати, що й уся місіонерська справа, принаймні 3/4 ХVІІІ століття, велася «вченими малоросами або під їхнім безпосереднім наглядом».

Серед усіх вінценосних осіб Росії ХVІІІ століття Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа найбільшої уваги місіонерській справі надав Петро І. Ще 1696 р. цар, обговорюючи з патріархом організацію шкіл для духовенства, особливо підкреслив, що духовенство московське малограмотне, що немає кому просвітити татар, мордву, черемисів і людей інших племен, які не знають Господа Творця.5 Отже, Петро І цим підкреслив необхідність підготовки місіонерів для просвіти нехристиянського Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа населення Росії. Переконавшись у неспроможності Російської церкви надати необхідних йому людей, він 1700 р. спеціальним указом звелів Київському митрополитові Варлааму (Ясинському) знайти з учених ченців на Тобольську митрополичу кафедру когось для ведення місіонерської діяльності.6 Починаючи з цього указу, протягом найперших років ХVІІІ століття цар робив настільки часті виклики київських вчених монахів Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, зокрема й наставників Академії, що вона почала відчувати неабиякі труднощі стосовно заміщення посад. Тодішній головний начальник Академії — київський митрополит Варлаам Ясинський* у колі близьких йому людей не приховував своїх побоювань щодо Київської Академії, яка мусила відпускати від для себя найбільш обдарованих і необхідних для неї самої вихованців.7

Попри війну Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа зі шведами, Петро І не забував і про справу місіонерства. З 1-го боку, він продовжував московську традицію винагороди за хрещення, а з іншого — згідно зі своїм нравом, намагався форсувати християнізацію окраїн. 1706-го й 1710 року він видає укази Тобольському митрополиту Філофею Лещинському, якими зобов’язував його силовими Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа способами хрестити туземців.8 Указом від 3 листопада 1713 р. Петро І в ультимативній формі сповіщає татарських мурз (поміщиків) колишнього Казанського королевства про те, що дає їм півроку для переходу в православ’я, погрожуючи інакше конфіскувати маєтки. Певне, цей указ не було виконано й Петро 1715 р. видає ще один подібний указ.9 1720 р Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. видано указ про звільнення новохрещених від подушного податку мінімум на 3 роки, а також про зниження інших податків.10

По смерті Петра І, у неспокійний період «временщиків» (1725—1741) занепадає місіонерська справа. Відзначити можна хіба що відправлення при імператриці Катерині І нової духовної місії в Выпекалін 1726 р. і маніфест імператриці Анни Іва-

нівни від Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа 17 березня 1730 р., який вимагав від Святійшого Синоду посилити місіонерську діяльність серед старовірів й інородців-язичників, але без насильства.11

Імператриця Єлизавета після сходження на престіл узяла активну участь у поширенні християнства. Вона підтвердила указ Петра І від 2 листопада 1722 р., не брати рекрутів з новонаверених. Втішена наверненням багатьох магометан і язичників у Казанській Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа і Нижньогородській губерніях, маніфестом від 1743 р. Єлизавета оголосила свою волю такими словами: «Усі, хто прийняв і збирається прийняти хрещення, звільняються від мурз-панів своїх; усім тим, хто проживає в кріпацтві в позикодавців в оплату буде зараховано службу позикодавцю з оцінкою кожного року по 5 рублів. Там, де живуть християни разом Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа із мусульманами, щоб зберегти чистоту віри в новохрещених і не піддавати їх гіркій участі переселення в інші місця, заселені християнами, наказано було зламати усі мечеті».12

Політика віротерпимості Катерини ІІ викликала великі зміни в місіонерській праці. Вже її перше розпорядження у цій сфері окреслило тенденції пізнішіх документів. 23 січня 1763 р Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. імператриця була присутня на засіданні сенату, де розбиралися скарги новохрещених на зловживання рекрутчини. 20 свирепого 1764 р. Катерина отдала Сенатові таке розпорядження:

1) Скасувати Контору новохрещенських справ;

2) Зберегти школи для новохрещених за умови, що дітей прийматимуть туди тільки з волі батьків і без примусу;

3) Підпорядкувати місії винятково керівництву відповідних єпархіальних архієреїв, котрі повинні Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа мати всього 13 місіонерів...

Цих місіонерів було розподілено так: у Казані — 3, у Тобольську, Іркутську, Тамбові — по 2, у Нижньому Новгороді, В’ятці, Рязані й Астрахані — по одному13 .

В «Наказе» 1767 р. вона забороняє впливати на іновірних шляхом тиску чи винагород: «У такій великій державі... було б дуже шкідливим для Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа спокою та безпеки громадян забороняти чи не дозволяти різні віри. Гоніння людські уми дратує, а дозвіл вірити, згідно свого закону, пом’якшує найтвердіші серця й відводить від закоренілої впертості, гасить суперечки, супротивні спокою держави, єдності громадян».14

Усі наступні укази Катерини ІІ, пов’язані з іновірцями, були в такому ж дусі. На Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа скаргу Казанського митрополита в сенат, що татари-магометани збудували дві мечеті неподалік православного храму, Катерина написала генеральному прокуророві Сенату: «Як Всевишній Бог на землі терпить усі віри, народи та сповідування, то і Її Величність за тими ж правилами, подібно до Його святої волі, й усім чинити наказує, бажаючи Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа тільки, щоб між підданими завжди любов і злагода царствували». Крім цього імператриця підкреслювала, що церковні ієрархи не повинні протидіяти цивільній владі, компетенція якої простягається й на іновірців.15

Уся фальшивість Катерини ІІ, як доброї королеві й матушки-Росії проявились у справах митрополита Ростовського Арсенія Мацієвича й Тобольського митрополита Павла Конюшкевича Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.

2.3 Напрями місіонерської діяльності РПЦ

Протягом ХVІ—ХVIII століть Росія перетворилася на багатоконфесійну імперію, де в остаточному итогі православне населення вже не було в абсолютній більшості.

Розростання державної території відбувалося, беручи розташування Московської держави ХVІІ століття як початкове, у трьох напрямках: на захід, на південь і на схід. Рух Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа на кожному з цих напрямків ставив перед церквою нові завдання. Тільки просування на північ вже закончилось у ХV столітті на берегах Білого моря (див. Місіонерство в XIII—ХVІ століть). Особливо гостро постала неувязка місіонерства в нових єпархіях Поволжя й Сибіру, які разом з православними російськими громадинами включали й території з іновірним Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа населенням. У ХVІІІ столітті, розміри багатьох єпархій були обернено пропорційними до кількості їхньої православної пастви.1 Нові території з їх етнічним, мовним та релігійно-змішаним населенням спонукали Церкву до необхідності місіонерської діяльності серед язичників і мусульман. Опорними пт для такої роботи на цьому величезному просторі могли служити тільки Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа маленькі, далекі одне від 1-го поселення православного люду.2 Всупереч бажанню уряду, навернення в православ’я, яке, особливо з ХVІІІ століття, не достаточно служити державно-політичним цілям, відбувалося повільно. Що отдалі Російська держава розширювалася на схід, за Урал, і на південний схід, то складнішими ставали етнічні й релігійні умови для місіонерства серед багатонаціонального Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа населення, яке сповідувало шаманізм, іслам, буддизм-ламаїзм.

З якими ж народами й вірами зустрілися українські місіонери у ХVІІІ столітті на Поволжі й у Сибіру? Серед підкорених людів Поволжя було чимало язичників. Навернення їх більш-менш успішно проводилося з самого початку заснування Казанської єпархії, але завершилося, в основному Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, лише в 60-их роках ХVІІІ століття.

Відносна легкість переходу в християнство чувашів, марі, мордви, удмуртів объяснюється тим, що їхнє язичництво було розвиненою формою політеїзму. У ньому сформувалася класифікація богів за ступенями. Верхній ступінь в ієрархії богів займав верховний бог, «верховний» більше за назвою, ніж за атрибутами влади. У їхньому політеїзмі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа були присутні риси монотеїзму, притаманні християнству й ісламу. Це було багатошарове язичництво, у якому поруч з ієрархією богів уживався величезний пласт стародавніх вірувань та ритуалів. ЦІ все-же язичництво людів Поволжя було відносно цілісним комплексом політеїстичних поглядів та ритуалів зі специфічними етнічними рисами.

В історичних умовах, які склалися після середини Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ХVІ століття в Середньому Поволжі, язичництво чувашів, марі, мордви, удмуртів не могло зберегти свою попередню самостійність і нейтралітет, у зв’язку зі впливом на нього християнства й ісламу. За провидінням Божим, здійснювана Церквою християнізація цих людів не йшла врозріз із глобальним процесом розвитку релігії загалом, і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа еволюції релігійних поглядів язичників Поволжя зокрема. З появою «світових» релігій кордони національних релігій звужувались, помалу вони втрачали свій етнічний вигляд. Певною мірою цим можна пояснити, чому християнізація язичницьких людів Поволжя проходила швидше, хоча й розтягнулася на кілька століть.3

Зовсім інакшою була ситуація з мусульманами. Найбільшим народом Поволжя були татари, котрі жили в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Казанській, Самарській, Симбірській, Саратовській і Астраханській губерніях і сповідували іслам у його сунітській різновидності (Сунізм одна з двох (разом з шиїзмом) течій ісламу. У країнах розповсюдження ісламу прихильника Сунніхму, суніти, складають більшість (крім Ірану, Південного Іраку, Йєменської Арабської республіки). Разом з Кораном визнають суну. При вирішенні питання Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа про вищу мусульманську владу спираються на згоду всієї громади, на відміну від шиїзму, який визнає ішами-халіфами тільки Алідів, тобто нащадків халіфа Алі та Його тітки Фатіми, дочки Мухамеда ).4 Для татар-мусульман іслам був вірою, яка вкоренилася в їхній свідомості. Весь спосіб їхнього життя будувався на законах шаріату.* Традиційна релігія та Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа історичне минуле давали татарам особливу силу для опору християнству й русифікації, тому православна місія в Поволжі була завжди скерована передусім на просвіту татар і на боротьбу з ісламом, який виховував і підтримував у татар почуття самостійності та згуртованості.5 Крім татар, на Поволжі сповідували іслам Башкири, котрі прийняли його в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ХVІ столітті. Башкири належать до тюркської етнічної групи. Вони кочували по-обидва боки південної частини Уральського хребта. Если російська колонізація в південно-східному напрямку перейшла Каму й у 1-й половині ХVІІІ століття досягла району Оренбурга, російська адміністрація почала православну місію серед башкирів. Прагнення уряду примусити башкирів до Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа осілості призводило до їхніх чисельних повстань. Велике повстання 1755 р. придушили за допомогою війська. В лавах повстанців Пугачова було дуже багато башкирів.

До кочівників належали й калмики. Вони сповідували буддизм у його ламаїстській різновидності. У 60-их роках ХVІІІ століття калмиків остаточно підкорила російська адміністрація, але більша частина з их не погодилася з Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа новими порядками й пішла в Середню Азію. Під час переходу через Волгу близько 5000 сімей було відрізано російськими військами від основної маси, й відтоді вони кочували в степах між Волгою, Доном і Камою.6

У тому ж регіоні проживало плем’я чувашів, яке вважалося нащадками волзьких булгар. За Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа мовою вони належали до тюркських людів. Їхня релігія — шаманізм з величавым домішком ісламу.

Усі народи Сибіру в племінному відношенні поділялися на три головні групи: фінську, монгольську й тюрксько-татарську. Фінські племена — вогули, остяки й самоїди зосереджувалися на Північному заході. Південь і схід Сибіру заселяли чисельні монгольські племена — киргизи, калмики, буряти, тенгуси Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, якути, чукчі, коряки, камчадали й різні приамурські племена, а в Західному й Південно-Західному Сибіру — багато татарських племен.7 Серед чисельних племен Сибіру панувало три форми релігії: шаманство, ламаїзм і мусульманство. Прихильниками шаманства* у ХVІІ—ХVІІІ століттях були вогули, остяки, самоїди, західні буряти, якути, хакаси, тофалари, ханти, мансі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, шорці, Ненці, чукчі. Буддизм* у вигляді ламаїзму, сповідувало населення Бурятії і Туви. У Західному й Південно-Західному Сибіру татарські племена були мусульманами.8 Навіть загальний огляд показує, яке розмаїття етнічних і релігійних відносин у Поволжі й Сибіру українські місіонери мусили обов’язково враховувати у своїй праці. Ще одним негативним явищем, яке перешкоджало місіонерам Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа на нових територіях, був розкол старообрядництва.** Розкол був глибокою болючою раною на тілі Руської Церкви, так і не загоєною протягом усього синодального періоду. Переслідувані державою та церквою розкольники переселилися на нові землі Поволжя й Сибіру. Боротьбу з розколом Церква поставила в базу всієї місіонерської діяльності, розпорошуючи майже безплідно Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа всі сили й випускаючи з уваги інші важливі завдання пастирського служіння.

Це становище ще більше ускладнювалося тим, що в конфлікт Церкви з розкольниками, переслідуючи власні політичні вигоди, втручалася державна влада, яка дуже швидко почала відігравати здесь провідну роль. У итогі місіонерську діяльність Церкви серед розкольників було дискредитовано, а Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа церковний авторитет підірвано. Впертий спротив розкольників сприяв також виникненню сект та їхньому широкому розповсюдженню.

РОЗДІЛ ІІІ.

Українські православні місіонери у Поволзькій

місії

3.1 Початки місіонерства у Середньому й Нижньому Поволжі

У першій половині ХVІ століття Казанське ханство загрожувало Російській Державі на південно-східних кордонах. Воно виникло в ході роздроблення Золотої орди на Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа декілька самостійних ханств. На початку 20-х років ХV ст. виникло Сибірське ханство, Велика Орда, 1438 р. — Казанське ханство, 1443 р. — Кримське ханство, у 1426—1440 рр. — Ногайське й Узбецьке ханства1 . Розпад Золотої Орди не зупинив нападів на російські землі. Як Україна зазнавала спустошення й поневолення десятків тисяч людей з боку кримського Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ханства, так Росія потерпала від казанського ханства. З 1551 р. в Казані томилося близько 100 тисяч росіян.2

Визволення бранців і боротьба проти ворогів християнства були, втім, не головною причиною початку війни. Підкорення Казані й Астрахані спричинено життєво важливими для існування й розвитку Російської держави господарчими, торгівельними й зовнішньо-політичними інтересами. Волзький шлях Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа був умовою подальшого підйому економіки. Казанське й Астраханське ханство були серйозною перешкодою на шляху торгівельних експедицій російських купців на схід. Тому Москва рано чи пізно розпочала б військову кампанію для захоплення стратегічно важливої території. Тільки після п’ятого походу російське військо підкорило м. Казань і приєднало середнє Поволжя до Росії Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. За наказом Івана ІV Сурового (1530—1584) перший похід відбувся 1545 р., але він мав нрав воєнної демонстрації. Походи 1547—1548, 1549—50 були безрезультатними. Лише 1552 р. облога та штурм Казані (2 жовтня) завершились успіхом 3 .

1556 р. московська рать захопила м. Астрахань, де сиділи тоді слабкі ногайські хани. Відтоді все Поволжя (Верхнє, Середнє й Нижнє) опинилося Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа під контролем Москви.

1555 р. митрополит Московський Макарій скликає черговий собор, де було поставлено питання про створення єпископської кафедри в новоприєднаній Казані. Першим Казанським архієпископом став архімандрит Гурій, виходець із боярського роду Руготиних. У юності на нього звели наклеп і його кинули у в’язницю, де від повністю віддався молитві. Звільнений Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа чудесним чином, він прийняв постриг у Йосифо-Волоколамському монастирі, а потім на соборі 1555 р. через жеребкування обраний на Казанську Кафедру.4 Помічниками святителя Гурія були двоє архімандритів: Герман і Варсанофій. Обидва згодом удостоїлися єпископського сану й були канонізовані.

Держава була зацікавлена в наверненні іновірців у християнство. Відпускаючи в Казань Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, цар Іван Грозний дав святителю Гурію інструкцію, датовану травнем 1555 р. Інструкція — перший в історії Росії наказ верховної влади з питання про християнізацію неруських людів. Вона містила основні положення стосовно організації та напрямів місіонерської діяльності. Зокрема в ній говориться: «Архієпископові татар до для себя привчати і приводити до хрещення любов’ю Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, а ужасом їх до хрещення не приводити».5

Ще до прибуття святителя Гурія та його помічників здійснювалася місіонерська діяльність на щойно завойованій території. Вивчення початкового етапу християнізації татар, чувашів, марі, мордви, пов’язано з величавыми труднощами, оскільки джерела сповіщають неконкретні дані. Але те, що в тодішніх текстах нередко зустрічається термін «новохрещені Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа», достеменно свідчить, що хрещення відбулося над певною частиною населення цих людів відразу після завоювання. З жителів колишнього ханства в першу чергу охрестились особи ханського роду. У Ніконовському літописі від 1553 р. говориться, що в січні того року було охрещено немовля Утемиш-Гірей, син Сафа-Гірея, заглавий Олександром. У свирепому Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа того ж року Едігер, полонений останній казанський хан, охрестився з ім’ям Симеон. В одному зі списків у «Сказании о королевстве казанском» говориться про хрещення «мнозі невірних» 1552-го — першого року московської влади в Казанському краї.

Організованого нраву місіонерська діяльність набуває з приходом у Казань святителя Гурія та його Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа помічників. У першу чергу вони зайнялися влаштуванням монастирів. Ще до їх приходу було засновано в Казані Зилантів монастир на місці поховання російських воїнів, котрі загинули при її штурмі. 1555 р. архімандрит Герман у м. Свіяжську заснував Успенський Богородицький монастир, а архімандрит Варсановій 1556 р. в Казані — Спасо-Преображенський монастир. Для чуваського населення Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа 1556 р. будується Чебоксарський Троїцький монастир. У 2-ій половині ХVІ століття в Казані діяла Спасо-Преображенська-Геронтіє-Володимирська пустинь; Федоровський-Троїцький (чоловічий), приписаний до Спасо-Преображенської; Іоанно-Предтеченський (чоловічий) в Казані; Іоанно-Предтеченський (жіночий) у Свіяжську.6

Для організації місіонерської справи в Казань направили необхідну кількість духовних осіб. Штат архієпископа Гурія Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа складався з 31 чоловіка; у Спасо-Преображенському монастирі було 15 братських келій і келія архімандрита; можна припустити, що в монастирі мешкали 16 монахів, з котрих було не менше 1 /3 ієромонахів та ієродияконів. У Казані церков із монастирськими було 20, священнослужителів при их, не враховуючи ченців, 35 чоловік. Разумеется, загальна кількість священнослужителів м. Казані в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа 60-их роках ХVІ століття доходила до 45 чоловік: 35 священиків і близько 10 ченців. У Свіяжську разом з монастирськими було 9 церков, священнослужителів при их 23. Чорного духовенства у двох монастирях 79 чоловік: 63 чол. у Богородице-Успенському монастирі, 16 — у Троїцькому. Таким чином, на 4000 жителів Свіяжська та 15 тис. у Казані, з котрих 11000 були росіяни, було набрано 78 священнослужителів Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.7 Із цих даних видно, що основну кількість духовенства було розміщено в монастирях, покликаних стати опорними пт християнської проповіді.

З благословення Святителя Гурія мешканці Зілантієвського монастиря з раннього віку готували майбутніх місіонерів. Це була перша місіонерська школа в Росії.

У Спасо-Преображенському Казанському монастирі відкрили школу для дітей місцевого населення Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, де їх навчали початкової грамоти.8 Святитель Гурій і його помічники були ревними місіонерами. Як дізнаємося з листа митрополита Гермогена, у итогі їхньої діяльності хрещено декілька тисяч іновірців.

У 70-ті й у першій половині 80-х років ХVІ століття справа Християнізації на Поволжі вповільнюється. Зайнятість уряду Івана ІV «опричними перетрясками Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа», Лівонською війною та складним становищем у Поволжі в зв’язку з повстаннями 1571—1573 рр. і 1582—1584 рр., а також зі спробами втручання в «казанські справи» Криму й ногаїв зумовили занепад місіонерської діяльності. Перша хвиля християнізації спала.

Картина християнізації змінилася під час пастирства Казанського митрополита* Гермогена (1589—1612), (з 1606-го до 1612 р. Патріарх Всеросійський). Охрещені Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в 50—60-их рр. почали повертатись у попередню віру та до її звичаїв. Відступництво набрало масштабів, які загрожували новим занепадом усього місіонерства. Хвиля відступництва охопила, головним чином, новохрещених селян, але не обминула й новохрещених службовців і татар. Митрополит Гермоген 1592 р. пише лист до Івана ІV, змалювавши стан християнізації в його Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа митрополії. Цар видає грамоту воєводам у Казані, яка була відповіддю на лист митрополита. Грамота від 18 липня 1593 р. була жорсткою та мала за мету зупинити відступництво за допомогою суворих заходів.

У ХVІІ столітті монастирі, як і раніше, були опорними пт поширення християнства серед іновірців. До вищезгаданих монастирів у Казанській Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа митрополії додалося ще 30 у таких містах, як Чебоксари, Цивільськ, Ядрино й інших. Більше серед інших людів християнізувалась мордва. Енергійну місіонерську діяльність серед мордви проводили монахи Алатирського Троїцького монастиря. Етнічна особливість Мордовського краю в ХVІІ столітті також сприяла наверненню до християнства: інтенсивно переселене російське населення було в тісних взаєминах із мордвою. Історик Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа-етнограф А.А.Гераклітов про арзамаську мордву писав: «Уже найдавніші документи, які говорять про склад населення Арзамаського повіту, говорять про те, що в деяких селах разом із мордвинами жили й російські «бортники» і, таким чином, населення цих сіл є віддавна змішаним».9

Джерела дають підстави стверджувати, що мордва в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа першій половині ХVІІ століття, особливо арзамаська й нижньогородська почасти піддалася християнізації. Констатується слабке проникнення християнства в південні райони Мордви. Відзначається активна місіонерська діяльність монастирів, яка зустрічала жорсткий спротив.10 Є поодинокі відомості про хрещення татар, чувашів, марі, удмуртів.

Собор 1666—1667 рр. ухвалив постанову про місіонерство в Росії. Східні патріархи відзначили недостатню кількість єпархій Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, слабкість і відсутність архієрейського нагляду, повну відсутність місіонерської діяльності серед язичників і залишки язичництва серед самих руських. Відразу після собору було відкрито дві єпархії: Вятську єпархію 1688 р. і Нижньогородську — 1672 р. У Нижньогородській опинилися марійці, чуваші, мордва, татари. Крім Нижнього Новгорода в останню ввійшли Алатир, Курмиш, Ядрин Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа із повітами.11

З початку 80-х років урізноманітнилися засоби державної влади стосовно хрещення іновірців. Так уряд царя Федора Олексійовича видає указ від 16 травня 1661 р. про хрещення мордви. Указ стосувався й інших нехрещених народностей Поволжя. У ньому говорилося: «Мордві сказати, щоб вони... хрестились усі. І якщо хрестяться, то матимуть пільги на всі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа податки протягом 6 років. А якщо не захочуть хреститися, то сказати їм, що будуть віддані у вотчини до нехрещених мурз і татар»...12

Указом від 21 травня 1680 р. за хрещення романовські мурзи й татари звільнялися від державної служби на три роки, їм поверталися відібрані раніше маєтки й вотчини і вони призначалися сотниками Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа у царя. Крім указу цар Федір Олексійович видав грамоту від 16 свирепого 1681 р. ядринському воєводі Л.Г.Єфім’єву, в якій говорилося: «І ми, величавый государ, надали Ядринському повіту й іншим містам і повітам право мурз і татар, і мордву, і черемису, й інших вір іноземців, які самі добровільно захочуть Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа хреститися в православну християнську віру грецького закону — хрестити їх без вагання... Новохрещеним мурзам і татарам й іншим службовцям у нашій, величавого сударя, службі давати пільги на шість літ, а ясашним людям у ясаці, від усяких податків також на шість літ».13

За час правління Софії Олексіївни (1682—1689) було видано шість законодавчих Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа актів про християнізацію неруських людів. Так, за указом від 29 травня 1682 р. одну половину конфіскованих маєтків і вотчин віддавали мурзам і татарам, — другу — залишали в казні. 1683 р. укази уряду Софії Олексіївни було скасовано і відновлено указ від 16 травня 1681 р. Наступні закони, які тією чи іншою мірою стосувалася християнізації неруських народностей Поволжя Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, не занесли нічого нового в методи й засоби місіонерства.

3.2 Діяльність українських місіонерів в Поволжі у XVIII столітті

Призначивши митрополита Тихона Воїнова (1699—1724) на Казанську кафедру, Петро І поставив перед ним завдання почати місіонерську працю серед іновірців. Першими місіонерами були українці: священик Федір Раїфський і його син — молодий ієромонах Олексій Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Обидва вони володіли мовою черемисів. У 1701—1705 рр. місіонерам вдалося біля Казані хрестити 3500 черемисів, для котрих було споруджено 7 храмів. 1709 р. в Казані засновано школу для синів новохрещених, яку відвідували 32 учні, у більшості своїй чуваші.1 У період управління цього митрополита Раїфським було хрещено 438 чермисів.

Для підкріплення місіонерської діяльності, митрополит Тихон між 1720 і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа 1724 роками відновив занедбаний Юнгинський Спаський монастир, який згодом став одним із центрів місіонерської діяльності. Він також сповістив Святійший Синод, що 30000 старохрещенців, тобто нащадків татар, які прийняли хрещення в ХVІ й ХVІІ століттях, не мали ні священиків, ані храмів, через що багато родин відпали від православ’я. Як вихід Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа із цієї ситуації Тихон запропонував насильницькі входи, приміром: заборону поховань на мусульманських цвинтарях і зруйнування їх. Він також пропонував забрати дітей із тих сімей у школи й заснувати нові, а головне — державна влада виновата підтримувати місіонерство всіма засобами.2

Наступником митрополита Тихона став українець митрополит Сільвестр Холмський (1725—1731). У свому звіті Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа від 30 січня 1730 р. він песимістично оцінював становище новохрещених у Казанській єпархії, котрих офіційно нараховувалося наприкінці 20-их років ХVІІІ століття 40000. Митрополит Сільвестр доповідав про брак священиків і храмів, без яких утримати новохрещених у православ’ї було неможливо.3

В 1734 р. стараннями українця архієпископа Іларіона Рогалевського, Святійший Синод дозволив відкрити 4 школи для вотяків, мордви й Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа чувашів і виділив для цього 2000 рублів. Архієпископ Іларіон недовго був на Казанській кафедрі, але він задумав низку проектів, частину з яких сам і реалізував. Приміром, до його наград належить започаткування духовного навчального закладу, який у майбутньому переріс у знамениту Казанську духовну Академію.4

У 1735—1738 рр. Казанську митрополію Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа очолив малограмотний росіянин Гавриїл Руський, з вини якого відкриті школи занепали, як і вся місіонерська діяльність.5 Комісію було розпущено.

Тільки з приходом на Казанську кафедру українця єпископа Луки Конашевича (1738—1755) ситуація докорінно змінилася. Він утілив у життя ідею архієпископа Іларіона про створення спеціальних шкіл для новохрещених дітей. Такими школами були Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Федорівська в Казані, для калмиків відкриті школи місійного нраву в межах Казанської митрополії в нових містах — Ставрополі й Оренбурзі.6 Стараннями єпископа Луки 1740 р. організовано новохрещенську Контору, яка займалася справами православної місії на території тодішніх губерній: казанської, нижньогородської та воронізької, які охоплювали все Поволжя. Контору очолив молодий архімандрит Димитрій Сеченов (1740—1742).7 Його помічником був Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа українець Сільвестр Гловацький, котрий згодом стане митрополитом Тобольським.

Після Димитрія Сеченова, росіянина, цю «Контору» з українців очолювали: архімандрит Свіязького монастиря Сільвестр Гловацький (1742—1749) і архімандрит Євменій Скаловський (1750—1767).

Їхніми помічниками та співробітниками були українці: архімандрит Казанського Спаського монастиря Веніамін Пуцек-Григорович (1741—1743) (висвячений на єпископа нижньогородського, він займав кафедри: нижньогородську Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа — 5 років, тверську — 5 років, псковську — 3 роки, петербурзьку — 1 рік, з липня 1762 р. — кафедру Казанську, на якій і впокоївся.) Отдалі були — архімандрит Казанського Спаського монастиря Феофіл Ігнатович (1754—1765); ієромонах Леонід Кременський, префект Казанської семінарії; протопіп Іван Орловський.8

Наступником Луки Конашевича на Казанській кафедрі знову став українець, Гавриїл Кременецький (1755—1762)9 , при котрому спротив іновірців до хрещення Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа значно зменшився. Єпископ Гавриїл більше піклувався про духовне оформлення новохрещених, ніж про кількість навернених у православ’я.

Останнім архієреєм з українців на Казанській кафедрі був Веніамін (Пуцек-Григорович) (1762—1775)* . Його діяльність здесь збіглася з початком правління Катерини ІІ, погляди й укази котрої зробили удобно неможливим продовження місіонерської праці. За таких Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа обставин, необхідно було заного організувати методи місіонерської справи, що й намагався зробити митрополит Веніамін.

Говорячи про засновану 1609 р. Астраханську єпархію, яка до того заходила в Казанську єпархію, слід сказати, що в ХVІІІ столітті там також успішно працювало багато українських місіонерів, особливо серед калмиків. Ще до ХVІІІ століття, окремі племінні вожді Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа прийняли хрещення в степах навколо Астрахані. В останні роки правління Петро І особливо цікавився прикордонними областями Каспійського моря й Північного Кавказу та хотів поширити вплив на всіх калмицьких вождів. Тоді єпископом Астраханським був українець Лаврентій Горка (1723—1727).10 1724 р. один із найвпливовіших калмицьких вождів Баскадй-Дордзи з’явився Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в Петербурзі й у присутності Петра прийняв хрещення разом зі своїм почтом, одержавши ім’я Петро Гайшин. Цей приїзд не випадковість — а итог праці українця Никодима Лінкевича. Священний Синод планував відправити місіонерів до калмиків. У записці до Синоду єп. Лаврентій Горка вказував, що найбільшою складністю буде незнання місіонерами калмицької Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа мови. Святійший Синод отправив ієромонаха Никодима Лінкевича, котрий закінчив КДА, з завданням вивчити цю мову. Зі звітів Никодима Святійшому Синодові можна бачити, як просувалось вивчення калмицької мови й переклад молитовних текстів. 1729 р. він повідомив про 176 хрещень (40 чоловіків і 136 жінок і дітей). Никодим залишився у калмиків до 1731 р. й охрестив 1655 чоловік.11

Після Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Никодима Лінкевича зі старанністю й користю для св. Церкви працював протоієрей Андрій Чубовський, який знав калмицьку мову. Кількість новохрещених в Астраханській-Ставропольській швидко зростала. 1737 р. їх було вже 3000, а 1745 р. — їхнє число зросло більш як удвічі. 1765 р. охрестилося тільки чоловічої статі близько 8 тис. осіб. Не тільки Астраханська орда Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, а й із Зюнгарії калмики цілими загонами йшли хреститися. Тим, котрі приймали хрещення, давали землі між Волгою, Соном і Черемшалом. У Ставрополі відкрили училище для дітей новохрещених калмиків.12

Деякі дослідники,* відзначаючи особливі успіхи місіонерської діяльності на Поволжі у ХVШ столітті, ставлять їх у залежність від державної політики того часу й Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа від пільг, які надавалися новохрещеним з іновірців. Справді, Російська держава, принаймні у 1-ій половині ХVІІ століття не була пасивним спостерігачем християнізації людів Поволжя. Імператор Петро І не раз підтверджував пільги наверненим до Церкви. Імператриця Єлизавета також була прихильною до місіонерської справи. Факти свідчать про активну підтримку місіонерства окремими вінценосними Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа особами. Але ж така підтримка держави не припинялася з часу влаштування Казанської митрополії, тобто з 1555 р. У попередньому розділі вже говорилося про це. Підтримка була, але відчутного результату не було. Лише з приходом на ниву місіонерської справи високоосвічених, самовідданих і ревних українців, справа настільки зрушила з місця Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, що в 60-их роках ХVІІІ століття більшість язичників прийняли християнство, а разом із ними, велика кількість мусульман.

РОЗДІЛ IV.

УКРАЇНСЬКІ ПРАВОСЛАВНІ БЛАГОВІСНИКИ ТОБОЛЬСЬКОЇ

МІСІЇ

4.1 Історія виникнення та становлення Тобольської митрополії, як

форпосту місіонерства в Сибіру

1562 р. отаман Єрмак із донськими козаками здійснив похід на Сибірське ханство* , розбив Хана Кучума й поклав Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа початок приєднанню Сибіру до Росії.1 Після Єрмака було ще кілька походів московських воєвод, які окончили завоювання Сибіру. Відтоді, з метою утвердження свого панування, московська держава розпочала будувати (на завойованих землях) мі100, фортеці, а також каплиці, церкви й монастирі. Так, 1586 р. на місці татарського містечка Чингі-Тура засновано мі100 Тюмень, 1587 р. — Тобольськ Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, 1592 р. — Обдорськ, 1593 р. — Березов, Тара, Телим; 1594 р. — Сургут, 1596 р. — Нарим, і т. д. При кожному місті-облозі будували фортечне укріплення й церкву.2

Водночас у Сибіру почали засновувати монастирі. 1596 р. відкрито Знаменський монастир у Тобольську, 1604 р. — Покровський монастир у Туринську й Миколаївський у Верхотур’ї, 1616 р. — Преображенський Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа монастир у Тюмені та інші.

Разом з укріпленням свого панування, московські князі дедалі більше розгортали ясачну* політику, пов’язану зі збиранням з туземного населення цінного хутра: песця, соболя, лисиці. Місця зосередження ясака, або так звані «зимовья ясачные», були, крім монастирів, одним із опорних пунктів розповсюдження в Сибіру християнства.3

1603 р. хрестилися Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа деякі з начальників Чусовських Вогуличів. 1605 р. християни були вже у Верхотур’ї, Тобольську, Тюмені й Туринську. За царською грамотою туди відправили Богослужбові книжки.

1620 р. в Тобольську відкрили архієрейську кафедру, куди першим архієпископом призначили Кіпріана — ігумена Хутинського, відомого своєю ревністю у вірі. Патріарх Філарет (1619—1633) наказав йому займатися освітою серед язичників Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Він хрестив багатьох туземців, побудував кілька монастирів у своїй єпархії, приміром: в Алапаєві — Нев’янський-Богоявленський, у Тарі — Спаський, у Томську — Знаменський, у Тагілі — Христорождественський, у Тобольську — Миколаївський.4

Відомо про місіонерську працю між Уралом і річкою Обь, яку проводили монахи Далмацького монастиря, заснованого 1644 р. на Ісеті, в Західному Сибіру.5

При Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа патріархові Ніконі (1635—1658) п’ятий Сибірський митрополит Симеон подав цареві прохання від 14 волостей Кондських остяків прислати до их священиків і ченців, аби вони могли просвітити їх святим хрещенням. 1683 р. царським наказом у Конді збудовано монастир з причтом для насадження віри серед місцевих жителів.6

Брак грамотних священиків був вагомою причиною млявої Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа місіонерської діяльності в Сибіру в XVII столітті, але не єдиною. Монархія тоді була зацікавлена, передусім, у збагаченні скарбниці за рахунок збору ясака з підкорених людів. Ті, що прийняли православ’я, переходили на осідлий спосіб життя та звільнялись від сплати ясака. Швидке збільшення кількості осідлих жителів суттєво скоротило б надходження до Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа скарбниці сибірського хутра. Оскільки отримувані від його продажу доходи були значними, то в інтересах экзекуции цар заборонив примусове навернення язичників у православ’я. Про це свідчать укази, ориентировані в різні роки сибірським воєводам і церковним ієрархам.

Однією з таких грамот (1625) наказувалося «насильно їх не хрестити, із Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Сибіру в Москву не возити». Число мисливців, які платили ясак у царську казну, таким чином, скорочувалося. Заборону на хрещення іноземців ми зустрічаємо у відправленій 1670 р. грамоті якутському воєводі князю Волконському, де йому наказано, а також «і диякону і піддячним... ніяких іноземців ... не хрестити», а «службовцям й іншим людям хрестити Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа не дозволяти».7 У зв’язку з тим, що подібні випадки множилися, такій практиці клали край.

Проте добровільне хрещення інородців допускалося. У згаданому наказі якутському воєводі про це сказано досить чітко: «Хто з ясачних людей захоче хреститися добровільно, то таких людей дозволяти хрестити, запитавши їх спочатку, чи вони зі своєї волі хочуть Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа хреститися».8 Відповідні вказівки отримували й церковні ієрархи. Приміром, 1680 р. цар наказав сибірському митрополитові Павлові «без доброї волі ніяких іноземців не хрестити».9

З офіційних царських документів ми дізнаємося також про інші причини, які спонукали самодержця вимагати від своїх сибірських воєвод більш миролюбного й толерантного ставлення до ясачних людей Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа і людів. Скарги потерпілих і офіційні повідомлення воєвод інформували про утиски, в итогі яких з’явилася «шатость», тобто протест проти жорсткого гніту й пограбування туземеців, який проявлявся у втечі в віддалені місця й відмові платити ясак, а також у формі збройних виступів. Але представники Сибірської адміністрації і службовці ігнорували вказівки Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа «высочайшие», користуючись віддаленістю місць служби від Москви. Утиски змушували туземеців іти у важкодоступні райони. З цих обстоятельств киргизці «від державної милості відступили і ясачний князець Корчумко з друзями... зрадивши, від’їхали,»10 — читаємо в царському наказі Томському воєводі 1629 р.

Деякі дослідники11 наголошують на примусовому хрещенні з боку Церкви як на не много Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа не головній обстоятельстві невдоволення та протесту тубільців. Насправді, в документах чітко говориться про зловживання та грабіжництво царських службовців. Цар періодично нагадує сибірським воєводам, що попри його вказівки «в минулі роки, перебуваючи в Сибірських містах, багато воєвод чинили іноземним ясачним спустошення та грабунки, від чого чимало ясачних Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа людей зрадили й пішли у віддалені місця,» через що «всі доходи значно зменшились».12

Отже, церква в той період, не маючи достатнього штату освіченого духовенства і стримувана державою, не зробила якихось рішучих кроків у справі християнізації туземних людів Сибіру. Тільки на початку ХVIII століття, если природні для церкви намагання просвічувати всі народи Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа збіглися з прагматичними намірами Петра І, це отдало могутній поштовх місіонерській справі. На щастя, в той час з’явилися достойні подвижники-українці, котрі змогли блискуче організувати покладену на их місію.

4.2 Визначні Тобольські місіонери-українці

а) Святитель Філофей (Лещинський).

Першого свирепого 1702 р. в Москві за участю Місцеблюстителя Патріаршого престолу Рязанського митрополита Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Степана Яворського був посвячений у сан митрополита Сибірського й Тобольського архімандрит Філофей Лещинський.1

Цим актом було виконано волю імператора Петра І, який 1700 р. спеціальним розпорядженням наказав Київському митрополитові Варлааму (Ясинському) «пошукати в малоросійських містах і монастирях з архімандритів й ігуменів або інших знаменитих ченців людину не тільки добру, благу Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, безгрешного життя, а й учену, щоб він, ставши митрополитом у Тобольську, міг із Божою допомогою поступово в Китаї та Сибіру людей, перебуваючи в сліпоті ідолослужіння, приводити до пізнання істинного Бога».2

Народився знаменитий місіонер 1650 р. в Україні в небагатій шляхетній родині Лещинських. Четкого місця народження, як і його Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа світського імені, дослідники не знають. Можна лише припустити, що народився він у Галичині, де прізвище «Лещинський» поширене. Вищу освіту майбутній святитель здобув у Києво-Могилянській колегії, яка згодом стала Київською академією. По її закінченні одружився та став парафіяльним священиком. Овдовівши, Фелофей прийняв чернечий постриг і поселився в Києво-Печерській Лаврі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Невдовзі, його обрали економом. Пізніше він був на посаді Брянського Свєнського монастиря, приписаного до Києво-Печерської Лаври, звідки й був покликаний на архипастирське служіння3 в Сибір. Рекомендував Лещинського на Тобольську кафедру св. Димитрій Ростовський, після відмови його самого обійняти Сибірську митрополію з огляду на стан здоров’я.4 Те Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, що побачив святитель в Сибіру слабодухого могло б привести до відчаю. Ще на шляху в Тобольськ, заїжджаючи в мі100 й села, митрополит Філофей запитував віруючих: «Як молитеся Богові?» — на що багато хто відповідав: «Не знаємо, що таке молитва».5 Прибувши в Тобольськ, 4 квітня 1702 р. про свої враження він пише в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа грамоті архімандритові Троїцького селенгінського монастиря Михаїлу: «Сповіщаєм вашому братолюбству, що по дорозі з царствуючого града Москви в мі100 наше напрестольне, бачив я таке безчинство велике, що навіть не желаю про це писати».6

Храмів у єпархії, як і священослужителів було дуже не много. На момент прибуття святителя в Тобольськ Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, велетенська територія сибірської митрополії нараховувала всього 160 церков.7 У деяких храмах через брак коштів, відсутність начиння та несумлінність священиків церковні служби не відправлялися. Зміцнювалося мусульманство, а переважна більшість корінного населення залишалась язичниками. Розкольники, що переселились у Сибір, вдавалися до самоспалення, чим ще більше ускладнювали і так важку ситуацію.

6 грудня 1702 р Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. митрополит Філофей скликає в Тобольську церковний собор, який став однією з найпомітніших подій сибірського православ’я.8 На соборі було укладено соборні статті, які стосувалися Богослужінь, виконання треб, життя й побуту духовенства й мирян.

Відразу після собору, митрополит Філофей пише прохання до Петра, в якому в 25-ти пт окреслює церковні Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа потреби Сибірської єпархії.9 Прохання задовольнили далековато не повністю, коштів на утримання архієрейського дому й парафіяльного духовенства, як і раніше, бракувало. Петро І навіть не дозволив митрополиту Філофею перенести мощі св. страдальца Василія Мангазейського з Туруханська в Тобольськ.10

Діяльність Філофея була різноманітною. Багато він потрудився на ниві духовного просвітництва. Наприкінці 1702 р Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. при архієрейському домі засновується школа, куди запросили на викладання київських і чернігівських монахів. Митрополит хоче ввести в школі латинську мову та мріє про відкриття типографії для друкування навчальних посібників і книжок духовного змісту, але це йому забороняють.11

Відомо, що вже при митрополитові Філофеї в Тобольській духовній школі навчалися діти Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа новохрещених остяків, вогулів і тунгусів. 1715 р. наказав він навчати дітей хантів і мансі настоятелю Верхотурського Нікольського монастиря.12

Створенням 1704 р. першого церковного хору з засланих за невеликі провини козаків митрополит Філофей запровадив у Сибіру практику проведення богослужінь у супроводі багатоголосого хору.13 Він також дбав про будівництво та оздоблення храмів. Разом із Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа сибірськими у будівництві брали участь запрошені з Києва майстри. 1710 р. Київські різьбярі й живописцы зробили в Тобольському Софіївському соборі чудовий іконостас, який викликав загальне замилування сибіряків.14

Проте найважливішою для митрополита Філофея була безпосередня праця на місіонерській ниві. Святитель займав двічі Тобольську кафедру: з 1702-го до середини 1711 р. та з 1715-го Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа до кінця 1721 р. Місія першого періоду зосереджувалася, головним чином, у районі Березова, досить близько на північ від Тобольська, на Іртиші та Обі. За особистими указами Петра І від 1 грудня 1705 р. й від 7 червня 1710 р. місіонери навертали в православ’я тамтешніх остяків, самоїдів, які перебували під владою шаманів. Новохрещеним для Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа заохочення видавали одяг і зерно за державний кошт.15 Митрополит Філофей виношував ще грандіозніші плани. 1702 р. він поставив завдання підготувати місію в Китай і на Камчатку.

Того ж року, невтомний Тобольський митрополит направив духовну делегацію до глави монгольських буддистів — Кутухти. Делегація спілкувалася з ним про релігію і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа навіть погодилася на запропоноване Кутухтою невеличке змагання в мудрості. Історик Сибіру П.А.Словцов писав, що це посольство принесло «тобольській ієрархії першу інформацію про зовнішні обряди буддизму і, можливо, про дух його».16

1705 р. митрополит Філофей відправив групу місіонерів на чолі з архімандритом Мартиніаном на Камчатку, де було влаштовано Цепенську пустинь.

1709 р Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. він тяжко захворів і відійшов на спокій у Тюменський Троїцький монастир, де прийняв схиму, з ім’ям Феодор, та відмовився від кафедри. Здесь з особливою ностальгією згадує святитель рідну землю та Києво-Печерську Лавру, мріє повернутися до неї. У листі до будівничого Усть-Киренського Троїцького монастиря монаха Іоасафа Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, він пише: «Відомо тобі буде, що я, з волі Божої, залишивши архієрейство, прийняв схиму й желаю бути на спочинку в Києво-Печерському монастирі».17

1707 р. з благословення митрополита Філофея, для покращення управління величезною єпархією і укріплення місіонерської діяльності було запроваджено вікаріатство Тобольської єпархії. Першим вікарним єпископом в Іркутську призначено українця архімандрита Варлаама Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа (Косовського), котрому підпорядковувалися місіонерські монастирі Східного Сибіру: Нерчинський Успенський і Посольський Преображенський.17

Проповідь святителя зустрічала спротив, але не всюди однаковий. Приміром, вогули, котрі ще не потрапили під вплив магометанства, хоча й шумно висловлювали свою прихильність до релігії предків, але таки вступали в розмови з проповідниками віри, і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, згодом, погоджувалися хреститись. Цілком інакше ставилися до місіонерів ті ж таки вогули, які були під впливом магометанства. Наприкінці другої подорожі (1715) вони свирепо напали на православних місіонерів і навіть уничтожили декого з их. Тричі загрожувала погибель і самому митрополитові, але, як пише супутник і біограф святителя Філофея, випускник Києво-Могилянської Академії Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, Григорій Новіцький, «десницею Вишнього соблюдаемый», залишився неушкодженим.18

Щоб зрозуміти нрав Філофея, усвідомити подвиг святителя, наведемо кілька прикладів із його життя. Так, під час другої подорожі 1713 р., яка була дуже успішною і багато язичників і навіть шамани прийняли хрещення, все-же жителі Больше-Атлимського містечка вчинили проповідникам рішучий спротив. Вони зібралися Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа на березі річки з луками та стрілами, погрожували вбити митрополита Філофея і навіть не позволяли місіонерам підпливти до берега. Піднялася буря, яка викинула судно на піщану мілину, і святитель водою пішов на сберегал. Язичники спочатку відмовились слухати його проповідь. Три дні митрополит розмовляв із ними, переконуючи їх Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа і насамкінець усі вони, зокрема й шаман, самі попросили в нього хрещення. Загалом під час цієї другої подорожі він навернув у християнство до 3500 язичників.19

Під час третьої подорожі 1714 р., если він був у Березовському краї, у буренькинських юртах язичники напали на місіонерів, обстрілявши їх із луків. 1-го священика вони поранили Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в голову, келейникові Філофея стріла потрапила в плечі, монахові, що підняв руки до неба, прострілили долоні. Усі супутники Філофея повернулися на судно, тільки він один свідомо залишився на березі, піддаючи для себя смертельній небезпеці.20 Остяцький старшина Ушанко вистрілив із пищалі у святителя, але куля прошила тільки його одяг. Ушанка ув Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа’язнили та згодом кинули в Тобольську в’язницю. Філофей простив кривдника, і за згодою останнього, хрестив його.21

Ось якою безстрашністю й самопожертвою святителя завойовувалися душі язичників і магометан. Крім цього, вся благовісницька діяльність сибірського просвітителя була проникнута духом євангельської лагідності. Дослідник П.Буцинський писав про нього: «ми Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа не знаємо скупого випадку, щоб схимонах Феодор застосовував будь-яке насильство під час хрещення сибірських інородців».22

10 червня 1715 р. відійшов до Господа митрополит Іоан Максимович. Указ Петра І про призначення Філофея знову на Тобольську кафедру застав схимника в рідному Києві, куди він у другій половині 1716 р. прибув із Тюмені на богомілля Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. 20 березня 1717 р. Філофей повертається в Тобольськ.25 У новий період управління Тобольською митрополією святитель більше уваги приділяв східним районам Сибіру. З актів, що збереглися в Іркутському й Селенгінському монастирях, установлено, що в січні 1719 р. митрополит Філофей проживав у Томську, у квітні та травні того ж року, а потім восени — в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Єлисейську, в червні — в Туруханську. Кінець 1719 р. і початок 1720 р. він провів в Іркутську, подорожуючи Байкалом і за Байкал, весною плавав Ангарою.24 Святитель під час цих подорожей правив богослужіння, висвячував священиків, укріпляв у вірі новохрещене корінне населення Сибіру, закладав каплиці та храми.

1721 р. митрополит Філофей знову йде на спокій Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа у Тюменський монастир, де провів останні роки життя у великій бідності, не отримуючи навіть призначеної йому пенсії. Насамкінець, 1726 р., 76-літнім старцем схимонах здійснює свою останню проповідницьку подорож в Обдорськ до язичників-остяків, дорогою оглядаючи влаштовані ним раніше церкви та зміцнюючи у вірі своїх духовних дітей. Упокоївся сибірський Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа апостол 31 травня 1727 р. в Троїцькому Тюменському монастирі, де за заповітом його й поховали.25

Наступник Філофея на Тобольській кафедрі митрополит Антоній Стаховський писав про нього так: «Цей архієрей працю євангельської проповіді здійснював до своєї смерті; охрестив у Сибіру до 40000 язичників і побудував для их 37 церков», закликаючи до Христа не ужасом, але «тільки євангельською Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа проповіддю та своїми трудами».26

Російською церквою митрополит Філофей Лещинський зарахований до лику святих. Учасниками апостольського подвигу митрополита Філофея було чимало українців, однак імена лише декотрих нам відомі. З українців, без сумніву, соратниками святителя були Антоній Платковський, якого взято з Москви 1717 р. ієродияконом, а потім призначено будівельником Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Іркутського монастиря (з 1730 р. його архімандрит), де він започаткував і місійну школу. Також архімандрит Іларіон Лежайський. Зі світських осіб допомагали митрополитові вже згадуваний Григорій Новицький та Іван Перевицький, заслані в Сибір у справі гетьмана Мазепи. Григорія Новицького гетьман Мазепа призначив своїм резидентом у Польщі. Если викрили альянс гетьмана з Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Карлом XII, Новицький одержав наказ російського уряду повернутися до Києва, де його ще до Полтавської битви узяли під варту, як свояка Орлика. Вивезений до Москви, і перебуваючи у в’язниці, він подав 1712 р. чолобитну Сенатові, у якій просив залишити його в Москві за порукою, а не засилати, як було вирішено, у Сибір Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Прохання його відхилили й у жовтні 1712 р. заслали до Верхотур’я. Митрополит Філофей під свою відповідальність брав Новицького в місійні подорожі, які той описав в «Кратком описании о народе остяцком» 1715 р. Новицького, як і Перевицького, було поставлено для нагляду й керівництва християнського життя новохрещених остяків. Закінчилося життя Григорія Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Новицького мученицькою смертю. Його вбили після смерті митрополита Філофея остяки-погани.27

б) Святитель Іоан (Максимович).

Маленьким було архипастирське служіння митрополита Іоана в дальнему Сибіру й на схилі літ воно здійснювалось, але все-же він залишив помітний слід в історії цього краю, як і в історії всієї Церкви.

Народився святитель Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Іоан у м. Ніжині, на Чернігівщині в грудні 1651 р. Згодом з батьками та з шістьома меншими братами він переїжджає жити до Києва. Родове прізвище батька було Васильківський, та він частіше підписувався Печерський, бо живой неподалеку від Києво-Печерської Лаври.1 Від імені батька Максима став він Максимович, тобто від Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа звернення по-батькові. Трансформація звернення по-батькові у прізвище довершилась у Росії.2

Майбутній святитель здобув освіту в Київській Колегії, з часом реформованій в Академію. Під керівництвом обдарованих викладачів Інокентія Гізеля, Іоанікія Галятовського й інших відданих Православ’ю та православній богословській науці вчителів, у ньому було посіяно глибоку любов до Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа богословських занять, яким він і віддавався з усією ревністю молодості. Блискуче закінчивши 1676 р. курс Могилянської Колегії, він залишається при ній учителем латинської мови. Тоді ж і прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській Лаврі. Юному ченцю дають відповідалекий послух проповідника й відтоді розкривається його особливий талант до проповідництва.3

1681 р. вже Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ієромонаха Іоана Максимовича призначають намісником Новопечерського Брянського Успенського монастиря, відомого під назвою «Свєнського». На прохання Київської Лаври, цар Феодор Олексійович віддав цей монастир, хоча він перебував уже на території Росії. Віддав із метою переховування в ньому братії та її архімандрита на випадок військових дій. Ієромонах Іоан Максимович був Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа першим намісником від архімандрита лаври в цьому монастирі, займаючи становище «Новопечерського» намісника впродовж 15 років.4

1606 р. Іоана Максимовича призначають архімандритом Єлецького монастиря, а 10 січня 1697 р. в Москві патріарх Адріан5 висвячує його на Чернігівську архіпастирську кафедру.

Архієпископа Іоана обожала й шанувала чернігівська паства за його натхненні богослужіння та глибоко повчальні проповіді. Тому дуже шкодувала Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Чернігівщина за улюбленим архієреєм, если розійшлася чутка про призначення архієпископа Іоана в дальний Сибір на кафедру митрополита Тобольського й усього Сибіру.

Не достаточно хто з архієреїв погоджувався бути архіпастирем Сибірським. Клімат Сибіру, а ще більше, контингент людей, які жили там, лякав їх. Крім темних і ворожих іновірців у Сибіру Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа було багато злочинців, котрі відбували покарання. Тому йшли на Тобольську кафедру святителі, готові на самопожертвування заради поширення віри Христової. Невипадково серед их стільки святих, уславлених нетлінністю мощів і численними чудесами.

Іоан опікувався освітою духовенства, цим доповнюючи апостольську працю невтомного святителя Філофея.7

Провидіння Боже звело разом ці дві Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа могутні постаті, двох величавых українців — Іоана й Філофея — для справи благовістя. Не здійснив би митрополит Філофей своїх героїчних місіонерських подорожей, якби залишився управляти митрополією. Тільки завдяки спільній праці двох святителів, місіонерська справа одержала такий поштовх, який протягом майже цілого століття відчували наступні місіонери. Без цього поштовху налагодити місіонерську справу Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа було б майже неможливо. Резонанс спільної діяльності двох архіпастирів докотився до Аляски й дальнего Китаю.

1714 р. святитель Іоан відправив у Выпекалін місію на чолі з архімандритом Іларіоном (Лежайським). У Тобольську він розпочав видавничу діяльність, використовуючи створену ним у Чернігові типографію. До цього часу належить видання митрополитом Іоаном «Илиотропиона Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа» слов’янсько-російською мовою, щоб його розуміли і сибіряки, ці «діти природи».8 Це був останній твір святителя, а до нього з-під пера свят. Іоана вийшло багато інших. У Чернігові він видав «Нравоучительное зерцало» 1703 р. і 1708 р. «Толкование на 50-ий псалом» 1708 р., «Царский путь Креста» 1709 р.; «Богомыслие» 1710—1711 рр.. З його іменем Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа також пов’язують «Латино-греко-российский лексикон»9 та інші твори. Свою працю над «Илиотропионом», як свідчать деякі дослідники, митрополит Іоан розпочав ще обіймаючи посаду викладача в Києві, де видав його латинською мовою. І тільки в Тобольську, до кінця опрацювавши, випускає слов’янсько-руською мовою. «Илиотропион» у перекладі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа з грецької — соняшник. Цей улюблений ще з юних літ святителем образ соняшника став для нього аналогією, яка допомагала виявити узгодження волі людської з волею Божою. Отож святитель і поклав цей образ в базу «Илиотропиона». «Єдиним істинним засобом для досягнення нашого благополуччя, — у цьому житті й у майбутньому — пише святитель, — є Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа постійне звернення нашої уваги в середину самих для себя, на власну совість, на свої думки, слова й діла, щоб зважити їх не упереджено: це відкриє нам наші помилки в житті й укаже єдиний шлях до выручиління. Шлях цей є всеціле вручення всього єства нашого, всього для себя з усіма Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа обставинами нашого життя волі Божій. Емблемою такового звернення нашого до Бога нехай слугує нам рослина соняшник, нехай він буде завжди перед очима нашими.

Християнине! Запам’ятай це раз і назавжди, що соняшник і в похмурі дні рухається по колу за сонцем через незмінну любов і потяг природний до нього. Нашим Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа сонцем, освічуючи наш життєвий шлях, є Воля Божа; вона не завжди безхмарно освітлює нам дорогу життя; нередко з ясними деньками чергуються похмурі для нас дні: дощі, вітри, бурі здіймаються. Але нехай буде така ж сильна любов наша до нашого Сонця, волі Божої, щоб ми нерозлучно з нею Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа могли й у дні неспокою та скорбот, як соняшник у дні похмурі, продовжувати безпомилково пливти життєвим морем, за наказами «барометра» й «компаса» волі Божої, яка провадить нас у безпечну пристань вічності».10

Тепер зрозуміло, чому святитель Іоан погодився на Сибірську кафедру — він сприйняв це призначення як Волю Божку, котрій неодмінно слід коритися без Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа нарікань і скарг. Він розумів, що дуже потрібний цій пастві й віддавав їй усі свої сили й таланти. Як свідчать сучасники святителя, для пастви своєї митрополит Іоан був не начальником, а справжнім духовним батьком, зв’язок із нею був у нього внутрішнім, глибоким і сердечним. У спілкуванні Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа з усіма, він був простим і доступним. Двері його дому завжди були відчинені для всіх, особливо він допомагав найбіднішій верстві населення своєї єпархії не тільки словом, а й ділом. Уже за життя митрополита Іоана його паства бачила в ньому величавого молитвеника за неї перед Богом. Він майже щоденно здійснював богослужіння в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа храмі. У вікнах його келії до глибокої ночі, а часом і до зорі, можна було бачити відблиск свічки та слабку тінь молитовно схиленої фігури перед невеликим аналоєм. Особистий приклад святого незапятнанного життя, який доводив істинність православної віри, робив свій внесок у справу навернення й удосконалення хрещених, який був Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа не меншим від внеску найсміливіших і самовідданих місіонерів. Один подвиг доповнював інший і це приводило до надзвичайних успіхів місіонерської справи.

На колінах перед іконою Божої Матері, привезеною з Чернігова, 10 червня 1715 р. скінчив своє життя святитель. Пам’ять про святителя Іоана бережуть сибіряки, а в Україні, на жалко, не достаточно знають Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа про свого святого. Він і сьогодні спочиває в Тобольському соборі. 1916 р. святителя Іоана Максимовича було канонізовано Російською Православною Церквою.11

По смерті святителів Іоана Максимовича та Філофея Лещинського, причислених до лику святих, Сибірську кафедру очолив ще один українець — митрополит Антоній Стаховеький (1721—1740), за якого почався відхід хрещених до старої віри. Антоній Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Стаховський головну увагу зосередив на збереженні жнив, зібраних його попередниками. 1727 р. він звітує Святійшому Синодові про відхід у язичництво остяків і просить розширити систему пільг. Синод дає Антонію 1000 рублів і в указі від 1730 р. рекомендує відмовитися від насильницького хрещення й не залучати до цієї діяльності «жорстких» місіонерів.

Усіх Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа своїх сил докладав митрополит для розвитку й заохочення місіонерства в Сибіру. Турбуючись про справжніх опікунів над новонаверненими християнами, св. Антоній не тільки сприяв місіонерській праці своїх попередників, а й сам продовжив її. Він посилює духовні місії на Камчатці й у Китаї. 1725 р. в Іркутському Вознесенському монастирі відкриває російсько-монгольську Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа школу, яка готує місіонерів для Монголії і Китаю, виділяє самостійну Іркутську єпархію для кращого успіху місіонерства. Митрополит Антоній реорганізує в Тобольську слов’янсько-російську школу, збільшує в ній термін навчання. У пам’яті народу залишився св. Антоній як будівничий храмів і монастирів. При ньому вперше в Сибіру на Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Тагільському заводі відлито величавый дзвін вагою 1011 пудів для Софійського собору Тобольська. Спочив він 1740 р. Канонізований Російською Православною Церквою 1984 р.12

Після митрополита Атонія Стаховського, який спочив 1740 р., був цілий ряд митрополитів-українців, котрі очолювали сибірську кафедру: Нікодим (Сребницький) з 29.05.1740 р. до 1741 р., Арсеній (Мацієвич) з 1741 р. до 1742 р., Антоній Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа (Нарожницький) з 26.09.1742 р. до 9.10.1748 р., Сільвестр (Гловацький) з 6.07.1749 р. до 9.10.1755 р.13 Усі вони, в міру своїх сил і відповідно до терміну перебування на Тобольській митрополичій кафедрі, зробили внесок у справу місіонерства. Завершує перечень українських митрополитів у ХVІІІ столітті в Тобольську святитель Павло (Конюшкевич).

в) Святитель Павло (Конюшкевич).

Особистість святителя Павла Конюшкевича Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа вже майже два століття викликає велику зацікавленість православних істориків, починаючи з 1827 року, если митрополит Київський Євгеній (Болховітінов) виявив його нетлінні мощі. Того року приготували новий склеп під підлогою Великої Лаврської церкви, щоб перенести туди розміщені в різних місцях гробниці. І ось, митрополит Євгеній пише: «цього 1827 р., 12 червня, доповіли мені, що Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в усипальниці під Стефанівським приділом тіло Тобольського архієрея Павла, але спочиває у гробі поверх землі і було призначене для погребіння на новенькому місці, виявилось нетлінним, чому і наказав я залишити подивитись мені самому, але того денька не встиг зробити огляд. В наступну ніч, если я заснув Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, уявилась мені буря, яка хитала будівлю, від чого я прокинувсь і почув, що по залах твердими кроками хтось йде в мою спальню. Двері відчинились і уввійшов невідомий супруг, осяяний світлом, в архієрейському одязі, з гнівом на обличчі. Припіднявшись на ліжку, я хотів встати і поклонитися йому, але не міг Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, тому, що ноги, особливо коліна, в мене очень затремтіли. Той, що прийшов, сказав мені: «Чи даси нам почивати, чи ні? Не даси нам почивати, не дам тобі і я ніесли почивати». Потім він вийшов такими же кроками зі спальні. Вранці я прийшов до гробу архієрея, котрого напередодні хотів оглянути Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Если зняли кришку, то побачив того самого святителя Божого Павла, котрий явився мені вночі, і в тому ж облаченні. З сльозами цілував я руки його, відслужив панахиду і наказав залишити гріб на попередньому місці». Через 40 років Лавру відвідав Олександр II з імператрицею в супроводі церковного історика й письменника М Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.В.Толстого. Він пише: «Разом з іншими богомольцями я спускався в цей склеп. Припідняв кришку обычного дерев’яного гробу, зняв пелену з лику святителя й усі ми були вражені надзвичайним нетлінням мощів. Павло був таким, ніби щойно заснув: русе з сивиною волосся й борода, лице спокійне, з заплющеними, дещо впалими очима Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа; руки, складені на грудях; митра та облачення — все повністю збереглося, хоча пройшло вже майже 100 років як тіло святителя покоїться в гробі. Цього расчудесного нетління не можна приписати дії повітря чи інший місцевий причинам, адже інші тіла в тому склепі зітліли й розклалися».1

Багато дослідників вивчали його життєвий шлях Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, торкаючись різних нюансів його діяльності. Серед создательів дорадянської доби: Зноско В. свящ. «Жизнь и чудеса святителя Павла митрополита Тобольского и Сибирского»; Титов Ф., прот. «Павел Конюшкевич Митрополит Тобольский и Сибирский», Титликов Б.В «Павло Конюшкевич, митрополит Тобольський». Зацікавленість особистістю св. Павла виявив Карташов А.В. у своїх «Очерках Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа по Истории Российской Церкви». Останні праці дослідників такі: Симонюк В. канд. дисертація «Життя і діяльність митрополита Тобольського Павла Конюшкевича», Швець О., прот. Святитель Павло (Конюшкевич) Митрополит Тобольський, його життя та діяльність2 , Нас найбільше цікавить місіонерська праця святителя Павла.

Початок формування його, як особистості, припадає на роки, проведені майбутнім святителем у своєму Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа рідному місті Самборі, що на Галичині. Народився він 1705 року в родині Самбірських міщан на прізвище Конюшкевичі. Хоча більшість українського населення Прикарпаття того часу усвідомлювала для себя православними, але формально їх відносили до уніатів, бо ще 23 червня 1691 року таємний уніат єпископ Перемишльський Інокентій Винницький уже відкрито проголосив у Варшаві від для Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа себя й за свою паству про перехід православної Перемишльської єпархії до унії. Як відомо, Інокентій Винницький був останнім православним Перемишльським єпископом, до юрисдикції якого належав Самбір. Звичайно, були ще православні священики, які таємно духовно окормлювали своїх вірних, були братства, можливо й існували православні школи3 , але все Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа те діялося незаконно. Тому немає точних даних, де саме зробив перші кроки навчання малий Петро (таке було його ім’я до постриження), у православній чи уніатській школі. За словами 1-го з дослідників, хоч де навчався майбутній святитель, одне зрозуміло, що формувався він у православному оточенні4 . У той час православна самосвідомість була в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа переважної більшості українського населення Галичини.5 Відомо також, що населення Самбора було поліконфесійним: там жили латинники, уніати, протестанти, євреї та інші. Чи не відтоді, ще з дитинства, у святителя Павла виникло бажання навертати іновірців до православ’я, віри, яку сповідували його батьки й він. Згодом, через багато років, це бажання Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа він реалізує в дальнему Сибіру, приводитиме до выручиління людей, що перебували в темряві язичництва.

Батьки Петра, бачачи у свого сина особливі здібності, а також бажаючи дати йому освіту в дусі православної віри, відправляють його, ще зовсім молодого, хоч у ріденьке й дороге, та все ж таке далеке мі100 — Київ Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Різні дослідники по-різному визначають рік вступу Св. Павла в Київську Академію. Зноско В. вважає, що 1715 році, а Титлинов Б.Ф. подає 1716—1717 р. Найімовірніше, що це був 1721 р., про що переконливо, ґрунтуючись на простій логіці, доводить протоієрей Олександр Швець, у своїй кандидатській боті.6 Навчання проходило в Київській Академії Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, яку він закінчив 1733 р. в 28-річному віці. Того ж року його було пострижено в ченці з ім’ям Павло, а через рік (1734) він прийняв сан священика.Його, як здібного, призначають учителем риторики й поезії. У 1740—1741 рр. майбутній святитель супроводжував архімандрита Київської Лаври Тимофія (Щербацького) в довгій подорожі до Санкт Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа-Петербурга. Павла помітили, оцінили й викликали на посаду проповідника Московської Академії, яка була тоді в Заіконоспаському монастирі. 1743 р. Новгородський архієпископ Амвросій (Юшкевич), учитель Павла по Київській Академії, запросив його до для себя та зробив архімандритом першого за честю й багатством Юріївського монастиря, у якому він перебував 14 років. Звідти Павла Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа призначили 1758 р. митрополитом у Тобольськ.

Прибувши в Тобольськ і познайомившись зі станом справ у єпархії, святитель Павло визначив для для себя кілька стратегічних напрямів. Перше, чим він старанно зайнявся, було просвітництво. Колишній викладач Київської Академії та проповідник Московської Академії відразу звернув увагу на семінарію при архієрейському будинку. Заснована Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ще 1702 р. митрополитом Філофеем (Лещинським), на час приходу святителя Павла в Тобольськ вона занепала. Це, певне, була єдина семінарія Руської Церкви, яка не мала повного курсу навчання. У ній не було вищих класів філософії та богослов’я. Таке становище можна пояснити величавым браком кандидатів на церковні посади, через що Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ніесли було чекати закінчення повного курсу навчання.7

Проте головною причиною занепаду семінарії була відсутність державного фінансування. Згідно з Духовним регламентом, духовні школи вважалися школами при архієрейських будинках. Єпархіальні архієреї мали дбати про відкриття шкіл і утримувати їх на місцеві кошти. Тому стан духовної освіти в тій чи іншій єпархії залежав, переважно Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, від особи єпархіального архієрея. Тобольська єпархія, хоча за територією була й найбільшою, але далековато не багатою. Утримувати на свої кошти семінарію архієреєві було удобно неможливо. Святитель Павло подає прохання в Святійший Синод про надання їй статусу штатної семінарії, але тільки 1765 р. домігся дозволу на отримання для неї 490 рублів Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа на рік.8

Відкривши відсутні два класи — богослов’я та філософії — вчений ієрарх сам особисто і безпосередньо контролював викладання уроків. Збільшивши кількість семінарських предметів, ревний архіпастир почав дбати про збільшення складу її викладачів. Звертається він до рідного Києва, й не стільки до Академії, скільки до Києво-Печерської Лаври, яка завжди мала Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа вільних учених ченців. Після зволікань, нарешті прохання сибірського святителя задовольнили й у січні 1764 року в Тобольськ відіслано двох учених ієромонахів: Саватія Ісаєвича й Веніаміна Бєлковського.9

Крім піклування про семінарію, яка мала виховувати грамотних пастирів-місіонерів, святитель задумав заснувати цілу мережу нижчих духовних училищ. Так, у 1759—1764 рр. у Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Тобольській єпархії було засновано низку так званих «заказних» шкіл, розташованих у «заказах». Це були школи в Барнаулі та Троїцьку, 1760 р.— у Красноярську й Верхотур’ї, 1761 р. — у Єкатеринбурзі, Далматові, Рафаїлові. Пізніше відкрилися школи й в інших заказах — Тарському, Томському, Самарівському, Ішимському, Туринському. Ці школи мали чотири класи: фари Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, інфіми, граматики й синтаксими. Після их учні мали вступати в піїтичний клас семінарії.10

Святитель Павло усвідомлював також важливість будівництва нових храмів для поширення християнства на території Сибіру. Він наполягав, аби будувалися камінні церкви. Разом з тим, намагався навести порядок із процедурою оформлення церковного будівництва, а також із збиранням коштів Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа на будівництво нових храмів. Так, 1759 р. по духовних заказах було розіслано указ; у ньому докладно перераховувалися пт, з яких у майбутньому не много складатися прохання парафіян про будівництво чи відновлення церкви.11

Святитель Павло не хотів миритися з безконтрольним збором пожертв на будівництво храмів. Ще попередні архієреї для нього ввели «шнурові книги» у Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа яких ті, що збирали кошти, повинні були суворо стежити за записами пожертв. Дозволи на подібні збори видавалися десятками й сотками безперешкодно. Митрополит Павло обмежив кількість шнурових книжек і видавав їх переважно тоді, если будувалася камінна церква, яка вимагала більших издержек.12 Загалом, на думку дослідників, саме Павло Конюшкевич у 1760-их Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа роках зумів різко покращити діловодство та звітність у своєму відомстві, які за інших архієреїв велися недбало.13 Завдяки порядку й контролю за час перебування святителя Павла на Тобольській кафедрі збудовано багато храмів, особливо камінних.14

Перш за все, було відновлено Богоявленську Церкву, яка за місяць до приїзду святителя згоріла Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа разом із дерев’яною Захаріївською церквою. На місці Захаріївської 11 червня 1759 р. митрополит Павло заклав камінну двохповерхову церкву: згори — на честь Воскресіння Христового, понизу — святих Захарії і Єлизавети, з приділом св. Димитрія Ростовського. 1 квітня 1761 р. в Тобольську було освячено камінну Христовоздвиженську церкву. Того ж року, 12 вересня освячена в нижньому Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа поверсі камінна церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці. 28 квітня 1762 р. в Тобольському жіночому монастирі архієрей освятив літню церкву Різдва Богородиці, а при Благовіщенській церкві того ж року завершилося будівництво камінної дзвіниці. У Стрітенській церкві 27 жовтня 1762 р. освячено приділ на ім’я св. мучениці Параскеви П’ятниці.

У Знаменському монастирі українець Михайло (Міткевич Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа) 1767 р. завершив будівництво камінної дзвіниці й камінної двохповерхової церкви: понизу — на ім’я свят. Миколая, згори — на честь Казанської іжеребцы Божої Матері.

У місті Березові 1765 р. на місці згорілого храму на честь Різдва Богородиці за грамотою митрополита Павла побудовано камінну церкву. У м. Ялуторовську в 60-ті роки ХVІІІ століття Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, згідно грамоти митрополита Павла, зведено двохповерхову камінну Стрітенську церкву. У Тюмені 1765 р. закладено камінну Успенську церкву. На місці Спаської дерев’яної церкви, яка згоріла 4 червня 1766 р., 1769 р. побудовано камінну.

У місті Тарі святитель освятив першу камінну двохповерхову Спаську церкву. У м. Красноярську близько 1759 р. розпочато будівництво камінної соборної Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Троїцької церкви. Також чимало збудовано й освячено преосвященним Павлом церков і в інших провінційних містах і селах.

Дбаючи про семінарію, яка мала випускати потрібну кількість священнослужителів, будуючи храми, наводячи порядок в єпархії, тобто, створюючи базис, митрополит Павло постійно й безпосередньо займався місіонерськими справами. Для ознайомлення зі станом місіонерської справи в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа єпархії святитель Тобольський здійснював особисті візити в різні місця, незважаючи на труднощі, пов’язані з подорожами по Сибіру. Так, приміром, у лютому-березні 1762 р. він відвідав «верховні мі100 та інші визначні місця Тобольської єпархії» (за маршрутом з Тобольська через Тюмень та Турінськ до Верхотур’я). Його Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа супроводжував численний почет, який складався з архімандритів, священиків, дияконів та хористів, котрі, разумеется, були необхідні для здійснення архієрейського богослужіння в різних місцях єпархії.15

Неподалік кафедри митрополита Павла було Джунгарське (Калмицьке) ханство, яке межувало з Південним Сибіром річками Іртишом й Ішімом. У першу чергу сюди звернув ревний архіпастир слово євангельської Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа проповіді. З довірою поставилися калмики до проповіді святителя Павла й охоче хрестилися. Если китайська армія в 1757—1758 рр. зруйнувала Джунгарське ханство, дехто з джунгарців і їхніх тайшів (князів) рятувались у російських фортецях: Семипалатинську, Усть-Каменогорську, Ямишевську й ін., а також у містах Тарі й Тобольську. Там приймали вони російське підданство та православну віру Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Серед их був сам Контайша (хан) Амурсана з жінкою Бетей і сином Пунцуком, котрі, прибувши до Тобольська, жили в заміському архієрейському будинку.16

З метою пожвавлення місіонерської справи у Тобольській єпархії, святитель Павло 1764 р. запровадив у Тобольську посади двох спеціальних місіонерів для проповіді християнства серед іновірців-ідолопоклонників Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа і для утвердження новонавернених з язичництва в істинах православної віри. На затверджені тоді посади місіонерів святитель подбав призначити найосвіченіших осіб із середовища духовенства Тобольської єпархії.

Інструкції, правила й поради, з якими звертався святитель Павло до різних духовних осіб своєї єпархії з цього приводу, ясно свідчать про глибоку любов та істинно Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа апостольське піклування його про нещасних людей, що не знали правдивого Бога. Протопопів «заказчиків», а через их і загалом усіх священиків Тобольської єпархії святитель Павло настійливо переконував ставитися з любов’ю та поблажливістю до ще нехрещених, заохочувати їх до прийняття таїнства хрещення, охороняти й захищати їх від лиха. Так, приміром, в інструкції Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа протопопам — Дем’янському й Норимському святитель Павло наказував: «Поганським народам проповідувати Слово Боже та приводити їх до пізнання Єдиного Триіпостасного Бога, у Трійці Святій славимого і поклоняємого від усього творіння Отця і Сина і Святого Духа. Навертати їх пристойним чином, беручи за приклад апостолів: добровільно, з ласкою і без Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа озлоблення. Тих із их, котрі добровільно бажатимуть хрещення, просвіщати святим хрещенням, не обтяжуючи їх на перших порах. Навчати їх найкоротших і найнеобхідніших молитов та спостерігати за їхніми нахилами й намірами. А вже згодом, если охрестяться, подати їм достатньо настанов, навчити молитов і смиренно розповідати про віру Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, надію й любов до Бога та ближнього. Запроваджувати в их християнські звичаї привітно й ласкаво. Щоб через це в інших розбудити бажання до святого хрещення, а образ і озлоблення не допускати».17

Величавых зусиль доклав митрополит Павло для покращення внутрішньої організації місії. Уряд не піклувався про місію, більше заважав їй Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Місцеві кошти після секуляризації були мізерні. Місіонерська справа вимагала не тільки особливого піклування з боку єпархіального архієрея, а й штату його помічників. Відсутність місіонерів ускладнювала справу просвіти іновірців; а здесь, як писав митрополит Антоній Стаховський (1721—1740) роботи вистачило б не на 70, а на 700 проповідників.18

Як уже говорилося, святитель Павло домігся від Святійшого Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Синоду дозволу лише на дві посади спеціальних проповідників місіонерів. Хоча їм і було призначено заработную плату, але про регулярне надходження її не подбали. Если Святійший Синод 19 травня 1768 р. вимагав відомості з єпархії про проповідників серед іновірців, то з Тобольської єпархії повідомили, що призначена проповідникам-місіонерам: протоієрею Афанасію Туясову Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа та протоієрею Олексію Михайлівському заработная плата з кінця 1766 р. в Тобольськ не надходила.

Уряд Катерини II удобно припинив підтримку православної місії. Збідніла Тобольська кафедра після проведення секуляризації була неспроможна за власні кошти підтримати місіонерську справу. Якщо 1753 р. в Тобольській єпархії хрестилось 462 людей, у 1764 — 361 людина; то за даними Тобольської консисторії 1765 року було Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа хрещено 176 людей, 1766 року — 34 людини, 1787 року — 97 людей, а 1768 року — 30 людей. Тобто, місіонерська справа не розвивалася, а навпаки, послаблювалася. Але в цьому немає жодної провини святителя Павла. «Згори» більше цікавилися створенням нового в катерининському дусі наказу для місіонерів, аніж неуввязками місіонерів.19

На жалко, і місіонерська справа часом страждала від зловживань Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа виконавців. Вони перебували далековато від начальства, у віддалених улусах і святу справу, бувало, перетворювали на предмет наживи, хоча святитель Павло категорично наказував: «місіонерську діяльність проводити з усяким старанням і добрим порядком не ображаючи й не озлоблюючи нікого й до хабарів не торкатися».20

Але нередко новохрещене населення тубільців, під впливом своїх Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа нехрещених одноплемінників, звинувачувало місіонерів і в неіснуючих зловживаннях. Скарги на примусове навернення в християнство надходили до Синоду постійно ще при попередниках митрополита Павла. Однак Синод ставився до их раніше з недовірою. Тепер, если до влади прийшла Катерина II, ситуація змінилася. Відчувши її ставлення до архієреїв і до Церкви Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа загалом, скаржники безперервною чергою потягнулися в Петербург. Оббиваючи пороги установ і начальства, ходаки очорнювали своїх, невгодних їм священиків, протопопів і, зокрема, архієрея. Обер-прокурор Меліссіно й імператриця були готові слухати й вірити будь-яким звинуваченням на митрополита Павла, як земляка митрополита Арсенія Мацієвича * , і, зокрема, звичайно, підозрювали в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ньому ворога секуляризації.

Підозри ці були небезпідставні. Після сумнозвісного указу від 26 свирепого 1764 року в Сибіру в монастирів було відібрано вотчини з селянами й самі монастирі розділено на класи. З 17-ти монастирів, на які всі сибірські митрополити покладали надії, як на найкращий засіб боротьби з розколом і поганством, шість було закрито, ті Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, що залишилися, після конфіскації земель були очень підірвані в засобах існування, бо в малозаселеному бідному Сибіру землеволодіння були значно важливішими для их, ніж для монастирів у центральній Росії, які крім від земель, мали багато інших прибутків.

Отже, суми на утримання архієрейського дому й монастирів виявилися зовсім Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа недостатніми. Святитель Павло не міг і не хотів приховувати свого негативного ставлення до закриття монастирів. Маючи величавый життєвий досвід і проникливий розум, він бачив, що багато сибірських чернечих обителей, не маючи засобів для існування, заглохнуть і не служитимуть уже справі просвіти сибірських людів21 . Тому святитель Павло зробив сміливий і дуже небезпечний Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа крок. Потрібна була неабияка мужність, щоб після відомої всім розправи над Арсенієм Мацієвичем подати свій протест проти указу про секуляризацію.

Це сталося наприкінці 1764 року. Хоча своїм поданням до синоду святитель намагався захистити свою Сибірську митрополію, але всім було ясно, що це протест проти всієї державної політики ставлення до церкви Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Ряд дослідників стверджують реальність цього протесту: митрополит Іларіон (Огієнко), Симонюк В., прот. Олександр Швець. Є такі, що не погоджуються з цим твердженням. Так, Карташев А.В. пише: “По некому недоразумению до конца XIX в. в исторической литературе имя митрополита Павла примешивалось к делу митрополита Арсения”22 . У своїх доказах він Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа був щирим, шляхетним, справедливим ревнителем чистоти й успіху Православ’я. Синод не зважив на його докази, а вища державна влада сприйняла їх як виклик. Відтоді святитель Павло став особистим ворогом Катерини II. За її наказом Синод наприкінці 1764 р. відкриває вправу на митрополита Тобольського Павла. Ставши дисидентом, святитель Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа терпів різні несправедливості та цькування з боку Синоду та світської влади. Протест став головною причиною негативного ставлення та звільнення митрополита з Тобольської єпархії 23 .

З тексту записів, поданих Синодом на вимогу неправославного напіватеї100 обер-прокурора Меліссіно, й відповідей на их митрополита Павла видно явні перебільшення та прямі наклепи скаржників. Детально вивчивши скарги на Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа митрополита Павла, а також його листування з Синодом, історик Титлинов В. дійшов висновку, що святитель Павло діяв згідно з традиціями й законами ХVIII ст., а справа, заведена на нього, була на основі фальшивих скарг або перебільшень24 . Катерина, зводячи до смерті митрополита Арсенія, з самого початку свого царювання пильно Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа стежила за особистістю митрополита Павла. Не чудна тому реакція Катерини II на відгук про святителя Павла вченого абата Шаппа. Цей французький астролог 1761 р. прибув у Тобольськ для спостереження проходу Венери перед Сонцем. При цьому був присутній митрополит Павло. Пізніше абат Шапп відізветься про святителя Павла, як про вчену людину Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Він називає його ревнителем віри, коректним і приємним у спілкуванні. Абат пише, що Павло «міг би служити взірцем для всього християнського духовенства». Чи-

таючи ці рядки, вже 1768 р. Катерина роздратовано зазначає: «Ось чудовий взірець, який пропонує абат для наслідування: невіголос і фанатик! Цей прелат крім того був Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа гордим і мстивим. Вади, за які він повинен був не так давно залишити свою єпархію».25 .

На виклик Синоду святитель Павло прибув у Москву 2.04 1768 р. Здесь він, умовлений своїми друзями, написав прохання про звільнення його на спокій у Києво-Печерську Лавру. Імператриця затвердила відпуск на спокій, правда, без пенсії та без Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа прогонних грошей. Прибувши в Київ, митрополит Павло повністю віддався молитовній, постовій і доброчинній підготовці до своєї умиротворенної християнської кончини, оточений дедалі більшою шаною віруючого народу. Упокоївся митрополит Павло 4.11.1770 р. за старим стилем. Через чуму, яка лютувала в Києві й відсутність митрополита (Київська митрополія на той час була овдовівшою), а також Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа відсутність розпоряджень Синоду, тіло святителя Павла 1,5 місяця залишалося непохованим. Похорони, нарешті, відбулися 19 грудня 1770 р. При закритті гробу виявилося, що тіло не розклалося. Безперервний ряд чудесних зцілень за молитвами до нього йшов із тієї пори й до спроби перенесення гробу 1832 р. і після того перебегать в XX століття Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа й до сьогодення26 . Отакою є толика нашого величавого земляка, українця митрополита Павла Конюшкевича.

Велика кількість чудес від нетлінних мощів святителя Павла й усенародне його шанування як святого угодника Божого спонукало Київську міську Думу звернутися до вищої церковної влади з пропозицією общенародного прославлення пам’яті святителя. Прославлення не много відбутися 1915 р Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа., але Перша світова війна перешкодила цьому. Помісний Собор РПЦ 1917—1918 рр. теж збирався канонізувати святителя, проте обставини воєнного часу змусили собор припинити свою діяльність. 1984 р. з благословення Московського патріарха Пімена у зв’язку з підготовкою до свята 1000-ліття Хрещення Русі було встановлено святкування на честь собору Сибірських святих, серед Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа котрих — святитель Павло Тобольський.

Проведення Архієрейського собору та майбутню канонізацію святителя Павла Конюшкевича було офіційно започатковано рішенням Священного Синоду УПЦ КП від 15 грудня 1997 р. під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета. Много причинилися до появи цього рішення земляки святителя Павла самбірчани, які пам’ятали про нього Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа й на його честь збудували величний храм. Перші розвідки про святителя Павла разом із місцевими істориками зробив прот. Іван Швець, тоді клірик церкви Різдва богородиці м. Самбір (сразу викладач КДА). Після нього вивченням життя й діяльності митр. Павла зайнявся брат, прот. Олександр Швець, який написав і захистив кандидатську дисертацію Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа про нього.

Нарешті, відбувся сторіччями очікуваний Собор, перший пункт ухвали якого проголошує: «Приєднати митрополита Тобольського Павла Конюшкевича до лику святих для церковного шанування й занести його ім’я у православний церковний календар». У документі діяння освяченого Архієрейського Собору УПЦ КП «Про канонізацію святителя Павла Конюшкевича (1705—1770) митрополита Тобольського говориться: «Митрополит Павло Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа є окрасою Церкви Христової, зразком самовідданого святительського служіння, утвердженням православ’я і подвижником благочестя. Справжньою величчю дихає ординарна, незламна у правді своїй, як старозавітні пророки, пряма і

грізна постать святителя Павла».27 . Мощі митрополита Павла після піввікового перебування під уламками Успенського храму Києво-Печерської Лаври нині знайдено й поставлено для поклоніння віруючих Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.

РОЗДІЛ V.

УКРАЇНСЬКІ ПРАВОСЛАВНІ МІСІОНЕРИ ІРКУТСЬКОЇ МІСІЇ

5.1 Заснування Іркутської єпархії

Тобольська єпархія, заснована при патріархові Філаретові 1621 р., понад 100 років була єдиною на всій території Сибіру. На Тобольську кафедру на початку XVI й у XVII столітті посилалися, переважно, діяльні й учені ієрархи. Та якби вони не виявляли свою ревність щодо Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа церковного благоустрою єпархії, для их фізично було неможливо керувати всіма парафіями й монастирями Східного Сибіру, віддаленими від Тобольська на тисячі кілометрів. Управління церковними справами Східного Сибіру було особливо важким для тобольських архіпастирів. «Те, що по громадянському відомству поручалося цілим десяткам воєвод, по церковному покладалося на одну людину».1

На Московському Соборі 1667 р Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. було вирішено заснувати архієпископію в Тобольську та єпископію на Лені, а Тобольськ піднести на ступінь митрополії. Однак, зроблено було тільки останнє.2 Питання про заснування нових єпархій Сибіру піднімалося й на Московському Соборі 1681 р. «Архієрейська додаткова присутність потрібна й необхідна для того, що Сибірський край просторий і в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ньому безліч народу, що Христа не знає, також деякі мі100 на далекій відстані знаходяться від архієрейської кафедри, а саме, в Сибірському краї від столичного мі100 тієї єпархії до Даурських і Нерчинських і Албазинських полуостровів і до інших подібних багатьох місць за один рік, і за півтора, і за два Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ледве переходять, а в тих дальних місцях християнська віра не розширюється».3

Патріарх Іоаким визнавав за необхіденьке дати Тобольському митрополитові чотирьох вікарних архієреїв: у Тюмень, Верхотур’є, Єлисейськ і за Байкал — у Даурію.4 «Але всі ці й подібні пропозиції, переважно через брак коштів для утримання архієреїв і їхніх кафедр Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, залишалися без виконання до 1707 р.».5

1706 р. на прохання Тобольського митрополита Філофея (Лещинського) в Іркутську було затверджено вікаріотство Тобольської єпархії.6 Вікарним єпископом призначили колишнього намісника Київського Пустинно-Миколаївського монастиря архімандрита Варлаама (Косовського), котрий пробув у Іркутську з 1707-го до 1710 р., а потім самовільно виїхав у Москву, де до призначення на Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Тверську кафедру (1714) «тільки за титулом вважався Іркутським Вікарієм».7 Мізерне забезпечення, невлаштованість єпархіальних справ «неприємності з місцевою владою і розпущеність народу» — все це призвело до того, що єпископ Варлаам залишив Іркутськ.8 Іркутською паствою, як і раніше, керували Тобольські митрополити.

Величавый сибірський благовісник і просвітитель сибірських людів митрополит Філофей (Лещинський) був Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа першим і єдиним з Тобольських архіпастирів, хто відвідав Іркутськ. У березні 1719 р. він поїхав через Іркутськ за Байкал, а в травні повернувся в Іркутськ. Святитель Філофей освятив дерев’яну церкву Воздвиження Хреста Господнього в Іркутську, «про що свідчив пам’ятник, який стояв на місці попереднього дерев’яного храму, поблизу камінної Христовської Церкви Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа».9 Пізніше наступник митрополита Філофея святитель Христовий Іоан (Максимович) з Тобольська «відправив як благословення Іркутській пастві, як своїй, перечень з чудотворної Абалацької іжеребцы Божої матері, при чому в силабічних віршах своїх бажав від Пречистої Діви-Матері всякого роду тимчасових і вічних благ, і щоб самому йому особисто відвідати її Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа».10 Кончина святителя Іоанна 1715 р. перешкодила цьому наміру.

1721 р. вікарієм в Іркутськ було призначено єпископа Ігнатія (Смола), але він відмовився від поїздки в Сибір.11

У першій половині 1722 р. Петро І наказав Синодові вибрати й «поставити в Іркутськ такового архієрея, котрий був би вченим, для навернення тамтешніх людів у християнську Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа віру».12 Джерела свідчать, що заснування самостійної Іркутської кафедри було пов’язано з просвітою світлом Христової віри язичників і ламаїстів Східного Сибіру.

Один із членів Синоду архімандрит Чудового монастиря Феофілакт (Лопатинський) сам «просився в Іркутськ, ради євангельської проповіді», і говорив, що «він шукає Іркутського єпископства не ради цього єпископства Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, а ради місіонерської справи, котра була з ним з’єднана».13

Синод представив Петру І кандидатуру самого архімандрита Феофілакта, але попри це не хотів відпускати його, вважаючи потрібним у Синоді. Пропонувалися на Іркутську кафедру й інші кандидати: Білозерський архімандрит Ірінарх, обер-ієромонах флоту Рафаїл (Заборовський) і Печерський архімандрит Іван (Сенютович).14 Але Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ніхто з их не горів бажанням потрудитися на ниві місіонерській, у дальнему Сибіру, серед темних людів. Петро І розумів, що не буде від их користі на Іркутській кафедрі, тож відхилив усі пропозиції Синоду.

Ніхто з кандидатів на єпископство не хотів їхати в Іркутськ. Усі боялися, не погоджувалися навіть ті Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, котрі завинили й перебували під загрозою покарання. Так, навіть Коломенський митрополит Ігнатій, що потрапив в опалу при Петрі Великім, почувши рішення царя про те, що з найяснішої милості йому допустимо залишитися в єпископському сані але тільки в Іркутську, у присутності Синоду лежав у ногах Петра та слізно благав і вимолив собі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа звільнення від цього призначення, визнавши за краще бути ув’язненим у Ніловій пустині.15

У такій ситуації уряд не міг не скористатися невизначеністю становища єпископа Інокентія Кульчицького, що перебував в Іркутську протягом 5-ти років, уже звик до цього краю і ніесли ні на кого не скаржився. Саме Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа такий терплячий більше ніж будь-хто інший був спроможний на рівноапостольське надзвичайно важке служіння. 26 липня 1727 р. величавый сибірський молитовник і чудотворець, перебуваючи в Іркутському Вознесенському монастирі, одержав указ про призначення його єпископом Іркутським і Нерчинським.16 Ось рядки цього указу: «Указ Її Імператорської Величності, Самодержиці Всеросійської із Святійшого Урядового Синоду, Преосвященнійшому Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Інокентію, Єпископу Переяславському, 15 січня 1727 р. її Імператорська Величність, знаходячись у зимовому домі, за докладом Святійшого Синоду, наказала бути в Іркутську Єпископом Вашому Преосвященству».17

На другий денек після отримання указу про своє призначення, святитель Інокентій сповістив про це духовенство нововідкритої Іркутської Єпархії. Оригінал цього святительського розпорядження зберігається як святиня в Іркутській Спаській Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа церкві, в зимовому храмі в позолочених рамках під склом біля іжеребцы Святителя Інокентія.

Окружною грамотою від 1 вересня святитель вітає Іркутську паству такими словами: «Божою Милістю Преосвященнійший Інокентій, Єпископ Іркутський і Нерчинський. У місті Іркутську всім церквам святої Східної синам послушним духовним і світським. Благодать Господа нашого Ісуса Христа Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, любов Бога і Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами: Оскільки благословенням Божим, її Імператорська Величність, маючи серце своє благодатне в руці Божій, за докладом Святійшого Синоду благоволила мене милостивим своїм Імператорським указом призначити в Іркутську єпархію дійсним Єпископом, і титулувати для себя по тій єпархії, як Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа і раніше бувало, того радимо раніше всіх творити дескатьіння за її Імператорську Величність про здоров’я і всієї її Імператорської Величності високої Фамілії, Святійшого Синоду, також і про наше смирення титулуючи нас Іркутським і Нерчинським. Також молимо вас і архіпастирськи наставляємо: мудруствуйте однодумно, друг другові честь велику творіть Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, мир і любов між собою маючи, як і Апостол святий Павло повчає. Цього навчайтеся, це наслідуйте, цього тримайтесь, і так тимчасові блага і вічні удостоїтись наслідувати всеусердно бажаємо і благословення посилаємо. Амінь. Інокентій єпископ».18

Таким чином, Іркутська паства з 15 січня 1727 р. вийшла з під опіки Тобольського митрополита, а Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Іркутська єпархія здобула свою самостійність. Звідси починається наступництво її ієрархії.

Ось перечень Іркутських єпископів-українців XVIII століття:

1. Інокентій Кульчицький, єпископ з 1727-го до 1731 р.

2. Інокентій Нерунович, єпископ 1732—1747 рр.

3. Софроній Кристалевський, єпископ 1772—1789 рр.

4. Веніамін Багрянський, єпископ 1789—1814 рр.

5.2 Іркутські святителі-місіонери

а) Святий Інокентій (Кульчицький).

Уславлений дивними чудесами святий Інокентій, єпископ Іркутський Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, котрим пишається Російська Православна Церква, народився приблизно 1680—82 р. на Чернігівщині. Іван Власовський стверджує, що св. Інокентій походив зі стародавнього українського шляхетського роду Кульчицьких на Волині, але батьки його переселилися на Чернігівщину.1

Історик Хижняк Зоя Іванівна вважає, що він походив з галицького шляхетського роду.2 При хрещенні йому було дано Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ім’я Іван. Він рано втратив батьків, тож виховувався в родичів. Один із их — Г.Кульчицький — був перекладачем Посольського, згодом Малоросійського приказу, він виконував місію Московського уряду в польського Короля Яна Собєського, а 1672 р. їздив у Батурин до Д.Многогрішного.

Дядько Інокентія був писарем В. Кочубея, за зв Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа’язки з яким Іван Мазепа заслав його до Сибіру.3

Богословську освіту святитель здобув у Київській Академії в останніх роках ХVІІ століття. У Києві він увійшов до братії Києво-Печерської Лаври, де прийняв чернечий постриг з ім’ям Інокентія. 1708 р. 100є ієромонахом і вже невдовзі, за наказом церковної влади, залишає Київську Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Лавру й Київ. На початку 1710 р. ієромонах Інокентій (Кульчицький) прибуває в Москву та обіймає посаду вчителя словесності в слов’яно-греко-латинській академії. Тоді її ректором був учений архімандрит Феофілакт (Лопатинський), котрий згодом став членом Святійшого Синоду. Здесь він пробув до 1719 р., викладаючи також метафізику, філософію та моральне богослов’я, обіймаючи Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа посаду префекта.4

У числі тридцяти 6 ченців Інокентія викликали в Олександро-Невський монастир і призначили на корабель «Самсон». Служив він і першим обер-ієромонахом у Фінляндському корпусі при мисі Або. Наприкінці 1720 р. став намісником Олександро-Невської лаври, а 5.03.1721 р. хіротонізований на єпископа Переяславського (Залеського) з призначенням головою Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Выпекалінської духовної місії.5

Велися довгі переговори російського уряду з китайським про пропуск очолюваної єпископом російської духовної місії, і святитель впродовж п’яти років залишався в невизначеному й важкому становищі, до 1725 р. перебуваючи в Селенгінську, за Байкальським озером, а з 1725 р. в Іркутському Вознесенському монастирі. Щоб прогодуватися, супутники єпископа Інокентія Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа займались риболовством. Сам святитель латав зношений одяг, писав «у подяку за хліб» разом зі своїм дияконом іжеребцы для Селенгінського Троїцького монастиря. За час перебування в Забайкаллі, святитель вивчив бурятсько-монгольську мову й почав проповідувати Христове вчення серед язичницького населення.6

1725 р. святитель Інокентій отримав указ Святійшого Синоду, яким йому дозволялося виїхати в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Іркутськ і там очікувати наступних вказівок. В Іркутську він оселився у Вознесенському монастирі, де займався «обробкою відведеного йому городку, бесідами з інородцями й дітьми».7

15 січня 1727 р. владика одержав призначення на кафедру єпископа Іркутського й Нерчинського. Відтоді діяльність місіонерів Східного Сибіру стала успішнішою. Святитель Інокентій був «першим благодатним Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа світильником і духовним збирачем» Східного Сибіру.8

Ми вже відзначали труднощі, з якими зіштовхувалися Тобольські ієрархи, але здесь ситуація була ще гіршою. Тобольська кафедра була більш-менш облаштованою, а в Іркутську все починалося удобно з нуля. Близькість китайського кордону, обширність і малозаселеність єпархії, численні народи, не просвічені Христовою вірою, бездоріжжя та бідність Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа — усе це робило архіпастирську працю важкою, а життя надзвичайно скрутним. Першою проблемою, що постала перед святителем Інокентієм, була відсутність житла в Іркутську. Дім, подарований єпископу Варлааму дворянином Перфільєвим, було забудовано м’ясними рядами. Єпископу Інокентію залишилося тільки тулитися у Вознесенському монастирі. Але монастир стояв за широкою та швидкоплинною річкою Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Ангарою, переправа через яку була важкою, інколи небезпечною, а в окремі місяці просто неможливою.

25 вересня 1727 р. святитель звернувся в Колдуністрат із проханням про дозвіл оселитися в будинку колишнього бургомістра Михайла Сухова, але йому відмовили. Ще рік тривало клопотання про надання помешкання, але тільки після від’їзду графа Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Сави Владиславовича, посла її імператорської величності, котрий гальмував влаштування єпископа, воєвода Ізмайлов дозволив зайняти будинок, але не Сухова, а зовсім скромний вельможи Єлєклича, де архіпастир так і не оселився.9 Отак, замість того, щоб спрямувати всі свої зусилля на розбудову єпархії, святитель, через бюрократизм і байдужість влади, мусив марнувати час на власне Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа влаштування.

Які маємо відомості про фінансове забезпечення першого Іркутського єпископа? Відомо, що Тобольський Митрополит через свого приказного Слопцова виділив єпископу Інокентію на його утримання 104 рублі 42 коп. на рік. Враховуючи віддаленість і дорожнечу на всі життєві потреби, ця сума була критично мізерною. Треба зважити на те, що на забезпеченні єпископа Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа був величавый почет із 12 чоловік, а саме: ієромонах Лаврентій, двоє ієродияконів — Тарасій і Серафим, іподиякон — Єгор Рещіков, троє хористів, п’ятеро піддяків. Усіх їх було призначено з єпископом Інокентієм у Выпекалін, і тепер вони, не відкріплені від нього, вимагали і їжу, і одяг. Правда, вони були потрібні Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа для архієрейського служіння.10 Отакою була матеріальна база єпископа-місіонера.

Наглядач Тобольського архієрейського приказу Никифор Слопцов за наказом митрополита Тобольського передав новенькому архіпастирю в управління ті самі церкви й монастирі, якими раніше опікувався єпископ Варлаам, вікарій Тобольської Митрополії, але чомусь без Керенського та Якутського монастирів, міст Якутська й Ілимська з уїздами, які Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа належали до Іркутської провінції, і навіть без Селенгенського Троїцького монастиря, розташованого в середині Іркутської єпархії.

До складу новоствореної єпархії ввійшли в місті Іркутську 9 церков, а саме: Соборна Спаська і Богоявленська — обидві камінні та п’ять парафіяльних дерев’яних. В Іркутському дистрикті 15 церков. За Байкалом — Преображенський Посольський монастир і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа 13 парафіяльних церков. У Нерчинському заказі: у місті Тройце-Воскресенська а в уїзді 6 парафіяльних церков. Отже, в управління єпископа Іркутського від Тобольської митрополії відійшло 43 церкви, з их Іркутська Спаська, Богоявленська й у Нерчинську Тройце-Воскресенська називалися соборними, і 3 монастирі: Вознесенський, Знаменський і Посольський Преображенський.

З передачею церков і монастирів, Слопцов Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа передав Преосвященному Інокентію багато незакінчених ним слідчих справ, зокрема скаргу провінціал-інквізитора Ієвлєва та братії Вознесенського монастиря на архімандрита Антонія Платковського. Причиною незавершеності останньої справи, за словами Слопцова, був від’їзд Платковського в китайське прикордоння до надзвичайного посланника.11

Перед відкриттям Іркутської єпархії Тобольські ієрархи керували нею за допомогою розпоряджень Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа через Монастирський Вознесенський приказ й Іркутських заказчиків, а з 1720 р. через архімандрита Антонія Платковського, а в разі його відсутності через намісника Вознесенського монастиря ієромонаха Корнилія, а потім ігумена Пахомія. Взявши управління єпархією, єпископ Інокентій утворив, за прикладом інших єпархій, архієрейський приказ, до якого ввійшли: ігумен Пахомій, приказний наглядач Олексій Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Попов, підканцелярист Єгор Рещіков, і найманий писар Артемон Шликов. Система інквізиторства змусила святителя Інокентія ввести до складу єпархіального управління інквізитора для нагляду за духовенством і для присутності при розгляді слідчих справ особливої ваги. (Синод у перший рік свого заснування (1721) вирішив, наслідуючи державні управлінські структури, призначити протоінквізитором Пафнутія, ієромонаха Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Данилового монастиря. У єпархіях легализовано бути в кожній по-одному провінціал-інквізитору з чернечого чину, котрих затверджував Синод. Провінціал-інквізиторам було дано право в монастирях і підпорядкованих їм містах і заказах від для себя призначити інквізиторів. Інструкція для церковної інквізиції складалася з 47 пунктів, з яких особливо вражають шість перших, де Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа не тільки прото- і провінціал-інквізиторам надавалося право стежити за єпархіальними архієреями: як вони ведуть своє життя, чи в усьому чинять за правилами й духовним регламентом, чи віддають достойну честь Синодові тощо. Більше того, у разі якоїсь підозри на архієрея інквізитор зобов’язувався нагадувати про це архієреєві для Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа виправлення, а якщо не виправлятиметься, то необхідно було донести провінціал-інквізитору, а той – протоінквізитору, а останній – у Синод. )12

Святитель невтомно працював над упорядкуванням єпархії, зміцненням її духовного життя, про що свідчать його численні проповіді, архіпастирські послання й розпорядження. Іркутський єпископ за кожної нагоди нагадував, що священик неодмінно повинен удосконалюватись у Законі Божому Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, регулярним читанням Святого Письма і творів Святих Отців Церкви. Священиків святитель закликав навчати свою паству православної віри, побожної вдачі, любові до своєї землі та традицій. В одній із своїх промов до пастирів, владика казав, що вони повинні старанно будувати дім Божий, оздоблювати його всілякою красою, особливо його прикрашати Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа шляхетними прикладами свого життя та проповіддю слова Божого, що є найвищою окрасою Церкви.

Не випадково стільки уваги приділяв святитель настановам священиків. Саме вони мали змінити ситуацію в духовно-релігійному житті сибіряків. А миряни цієї єпархії були, здебільшого, дуже грубі й мали різні ганджі. Декотрі захоплювалися буддизмом чи поганськими забобонами або Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа звичаями, інші, приміром, купці — прогулювали або програвали свої багатства. Тож аби подолати в побуті пастви ці негативні явища й утвердити в її житті правдиве розуміння заповідей Господніх, святителеві довелося багато навчати своїх пастирів, формуючи їх, а також безпосередньо навчати паству, закликаючи зберігати святість подружньої вірності, заохочував зберігати встановлені Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Богом і Церквою пости, християнські свята справляти не пияцтвом і обжерливістю, а молитвою, чистою та духовною радістю.13

Єпископ Інокентій Кульчицький доклав чимало зусиль для налагодження навчального процесу духовної школи, заснованої в Іркутському Вознесенському монастирі архімандритом Платковським. Її святитель Інокентій застав такою: учнів було набрано з усіх станів, зокрема й селянських Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа дітей, причому силоміць. Зібрати учнів для новоствореної школи було нелегко, бо місцеве духовенство відмовлялося віддавати дітей навчатися навіть під загрозою штрафу. При цьому в батьків брали письмове зобов’язання, що їхні діти «доки не вивчаться, не відійдуть й не втечуть без відома архієрея».14 Новий владика на прохання Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа батьків звільнив селянських дітей, решта учнів займалася в побудованій Платковським на косогорі, навпроти монастирських стін, будівлі, яка поділялася на дві половини. Учителем було призначено вихідця з Монголії, котрий не знав російської мови. Це був лама Лапсан, його знайшов Платковський, запропонувавши цю посаду з окладом 130 рублів на рік, з відведенням Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа пасовищ для приведеного ним табуна жеребцов. Тому цю школу називали монгольською. Тільки на перший погляд здається дивним призначення лами вчителем православних дітей. Це рішення не много на меті підготовку місіонерів для проповіді серед буддистів.15

Учитель Лапсан мав при собі помічника, напевно з новохрещених, Миколая Щолкунова. Для цього працівника Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа святитель додав ламі до зарплатні ще 50 р. Оскільки ні лама, ні Щолкунов не могли викладати уроки російською мовою, то преосвященнійший знайшов перекладача, якогось Івана Пустиннікова, котрий спочатку навчався в Іркутській монгольській школі, а потім Платковський відправив його за Байкал для вдосконалення. Йому було призначено на рік 10 рублів зарплати й утримання за рахунок Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа монастиря.

Лапсан заявив єпископові, що книжки монгольські, придбані для школи так зіпсувалися, що вчити за ними неможливо. Стараннями владики, книжки протягом року було переписано, а позичені оригінали повернено за Байкал їхнім власникам селенгінському Таймі та ще якомусь Іванові Мостиніну з подякою від єпископа Інокентія.16

Проте цим не обмежилася діяльність Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа освіченого ієрарха стосовно поширення світла науки. На початку 1728 р. він приступив до відкриття при Вознесенському монастирі іншої — слов’яно-руської школи, не відокремленої від першої. Учні розмістилися в одній будівлі разом із монгольськими. Новостворене училище дістало назву Монголо-Руського. Це було початком історії Іркутської Семінарії.

В той самий час Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, святитель розіслав по єпархії розпорядження, щоб священно-церковнослужительських дітей віком від 7-ми до 15-ти років було відіслано в училище не пізніше березня 1728 р., ще й попередив про штраф за ігнорування розпорядження. Так, до 1730 р. в училище було зібрано 35 дітей. Не обійшлось і без протидії. Один церковник Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа відмовився від служби, і погодився знову стати селянином, аби тільки сина звільнити від школи.17

Наводячи порядок в єпархії, влаштовуючи школи, святитель постійно пам’ятав про свій обов’язок місіонерства. Ще до призначення на кафедру, перебуваючи в Селенгінську за Байкальським озером, а потім в Іркутському Вознесенському монастирі, переносячи терпляче усілякі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа скорботи і приниження, святитель Інокентій вже тоді добровільно взяв на для себя труд апостольського подвигу, проповідуючи Євангеліє поганським племенам Східного Сибіру — бурятам, тунгусам і якутам.18 Тим паче очоливши Іркутську єпархію, Інокентій прагнув очень потрудитися на місіонерській ниві. Для успішної місіонерської праці необхідні були принаймні три умови:

1. Здібні проповідники.

2. Матеріальні Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа засоби.

3. Певною мірою готовність самих язичників сприйняти Христове вчення.

Та жодної з цих разумов реально не існувало в часи святителя Інокентія. Духовенство з простолюдинів, тримаючи Служебника і Требника могло тільки відправляти Богослужіння та християнські треби; безграмотність деяких із их доходила до невміння написати своє ім’я. Стосовно матеріальних засобів, то святитель, як Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа уже сказано, не тільки не мав їх для роз’їздів чи для посилання проповідників, хоч би й знайшлися спроможні люди, а й сам утримувався випадковими пожертвами, не маючи зарплати. Важко було спілкуватись і з бурятами, огрубілими, незнаючими російської мови, котрі кочували степами й дуже рідко заїжджали в мі100, якого Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа боялися. Попри всі ці труднощі, архівні документи свідчать про навернення бурятів у християнство. На жалко, кількість їх невідома, бо нумерацію тоді не вели, як це почали робити згодом.19

Наведемо один приклад, як святитель боровся за кожну душу, аби привести її до Христа. У сім’ї бурята Кекена було Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа двоє хрещених синів. Нехрещену дочку свою Бободою батько видає за охрещеного бурята. Проживши близько трьох років із чоловіком, вона відпрошується погостювати в охрещеного брата Олексія. Здесь життя брата-християнина захоплює її і вона, замість повернення до чоловіка, йде у Вознесенський монастир, після чого з нею зустрічається сам Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа єпископ Інокентій. Потім було довге з’ясування справи з Провінціальною канцелярією, куди тесть подав скаргу на невістку. Святитель захищав право новохрещеної бурятки Марини не повертатися до чоловіка-язичника й відкидав усі наклепи на неї.

З цього епізоду ясно, що з боку святителя було повне піклування про просвіту бурят світлом Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Христовим, і що Вознесенський монастир був при ньому купіллю для их, хоча влада стояла на боці нехрещених. І як, здавалося б, за відсутності фінансування місіонерської справи та протидії з боку влади й самих туземців можна було заохотити туземців до хрещення? Однак буряти за часів святителя Інокентія приймали хрещення цілими сім’ями Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, і доказом цього можуть послужити двоє синів і дочка Кекена.20 При цьому не слід забувати, що в полі зору святителя постійно був нехрещений монгол — учитель Лапсан. Особисто він не встиг охрестити Лапсана, але добре його до цього підготував, і не тільки його 1-го, а й дружину та всю прислугу Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Те, що сам святитель Інокентій Кульчицький не настояв силою, щоб Лапсан негайно хрестився, гласить про його мудрість і толерантність. Не достаточно занурити людину в воду при хрещенні, головне створити настрій сердечної любові до Відкупителя. Терпимість у вірі була особливою рисою люблячого серця святителя Інокентія. Про це свідчить Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ще один приклад. В Урульчинській парафії за Байкалом з’явилося на горі мунгальське камінне капище. Виявилося, що будував його монгольський лама Оготуй, а допомагав йому господар його квартири, хрещений ясашний Іван Шумков. Преосвященний про вчинок Шумкова, який цим будівництвом образив Віру Православну, повідомив для розгляду в Нерчинську міську канцелярію, але язичника Оготуя Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа та його капища не торкнувся ні ділом, ні словом, ні переслідуванням.20

Як уже відзначалося, життя святителя було сповнено праці й тягот. В Іркутську не мав він навіть будинку, а тулився чи в помешканнях соборного духовенства, чи в когось з іркутських громадян. Але не слід думати, що святитель не Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа дбав про збільшення фінансування, яке він використав би не так на свої потреби, як на розбудову єпархії та розширення місіонерства. Інакше його можна було б вважати несумлінним, або пасивним. Отже, зустрівши в Іркутській Єпархії вже згадані труднощі, єпископ Інокентій вимушений був звернутися за допомогою в Святійший Синод Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Для цього, він отправив у столицю довірених осіб від Єпархії: українця Герасима Кириловича Лебратовського, котрий служив колись при дворі царівни Наталії Олексіївни, а потім його взяв єпископ Інокентій із Сергіївської Лаври та привіз в Іркутськ, а також писаря Архієрейського Приказу Артемона Шлякова. Святійший Синод прийняв посланців і наказав довідатися про Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа забезпечення архієреїв в Астрахані й у Сибіру, а від Шлякова взяв відомості про віддаленість Ілимська, Якутська й Киренська від Іркутська й від Тобольська. Синод був здивований незручністю попереднього розмежування Тобольської та новоствореної Іркутської єпархії, зробленого митрополитом Антонієм. Синод постановив:

1. Єпископу Інокентію Кульчицькому видати заработную плату в 1727 р. за выпекалінським Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа окладом;

2. Надалі Іркутському архієреєві визначити 506 рублів 25 коп. на рік, жита 544 чверті, житньої муки по 103 чверті та стільки ж вівса, обычного вина 130 відер;

3. Збудувати в місті Іркутську для прожиття Архієрея будинок з усіма зручностями та для його служителів за рахунок державної скарбниці;

4. З підпорядкування Тобольській єпархії вивести мі100 Ілимськ і Якутськ Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа з уїздами й монастирями Якутським і Киренським, та залишити в незаперечному володінні Іркутської єпархії Троїцький Селенгинський монастир.

Та, на жалко, справа в Сенаті залягла надовго та й доповідь Синоду загубилася в Кабінеті імператриці. Більш як через півроку вона зажадала нового подання від Синоду й затвердила його в усіх Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа пт. Укази вийшли з Петербурга лише 16 листопада 1731 р., але було пізно.22

Суворий клімат Сибіру, аскетичне життя, нестатки й важкі подорожі величезною єпархією підірвали й без того слабке здоров’я святителя. Уже починаючи з 1728 р. й до останніх днів він скаржився на різні хвороби та болі. Ще після першого перебування Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в Селенгінську, если єпископ Інокентій переселився у Вознесенський монастир, архімандрит Платковський, ясна річ, небезпідставно, пропонував йому послуги й лікування. А 1728 р., проїжджаючі з Нерчинська в Іркутськ, ігумен Нафанаїл побачив у святителя помітне погіршення здоров’я. Серйозно захворів єпископ восени, 1731 р. Перед смертю він віддав останні розпорядження, видав зарплати, роздав свої Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа особисті речі й 27 листопада упокоївся. Поховано його у Вознесенському монастирі під Тихвинською церквою.23

1764 р. під час ремонтних робіт у монастирській Тихвинській церкві знайшли нетлінне тіло святителя. Невдовзі сталося декілька чудесних зцілень не тільки в Іркутську, а й у віддалених місцях Сибіру через молитовне звернення до святителя. Але тільки 9 свирепого Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа 1805 р. здійснилася церковна урочистість — відкриття святих мощів і загально-церковного прославлення пам’яті славного апостола Сибіру українського святителя Інокентія Іркутського. Його пам’ять святкується 25 листопада / 9 грудня і 9/22 свирепого.

б) Святитель Інокентій (Нерунович).

Одним із визначних українських місіонерів, який впродовж 15-ти років обіймав Іркутську кафедру, був наступник святителя й чудотворця Інокентія Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа (Кульчицького), єпископ Інокентій II (Нерунович). Рік його народження невідомий. При хрещенні отримав ім’я Іван. 1721 р. закінчив Києво-Могилянську академію, а 26 свирепого 1725 р. прийняв чернечий постриг у Київському братському монастирі з ім’ям Інокентій. Ректор Києво-Могилянської академії Йосиф Волчанський характеризував його як «чесного і благоговійного, здатного як Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа до професорської, так і до проповідницької діяльності» і 1727 р. призначив його викладачем академії курсу поетики «Bicollis parnassus» («Двоколірний Парнас»).1

Інокентію Неруновичу — викладачеві курсу поетики КМА — приписується известна київська шкільна драма «Милость Божія, Украйну от неудобоносимых обид лядских чрез Богдана Зиновия Хмельницкого, преславного войск запорозких гетмана, свободившая й дарованными Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ему над ляхами побідам й возвеличившая, на незабываемую толиких его щедрот память репрезентованная в школах киевских 1726 лета», присвячена 80-річчю початку Національно-визвольної війни українського народу 1648—58 рр., де вперше виведено образ Богдана Хмельницького, а також висловлено кілька суспільно-політичних ідей. Остаточного підтвердження ця версія не дістала, оскільки немає точних Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа даних, если Інокентій виїхав до Москви, але є в ній і частка істини, позаяк, за свідченням Я.Маркевича, він складав діалоги перебуваючи й у Московській слов’яно-греко-латинській академії: «По обіді були в Спаському монастирі, де бачили діалог, що ставився, складаний професором риторики Неруновичем».2

Святитель Інокентій проходить шляхом багатьох інших Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа обдарованих випускників Київської академії. Указами Святійшого Синоду (21.09 1727 р., 10.04 1728 р.) його викликано до Москви, де він став викладачем риторики в Московській слов’яно-греко-латинській академії. 1730 р. його призначають професором філософії та префектом Академії.

1732 р. Інокентій 100є єпископом і призначається на Іркутсько-Нерчинську єпархію. З величезною енергією святитель Інокентій розпочав Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа виконувати місіонерські завдання. У 1732—1735 рр., 1742-го й 1743-го він об’їжджає свою єпархію, здійснюючи місію серед бурятів, якутів і тунгусів.3 Найближчими за поселенням до єпископської кафедри були тунгуси, котрі проживали в Нерчинському окрузі Іркутської губернії, і він, за допомогою старшини Мальцова, більш-менш знайомого з місцевими жителями, розпочав серед Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа их просвітницьку й місіонерську боту. Святитель Інокентій хрестив багатьох тунгусів, за котрими надовго збереглася назва «Неруновських». Двічі він вирушав у місіонерську подорож у Якутію. Під час першої поїздки 1735 р. він охрестив 62 чоловік, а вдруге (1741—1745) — 418. Згодом продовжувачем місіонерської діяльності Інокентія II в Якутії став посланий з Іркутська архімандрит Нафанаїл Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, відомий великою місіонерською діяльністю серед якутів.4

Важливим засобом для успішної проповіді місіонерів єпископ Інокентій II вважав знання мов місцевих людів. «Навчати знати Бога й закону його треба мовою того народу, котрому подається наука. Тому, що важко вкоренити нове вчення й віру, если своєю мовою й не повірять і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа просторо роздумувати не будуть».5

Багато зусиль доклав єпископ Інокентій для навернення бурятів. Серед цього народу разом із нашими місіонерами працювала місія ламаїстського духовенства, яка успішно боролася з шаманством. Ще 1730 р. російський уряд визнав лам і надав їм статус «духовного стану». Ламаїстське духовенство, авторитет якого після визнання державою зміцнився, було Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа звільнено від податків і рекрутчини. Місіонерська праця через таку політику держави ставала дедалі важчою. Крім того, місцева влада намагалася доносами в Петербург очорнити дії архієрея. Після цього, праця місіонерів Східного Сибіру перетворилася на болісне самопожертвування й боротьбу з ламаїзмом, який, підтримуваний державою, дедалі більше вкорінювався серед бурятів і якутів, про що Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа повідомляли у звітах єпископи й місіонери.6

З 1731 р. Іркутськ було названо провінційним містом і воєвод у ньому замінили віце-губернатори. Саме ці вищі бюрократы Східного Сибіру постійно протидіяли місіонерській справі. Приміром, єпископу Інокентію вища світська влада м. Іркутська відмовлялася надавати жеребцов для місіонерських подорожей. Особливо важкі стосунки в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа нього склалися з віце-губернатором Плещеєвим, котрий був «в канцелярських справах невігласом, користолюбивий, промислових і торгових людей за недачу подарків бив нагайками і притісняв приказних служителів; прихильників своїх любив постійно вгощати і споювати різними винами».7

Бідність єпископа Інокентія Неруновича доходила до того, що часом він не міг уже давати Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа новохрещеним найнеобхіднішого. «Деякі бурятські мужчины, — сповіщається, — бажають сподобитися святого Хрещення, але їм нема звідки дати хрестів, одежі й іншого необхідного при хрещенні, яке раніше давав він зі своєї келії, а тепер не може».8

Проте особистий авторитет святителя був надзвичайно високим. З великою місіонерською самозреченістю Інокентій II захищав малі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа народи своєї єпархії від зловживань підприємців і місцевої влади. Намагався він відновити діяльність місіонерської школи, у чому не допоміг йому, попри всі прохання, Святійший Синод. Святитель залучає до викладання засланих до Сибіру вихованців Києво-Могилянської академії: П.Малиновського (1738) та Й.Максимовича (1740), аби хоч якось підтримати функціонування школи.

Про життя й діяльність святителя Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Інокентія II Неруновича є мала схвальних відгуків. Історики православної місії в Сибіру вважають його «Одним із найбільших місіонерів у Сибіру».9

Дослідник історії православної місії серед ламаїстів ієромонах Гурій пише, що єпископ Інокентій II був «сповнений широких і плідних планів місійної діяльності, величавого особистого почину й гарячої участі в місійному Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа служінні».10 Через дев’яносто років після кончини Інокентія Неруновського (+26 липня 1747 р.) на його надгробній плиті в каплиці в Братському острозі* наступник його в апостольському служінні висловив глибокі почуття подяки сибіряків, які зберігали вдячну пам’ять про нього святителя: «Великий Ієрарше Христів! Ти направляв струмками благодаті виноград, насаджений у межах Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Сибіру соіменником твоїм велика Інокентієм. І Ти, водний духом його, вів паству Іркутську до Горнього Єрусалиму. Це приносять тобі дань пасомі смиренним соіменником твоїм Інокентієм III. 1838 року січня 9 денька.11

в) Святитель Софроній (Кристалевський).

Ще один святитель, котрого виплекала українська земля і про якого майже забула, здійснивши Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа подвиг доброчесності, став окрасою православної церкви. За суворим титулом єпископа Іркутського ховалося щире, віруюче українське серце, яке до останньої своєї хвилини було цілком віддане справі розвитку й поширення Церкви Христової.

Народився він 25 грудня 1703 р. Історик Іван Власовський вважає, що батьком його був дяк.1 Але більшість дослідників стверджує, що батько Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа святителя був посполитою людиною та служив у Чернігівському полку, де й народився святитель. Про це свідчать рукописи Святійшого Синоду.2 Можливо, звільнившись із військової служби й поселившись з сім’єю в містечку Березань Переяславського повіту, він справді став псаломщиком у місцевій церкві.

Отже, з джерел, які збереглися від часу життя святителя Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, нам відомо, що звався він Степаном, прізвище його Кристалевський і він син Назарія Федорова, через що й називали його інколи Назаревським. У нього було двоє братів і сестра Пелагія. Згодом вона вийшла заміж, а овдовівши, прийняла постриг з ім’ям Панкратії в Благовіщенському Коробієвському монастирі, неподалік мі100 Золотоноша. Ім’я 1-го Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа брата — Павло, а старшого невідоме, проте є дані, що згодом він був намісником Красногорського Золотоноського монастиря.3

Батько виховував сина в церковному дусі, а потім віддав на навчання до Київської Академії, яку Кристалевський блискуче закінчує 1727 р. Пізніше він 100є послушником Красногорського Покровського монастиря на Полтавщині, де три Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа роки проводить подвиг послуху. 23 квітня 1730 р. Кристалевський приймає чернечий постриг з ім’ям Софроній. У житті святих про святителя Софронія розповідається, що після постригу чернець Софроній почув у Покровському храмі глас: «Коли будеш єпископом, побудуй храм Всіх Святих». Цей глас провіщав про його майбутнє святительське служіння.4

З 1732 р. в Києві Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа у Софіївському соборі молодий чернець висвячується в сан ієродиякона, а згодом в ієромонаха.5 Про подальший період його життя говориться в формулярі самого Софронія: «Після посвячення два роки був я скарбником (у Золотоноському монастирі), а потім, за указом Преосвященнійшого Арсенія, єпископа Переяславського, призначений був у його Архієрейський дім».6

Виконуючи покладені на нього Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа обов’язки правлячим архієреєм у Переяславлі, Ієромонах Софроній нередко усамітнювався в своєму монастирі, проводив дні в повчальному спогляданні та праці, подаючи приклад чернечого подвигу своїм побратимам.7 К Синоді на нього звернули увагу, если він був там за архієрейським дорученням. Згодом, 1742 р. Разом із 29 ченцями, запрошеними з різних Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа монастирів країни, ієромонаха Софронія взяли в столичний Олександра-Невського монастир. Через рік його призначили скарбником монастиря, а 1 червня 1745 р. за розпорядженням архієпископа Феодосія (Янковського) — виконуючим обов’язки намісника. І ще через рік ієромонаха Софронія затвердили на посаді намісника Олександра-Невського монастиря.8

Результатом великої праці тих років святителя Софронія було Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа поліпшення викладання в тамтешній семінарії, укомплектування монастирської бібліотеки, а також будівництво двоповерхової церкви: верхня — на честь святого Федора Ярославовича, старшого брата св. Олександра Невського, а нижня — святого Івана Золотоустого.9 Отець Софроній побудував також філію Лаври, так звану «Троїцько-Сергіївську Пустинь», де й сам відпочивав духом, й інші ченці, котрі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа бажали молитовного подвигу в тиші, подалі від гамору столичного життя. У Лаврі отець намісник старався запровадити й підтримувати суворе життя чернецтва за церковним статутом і в богослужіннях, і в трапезі.10

У свирепому 1753 р. Синод призначив намісника Софронія Кристалевського на Іркутську кафедру, яка по смерті єпископа Інокентія Неруновича вдовувала вже шість Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа років. Сама імператриця власноручним підписом під своїм указом вказала Святійшому Синоду на благочестивого намісника Олександро-Невського монастиря Софронія, як на особу «не тільки гідну єпископського сану, але й яка повністю може виправдати бажання та надії государині й Синоду — підняти тягар єпископського служіння на далекій окраїні й задовольнити Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа потреби пастви в суворій країні, серед дикої природи й беззаконства людського».11

Факт висвяти ієромонаха Софронія, яка відбулася 18 квітня 1753 р., у Фомину неділю в московському величавому Успенському соборі, цікавий тим, що всі ієрархи, котрі хіротонізували, були українцями. Це архієпископ Московський і Севський Платон (Малиновський) разом з єпископом Коломенським Гавриїлом (Кременецьким), єпископом Тверським Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Веніаміном (Пуцек-Григоровичем), єпископом В’ятським Антонієм (Ілляшевичем) і єпископом Костромським Генадієм (Андріївським).12 Росіян здесь не було не тому, що їх не запросили, а з тієї причини, що єпископ-росіянин тоді був рідкістю. Тоді ще не мала Росія освічених гідних кандидатів на єпископство.

Святитель чудово знав куди він Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа їде та які випробування на нього чекають. Бажання докладно підготуватися до свого нового служіння затримало святителя на певний час. Йому треба було зібрати команду однодумців, котрі також зреклися для себя й узяли тяжкий хрест місіонерства на дальнему Східному Сибіру. Задля цього він відвідав свою першу Красногорську обитель і побував у Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Києві, де молився про подання йому благословення на архіпастирську діяльність у Києво-Печерських угодників. Серед вибраних святителем для подорожі в дальний край були українці: ієромонах Сінесій, уродженець м. Прилуки, будівничий Новосергіївської пустині, товариш святителя Софронія, а також Київлянин Іоїль, з харківських учителів, який згодом, зведений у сан Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа архімандрита, обійме забайкальську місію в Іркутській єпархії.13

Шлях єпископа Софронія пролягав через Тобольськ. Місцевий літописець сповіщає: «29 січня 1754 р. приїхав із столичного мі100 Москви Єпископ Іркутський і Нерчинський Софроній і на свято Стрітення Господнього в Тобольській Соборній церкві відправляв Божественну Літургію і 3 свирепого від’їхав в Іркутськ».14 П’ять діб відпочивав святитель у Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа свого земляка митрополита Тобольського Сільвестра (Гловацького) — благочестивого й ревного просвітителя сибірських магометан і язичників.

Тільки 20 березня 1754 р. єпископ Софроній дістався Іркутська. Спочатку він відвідує Вознесенський монастир — місце проживання своїх попередників, молиться на могилі першого єпископа Інокентія (Кульчицького), віддаючи йому належну шану, та просить у нього духовної Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа допомоги на свої труди. Відслуживши разом з архімандритом Нафанаїлом подячний молебень за щасливу подорож, єпископ Софроній в Архієрейському облаченні пішов у мі100.

«Приїзд єпископа Іркутського Софронія ознаменувався урочистою зустріччю біля церкви Устюзьких чудотворців Святого Прокопія та Івана з хоругвами та святими іконами, в супроводі міського духовенства в облаченні, на Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа чолі з Выпекалінським Архімандритом Амвросієм, при звуках дзвонів усіх церков мі100. Від цієї церкви Преосвященний, разом з хресним ходом, ішов у Богоявленський собор і служив там літургію».15

Зустріли в Іркутську святителя звичайні клопоти. Спочатку необхідно було ознайомитися зі станом справ в Єпархії. Почав він зі змін у Духовній Консисторії, у монастирях Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа і парафіях. Передусім виявився величавый брак священичих кадрів, через що святитель звернувся до Святійшого Синоду з проханням «прислати з внутрішніх єпархій зайвих людей, зокрема семінаристів і духовного чину достойних людей і придатних для зайняття священичих посад в Іркутській єпархії, де в таких особах відчувається крайня бідність і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа потреба невідкладна».16

З великою уважністю цікавився єпископ життям Іркутських монастирів, які вже мали майже столітню історію. Славилися вони подвигами ченців і були справжніми джерелами духовності. Серед настоятелів було чимало українців. Приміром, настоятелем Вознесенського монастиря був шановний старець архімандрит Нафанаїл (Калинницький), українець, чоловік величавого службового досвіду, котрий успішно настоятельствував у Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Сибірських монастирях — Нерчинському, Якутському, Селенгинському й Іркутському. Саме він був духівником святителя Інокентія (Кульчицького), з яким прибув на службу в Сибір. Владикою Софронієм архімандрит Нафанаїл призначається керівником Іркутської Духовної консисторії. Другим членом консисторії став освічений ієромонах Ілія (Вепритцький), який прибув разом з владикою Софронєм. До складу консисторії був введений ієромонах Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Віталій (Дотінов), духівник святителя Софронія.17

Ще один українець, котрого привіз з собою владика, ієромонах Веніамін (Юзефович) 100є ігуменом Киренського монастиря замість безграмотного ієромонаха Інокентія. У величавых муках, трудах і клопотах провів він там близько 6-ти років. Ієромонаха Гервасія (Леонтовича), викладача Харківського Колегіразуму, котрий також прибув зі святителем, було призначено Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ігуменом Преображенського Посольського монастиря. Він також багато перетерпів, але успішно потрудився для утвердження віри Христової. Усі новопризначені ігумени були людьми енергійними й освіченими.18

«14 травня 1754 р. в денек Вознесіння Господнього, преосвящений Софроній у Вознесенському монастирі звершував літургію, за якою посвятив на архімандрита цього монастиря ієромонаха Сінесія. Цей достопам’ятний настоятель Вознесенської обителі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа прослужив у цьому монастирі 33 роки до денька блаженної кончини своєї 10 травня 1787 р. у віці 89 років».19

Святитель Софроній дбав про клір своєї єпархії. Тяжке соціальне становище духовенства, если воно несло всі тягарі військові й громадянські та ще й із застосуванням до нього тілесних кар, спонукало владику Софронія до настійливого Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа клопотання в Петербурзі про звільнення духовенства від селянських повинностей та принижуючих тілесних покарань. У цьому проявилося батьківське піклування архієрея про своїх співслужителів. Цим також єпископ Софроній хотів полегшити життя духовенству, щоб воно більше часу присвячувало місіонерській діяльності. Клопотання мали успіх: від тих повинностей священнослужителів було звільнено, а кари Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа тілесні замінено архієрейськими єпитиміями, або грошовими штрафами на користь благодійних заходів. Домігся владика й земельних наділів при церквах для користування духовенства.20

Попри на складне становище єпархії та несприятливі часи для монастирів 1764 р., если в их відібрали землі, селян і угіддя, при єпископі Софронії в Іркутській єпархії вони розцвіли й не відчували Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа матеріальної скрути. Святитель навіть розсилав інструкції, як краще вести господарство монастиря.21

Під особливим контролем святителя перебувала школа. У ній навчалося від 30 до 60 учнів. Називалася вона вже тоді Семінарією. У ній викладали слов’янську, російську, монгольську, латинську мови й риторику. Єпископ Софроній переніс її з Заріччя (з Вознесенського Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа монастиря, що за Ангарою) у саме мі100, в новий архієрейський дім. Як і його попередники, Інокентій І та Інокентій II, святитель Софроній також викладав у ній. При школі була велика, як на ті часи, бібліотека — книжки й рукописи з багатьох предметів, що викладалися в Київській і Московській академіях і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в Харківському колегімозгі. Писані вони переважно єпископами Інокентієм (Кульчицьким), Інокентієм (Неруновичем) і Софронієм (Кисталевським), котрі залишили для школи свої власні бібліотеки. Іркутська семінарія була важливим центром просвіти для всього Східного Сибіру.22

Не забарився єпископ Софроній з оглядинами своєї єпархії. Почалися вони з першого року прибуття святителя (1754) на кафедру. Поїздки ці мали Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа й місіонерський нрав. У січні 1756 р. він вирушає за Байкал, у другій половині травня — у Киренськ і Якутськ. 9 серпня того ж року він знову відвідав Киренськ. 13 січня 1758 р. святитель знову від’їжджає за Байкал, у Нерчинськ, де з часу заснування єпархії не бачили архієрея. 28 січня його урочисто зустрічає духовенство Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа й жителі Нерчинська, а наступного денька православні Нерчинська вперше були присутні на архієрейському Богослужінні у Воскресенському соборі.23

Нрав владики Софронія багато в чому був подібний до нраву митрополита Тобольського Павла (Конюшкевича). До речі, вони удобно водночас навчались у Київській академії, та й час їхнього архіпастирського служіння збігався Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа і їхні єпархії межували.* Як і святитель Павло, єпископ Софроній до всякого порушення церковної дисципліни ставився суворо, але караючи й милував. Однаково особливу увагу звертали вони на благоговійне та правильне звершення богослужінь і таїнств священнослужителями, а також пильнували моральну чистоту мирян. Обоє стали святими церкви Христової.

Іркутський літопис розповідає Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа нам, як святитель Софроній дбав про будівництво храмів:

1754 р. — 12 червня закладено камінну церкву Тихвенської Божої Матері; 27 листопада в Прокопівській церкві на верхньому поверсі освячено престіл на ім’я Святої Параскеви-П’ятнитці;

1755 р. — початок будівництва біля соборної церкви камінної огорожі; 9 січня 1755 р. завершено будівництво дерев’яної Семінарії та консисторії;

1755р Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. — 9 вересня освячено збудовану в архієрейському домі церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці;

1757 р. — 30 червня в Знаменському монастирі замість дерев’яної закладено камінну з дзвіницею церкву на честь Знамення Божої Матері з приділом Святителя Миколая Чудотворця;

1758 р. —при Спаській церкві побудовано камінну дзвіницю, де влаштовано приділ Святителя Дмитрія, митрополита Ростовського Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, Чудотворця;

1759 р. — 11 жовтня освячено пристіл Воздвиження Хреста Господнього в кам’яній церкві Іркутська, названої за цим престолом Хрестовоздвиженською;

1761 р. — у Богоявленському соборі освячено приділ на честь Казанської Божої Матері, збудований боголюбцями, у котрому і знайшов собі місце упокоєння вікопомний святитель;

1762 р. — 26 листопада освячено храм Знамення Пресвятої Богородиці Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в жіночому монастирі;

1763 р. — 17 липня освячено приділ у Тихвенській церкві на честь святого Ілії Пророка;

І766 р. — 1 вересня освячено храм на ім’я Воскресіння Христового, що при Тихвенській церкві;

1767 р. — стараннями святителя Софронія закладено кам’яну будівлю архієрейського дому, закінченого 1770 р., і тоді ж 31 жовтня архіпастир переселився в нього Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа;

1767 р. — 17 квітня освячено збудовану церкву Вознесіння Господнього у Вознесенському монастирі;

1767 р. — 25 серпня у верхньому поверсі Прокопівської церкви освячено престіл в ім’я святих Прокопія та Івана, Устюзьких чудотворців.24

Не тільки в Іркутську клопотався про будівництво й освячення храмів святитель Софроній, а й в інших місцях єпархії з метою християнизації місцевого населення. Благословляючи Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа будівництво храмів, святитель дбав і про те, щоб ті, котрі там служитимуть, мали засоби для існування. Без цього не функціонував би жоден храм, і, як наслідок, не проводилася б місіонерська праця.

Знаючи, який вплив має православне богослужіння на душі іновірців, Архіпастир намагався всюди налагодити статутну службу. Для цього Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, викликав до для себя в собор священиків, дияконів, дячків і паламарів, котрі переймали досвід, беручи участь у соборних богослужіннях. У кафедральному соборі було створено хор, як взірець для всіх храмів.25

І все-же приводити язичників дальнего Сибіру в обійми христової церкви було важко, бо часом навіть у храмах нікому Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа було служити, а тим паче займатися місіонерською діяльністю. Святитель, переповнений бажанням привести до Христа перебуваючих у пітьмі поганства, звертається до всієї своєї пастви просячи допомоги у справі просвічення язичників.

Зрозуміло, що найбільші вимоги, стосовно місіонерської діяльності, єпископ Софроній висував до духовенства. На их віддавна було покладено обов Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа’язок навертати в Христову віру язичників і магометан, вести точні записи хрещення. Центрами місії були, головним чином, монастирі, особливо Вознесенський в Іркутську, Селенгинський і Посольський* , Керченський, Успенський, Киренський, Спаський в Якутську. При святителі Софронії вперше у Східному Сибіру використовувалися кілька похідних церков із місіонерською метою — у прикордонній із Китаєм смузі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа серед якутів й інших людів Півночі. Церква несла туземцям просвіту, долучала їх до загальнолюдської культури, захищала їхні права. Владика Софроній ревно обстоював громадянські права цих беззахисних людей, долаючи з величавыми труднощами дике самоправство жорстоких і аморальних людей, яких було багато. Святитель пропонував місцевому населенню селитися на монастирських землях Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, де вони були б ізольовані від впливу язичництва й захищені від жорстокості та самоправства приїжджих росіян.26

У період єпископства святителя Софронія в його обов’язки входило піклування і про далеку Камчатку. Він збирався особисто відвідати її, але збіг обставин не дозволив це зробити. На Камчатку владика відправив священика Гавриїла Громова Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, котрий передав свої розпорядження, а також благословення ієромонаху Пахомію, який там здійснював подвиг місіонерства. Ієромонах Пахомій відправляє в Якутськ кандидатів для висвячування, де їх хіротонізував єпископ Софроній, котрий перебував там. На Камчатці на той час було збудовано й освячено п’ять храмів: Тигильський Христо-Рождественський (1756), Андирський Спаський (1757), Ігінський Вознесенський Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа (1761), Ключевський Троїцький і Верхньо-Камчатський (1760).27

Попри всі зовнішні труднощі, які переживала Руська православна Церква, у XVIII столітті відзначалося загальне піднесення християнського руху, знов-таки завдяки українцям. Це був час прославлення святих Димитрія Ростовського, Феодосія Чернігівського. Для сибіряків дуже важливим було відкриття нетлінних мощів святителя Інокентія Іркутського. Через 25 років після його кончини Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа й через два роки після приїзду Преосвященного Софронія в Іркутськ 1756 р. народний глас сповіщав, що тіло святителя Інокентія нетлінне й дарує зцілення, що підтвердилося через 8 років. Це надихало самого святителя Софронія на подвижницьке життя. За свідченням келійника владики Петра Шергина єпископ Софроній вів суворий спосіб життя Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа: їжу вживав найпростішу й у малій кількості, служив дуже нередко, більшу частину ночі віддавав молитві, спав на підлозі, підстеливши овечу, оленячу або ведмежу шкіру.28

До кінця днів своїх святитель Софроній зберігав любов до Красногорського Золотоноського монастиря, який духовно збудував його в дні юності. Незадовго до своєї кончини, він спеціально відправив Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа у цей монастир диякона Іркутського Богоявленського кафедрального собору Д.Верхурова, через котрого передав свою жертву на користь рідного монастиря в сумі 3200 рублів.29

Можливо, саме за ці кошти було збудовано там 1771 р. в рік смерті святителя Софронія храм на честь Преображення Господнього з приділом на хорах на честь святого великомученика Георгія Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.30

Хоча святитель був міцний тілом, але після величавых трудів у чернецтві та святительстві, відчув він ослаблення. Мріючи останні роки життя провести в тихому Красногородському монастирі на Полтавщині й там спочити, він звертається до Синоду з проханням звільнити його за штат. Але не було ще відповіді на це прохання, як Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа святитель Софроній у Бозі упокоївся на другий денек Великодніх свят 20 березня 1771 р. Богові було вгодно, щоб святитель Софроній залишився своїм нетлінним тілом в Іркутську на радість його пастви, котра так гаряче його обожала. Шість місяців і 10 днів тіло святителя лежало в Казанському приділі собору й залишалося нетлінним Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Уже тоді, з огляду на цю обставину, а також, знаючи суворе подвижницьке життя святителя Софронія, благочестиві люди почали шанувати його як достойника Божого.31

Невдовзі від гроба святителя Софронія почалися зцілення недужих, котрі зверталися з вірою та молитвами про поміч. Ще до канонізації святителя було перевірено й записано 68 таких чудес. Засвідчення нетлінних Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа останків святителя відбулось декілька разів: при архієреєві Іркутському Мелетії 1833 р., при архієпископові Нілі 1854 р., при архієпископові Веніаміні 1870 р. 1909 р. було офіційне засвідчення Комісією, після чого віддано рекомендації про скоре церковне прославлення святителя Софронія, як угодника Божого. Чи як кара за зволікання з прославленням святителя, чи як знамення про Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа тяжкі випробування, які чекали на церкву, але гріб апокопа Софронія разом із мощами 18 квітня 1917 р. в Богоявленському соборі м.Іркутська згоріли від пожежі, що зайнялася з невідомих обстоятельств. Залишилися тільки кості, які спеціальною комісією було зібрано та благоговійно покладено в особливий ковчег. Ця подія не зменшила, а навпаки Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, збільшила шанування святителя віруючим народом, який бажав церковного прославлення єпископа Софронія. Прославлення відбулося під час Всеросійського Помісного Собору 1917—1918 рр., який постановив причислити єпископа Софронія, третього Єпископа іркутського до сонму святих Православної Церкви. Пам’ять його святкується 30.03/12.04 (упокоєння) і 30.06/12.07 (прославлення).32

РОЗДІЛ VІ.

ПЕКІНСЬКА МІСІЯ

6.1 Початки місіонерства в Китаї

Если місіонери Руської Церкви з’явились в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Китаї, то християнство там було издавна відоме, але було широкого розповсюдженим. Розширення Московської держави через Сибір на схід привело в другій половині ХVІІ століття російських землепрохідців з московських військових загонів до кордонів Китайської імперії південно-східніше від озера Байкал. Їхній ватажок Єрофей Хабаров (після 1671) збудував укріплення в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа зайнятому ним поселенні Албазин на Амурі (після 1650—1651), здесь він збирав ясак із місцевих тунгусів. У той час виникали й інші російські фортеці й адміністративні центри, з яких найважливішими були Іркутськ (1652) і Нерчинськ (1658). Історія дипломатичних відносин між Москвою і Выпекаліном почалася Нерчинською угодою 1689 р., хоча спроби їх встановлення були Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа й раніше.1

Область Забайкалля, або Даурії, як вона називалася в російських документах ХVІІ століття, було включено в Московську державу після будівництва там фортець і поселень перших російських колоністів із храмами й монастирями. На початку ХVІІІ століття там, під управлінням Тобольського митрополита, було 40 храмів і 7 монастирів провісників майбутньої християнізації поганського краю.2 З Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ініціативи царя Федора Олексійовича (1676—1682) патріарх Йосиф 1682 р. заснував особливу місію в Даурії, пославши з Тобольська 12 монахів для місіонерської правиці.3

Важливу роль у влаштуванні Китайської місії відіграла толика Албазина та його російського гарнізону. Албазинці, розмножившись і укріпившись, почали ображати своїх сусідів, китайських підданих. Вони віднімали худобу, вступали в бійки за полювання Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа на звірину й навіть нападали на поселення (маджури) китайців. Китайський імператор, дізнавшись про це, наказав полонити албазинців, а їхню фортецю зруйнувати. Наказ було виконано. Понад 100 душ росіян відведено полоненими в Выпекалін. Полоненим позволили взяти з собою священика Максима Леонтєва, і все церковне начиння з іконами та митами, їх розмістили Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа з північного боку китайської стоянки, а поселення їх було названо сотнею або ротою.4

Китайський імператор добре ставився до християн, тодж поблажливо поставився й до албазинців. Він наказав очистити один буддійський храм, аби там влаштувати церкву, але священик Максим, не маючи святительського благословення, зробив у цьому місці тільки каплицю Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, де й правив богослужіння до 1695 р. Саме того року, Тобольський митрополит Ігнатій отправив у Выпекалін священика Григорія і Тобольського диякона Лаврентія, щоб вони передали священикові Максиму святий антимінс, миро, церковні книжки, начиння та грамоту, якою втішав полонених християн, і навчав їх бути вірними Церкві й перебувати в доброчесності християнській Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, митрополит благословив отця Максима на влаштування й освячення храму на честь святої Софії, премудрості Божої, заглавий згодом Успенським. Так було закладено підвалини Руської Церкви в Выпекаліні, існування якої і в язичницькій країні не було безплідним.

У грамоті преосвященного Ігнатія, митрополита Тобольського, священику Максиму, крім іншого, сказано: «радію Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа я твоїм виправленням, хоч і в полоні перебуваєш, але сам із Божою поміччю, полониш людей, незнаючих пізнання євангельської правди».5 Із цієї грамоти можна дійти висновку, що Руська Церква після поселення в Китаї албазинців вже мала віруючих серед китайців. При священикові Максимі новонавернені китайці займали навіть посади дячка, паламаря, церковного старости Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа і трапезника.6

1692 р. китайський купець Саган-ту прийняв християнську віру з ім’ям Симеон, воспреємником котрого був Спиридон Хянчусов. Хрестилась і вся його сім’я з чотирьох душ. Хрестився також мандарин 7 ступеня з ім’ям Феодор, а восприємником був Петро Дружков. Приклад мандарина наслідував його слуга й дехто Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа з наближених.7

Утвердившись у Выпекаліні, албазинці одержали від китайського імператора різні привілеї. Одним дав готові будинки та слуг, іншим видав гроші на придбання будинку й необхідних речей. Упродовж трьох років вони отримувала від скарбниці одяг, взуття, сарачинське пшоно та грошову допомогу. Їм дали повну свободу й рівність у правах з китайськими воїнами Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа; їх записали в жовте знамено — тобто в число шляхетних (благородних) воїнів.8

1698 р. Петро Величавый дізнався зі звіту тобольського дячка Андрія Віліуса про албазинців і їхню церкву. Як видно з письма Петра Віліусу, цар зацікавився інформацією. Він почав діяти дуже обережно, маючи надію в майбутньому заснувати російську місію Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в Китаї. Тільки через два роки, в указі від 18 липня 1700 р., присвяченому, власне кажучи, іншому питанню, Петро повернувся до можливості створення місії в Китаї.9 Невдовзі Тобольський митрополит Філофей Лещинський у листі, розісланому по сибірських монастирях, наказав підготувати монахів-місіонерів для Китаю.10 Та лише після кончини священика Максима (1711-го чи Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа 1712-го), отримання прохання албазинців і згоди китайського уряду руських кліриків отправили в Выпекалін.11 Так було створено першу російську місію в Китаї.

У Китаї, що межував із Росією, місія з самого початку підтримувалась і заохочувалася через дипломатичну й політичну зацікавленість, вона була першою зовнішньою російською місією, створеною Петром Величавым Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, котрий поставив перед нею державне-політичне завдання.

6.2 Українські місіонери XVIII століття в Китаї: архімандрит

Іларіон (Лежайський), архімандрит Антоній (Платковський) та ін.

Першу українську зовнішню місію в Китаї очолив українець архімандрит Іларіон Лежайський десь наприкінці 1712 р. З волі імператора Петра І й за розпорядженням Тобольського митрополита Іоана Максимовича 1714 р. з Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Тобольська в Выпекалін вирушили Архімандрит Іларіон Лежайський, ієромонах Лаврентій, ієродиякон Филимон, сім псаломщиків і слуги. Ця перша повна місія прибула в Выпекалін між 1715 і 1716 роками. Імператор зустрів її з величавыми почестями, наказав дати членам місії пристойні приміщення й підтримав грошима та продуктами. Відзначив архімандрита мандарином 5-го, а священика й Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа диякона 7-го ступеня; решту членів місії було прийнято до числа китайських воїнів — тобто до шляхетних.1

Про життя й діяльність першої місії відомо дуже не много. Спочатку їй було допустимо обслуговувати тільки албазинців. Богослужіння, як і раніше, правилися в Успенській церкві. Досягненням цієї місії було те, що за Архімандрита Антонія, наступника Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа архімандрита Іларіона, у Выпекаліні було понад 50 душ китайців-манджурів, котрі сповідували християнство, не враховуючи китаянок — дружин представників російської сотні, серед яких було багато християнок.2

Если начальник місії архімандрит Іларіон 1718 р. упокоївся, то призначення нового голови місії стало зайвим, бона той час п’ятеро її членів через хвороби чи з Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа інших обстоятельств залишили Выпекалін.3 Треба було посилати іншу місію, але для підвищення її авторитету Святійший Синод вирішив доручити керівництво нею вже єпископу. Це Архієрео-схимонах Феодор Лещинський запропонував Петру І через князя Гагаріна затвердити в самому Выпекаліні перебування православного архієрея. Вибір зупинився на соборному ієромонахові Олександроневської Лаври Інокентії Кульчицькому.4

Оскільки Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа вирішили призначити ієромонаха Інокентія в Выпекалін, Святійший Синод 14 свирепого 1721 р. доповідав Петру І: «призначеного в Хінську державу ієромонаха Інокентія Кульчицького посвятити архієреєм Іркутським і Керчинським, для близькості до тієї держави, чи для зручності обходження від Сибірської єпархії (Тобольської) відділити?» Імператор відповів: «в архієреї посвятити, але краще без титулу міст, оскільки Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ці мі100 на кордоні з Хіною, і щоб єзуїти не верно не витлумачили, й не наробили лиха».5

19 квітня 1721 р. єпископ Інокентій виїхав із Петербурга в супроводі двох ієромонахів, п’яти хористів і трьох прислужників. У Тобольську зустрівся з архімандритом Антонієм Платковським. У березні наступного 1722 р. прибув Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в Іркутськ, звідки вирушив за Байкал, і мав залишатися в Селенгінську, очікуючи розпоряджень із Выпекаліну.

Російський уряд надіслав у Выпекалінський суд грамоту такового змісту: «Оскільки 1719 р. отримали здесь від Синату Його Ханової величності лист, написаний Сибірському губернаторові, в якому він оголошує, що архімандрит Іларіон у Выпекаліні помер, і що дається Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа від Його Ханової величності дозвіл у державі Його Величності, замість спочилого, прислати з держави Його Царської Величності іншого Архімандрита, через те, Його Царська Величність розсудила за потрібне відправити сюди, в Выпекалін, на місце згаданого померлого Архімандрита, для відправлення там Божественної служби й усіх там належних до закону нашого духовних справ Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, духовну особу Государя Інокентія Кульчицького, і з ним двох ієромонахів і двох дияконів і кількох прислужників, котрих при ньому розпис прикладено». Отдалі в листі висловлено прохання, щоб святителю Інокентію та іншим членам місії «дозволено було не тільки в Выпекаліні вільно пробувати, і Божественну службу за звичаями нашими відправляти, а Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа й в інші місця держави Його Ханської Величності, де є люди нашого закону, для відвідин яких не було заборони їхати, особливо, Його Ханська Величність, маючи дружбу з Його Царською Величністю, щоб зволила утримувати нашого закону церкву, і згаданого государя Кульчицького, з усіма служителями й іншими нашої християнської віри людьми, у Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа своїй протекції та милості; за що взаємно в державі Його Царської Величності, якщо Його хановій величності буде щось потрібно, то на задоволення Його все з задоволенням виконано буде».6

Цю грамоту китайська влада прочла й надіслала Монгольському Тушету Хана Очироя Бату до Селенгинського начальника 24 вересня 1722 р. з такими поясненнями, що Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа за указом Богдеханським Г. Інокентія Кульчицького в Выпекалін пропускати не допустимо, бо від Сибірського Губернатора ніякого листа про нього та знаку печаті не дано. За листом діло не стало; Тобольський Губернатор надіслав і від для себя лист. Але китайці знову знайшли причину ухилитися від прийняття Єпископа Інокентія, позаяк у Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Губернаторському листі його названо Величавым Государем. Выпекалінський суд відповідав, що в их Величавым Государем називається Кутухта, тому інша така превелика особа, як Інокентій Кульчицький, Богдохану невгодна».

Як бачимо, попри дуже інтенсивні дипломатичні зв’язки між росіянами й китайцями, які врешті-решт привели до Кяхтинської угоди 1728 р Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа., дозволу на в’їзд єпископа Інокентія до Китаю не було. Заборона, певне, була пов’язана зі зміною на китайському троні.7 Миколай Адоратський гласить про інтриги єзуїтів у Выпекаліні. Вони нашіптували під вухо Выпекалінського Міністерства, і двір Выпекалінський хитрував проти північного сусіди.8 До того ж, 28 січня 1725 р. помер Петро Величавый Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Єпископ Інокентій одержав повеління виїхати з-за Байкалу в Іркутськ і залишатися там до розпоряджень у Вознесенському монастирі.

Ще до укладання Кяхтинської угоди російський уряд вирішив послати нову місію, бо не було жодної надії на те, що китайці дозволять єпископу Інокентію Кульчицькому в’їзд у Китай. Отже, при імператриці Катерині Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа І наказано було послати в Выпекалін начальником російської місії архімандрита Іркутського Вознесенського монастиря українця Антонія Платковського з одним священиком, дияконом (з ченців), трьома учнями з монгольської Іркутської школи та трьома вихованцями Санкт-петербурзької духовної академії, в обов’язки яких входили заняття наукою і, особливо, вивчення мови та традицій Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа китайців.9 Місія прибула в Выпекалін 1726 р.

Кяхтинська угода, з якої почалася доба нормальних дипломатичних і економічних відносин між Росією і Китаєм, мала значення і для майбутньої російської місії. У четвертому пункті цієї угоди сказано, що члени російської місії мешкатимуть при посольському дворі, де китайський уряд влаштує їм пристойне житло й домову церкву Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. П’ятий пункт угоди говорив, що китайський уряд дозволяв росіянам збудувати будинок у Выпекаліні: «У сьому будинку буде жити один лама (тобто священик)», який нині перебуває в Выпекаліні* , і додадуться інші три лами, котрі прибудуть, як вирішено.10 Таким чином, росіяни дістали право мати в Выпекаліні чотирьох Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа священиків і шістьох учнів, котрі знали російську й латинську мови. Китайський уряд зобов’язався підтримувати їх фінансово. У принципі, присутність духовенства при місії було врегульовано, однак нічого не говорилося про албазинців і їхній храм у буддійському святилищі.11

Отже, російська місія під керівництвом архімандрита Антонія Платковського, яка прибула в Выпекалін після 1728 р., оселилася Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в посольському російському дворі, де було влаштовано домову церкву Стрітення Господнього. Відтоді в Китай, приблизно через кожні 10 років, часто посилалися місії у складі архімандрита, двох ієромонахів і двох причетників. Архімандрита там сприймали як старшого ламу (священика), ієромонахів — як молодших лам, причетників — як помічників. Крім цього, як уже згадувалося, посилалося Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа кілька учнів для вивчення китайської та манжуро-татарської мов.12

1731 р. Антоній Платковський сповістив Петербург про хрещення 25 китайців і підготовку ще восьми хрещень.13 Та російський уряд розглядав місію в Выпекаліні не як духовно-просвітницький захід, а радше як частину дипломатическиї діяльності, тож поклав па неї надзвичайно складні Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа завдання, з якими архімандрит Антоній не зміг справитися. 1736 р. через наполягання китайського уряду, його довелося відкликати.14

Набагато невдалішою була третя місія на чолі з «великоросом» архімандритом Турсовим, котрий не мав навіть шкільної освіти. Новій місії дали інструкцію, в якій підтверджувалося, що її послано з дипломатичною метою. Тільки одна стаття Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа інструкції трактувала просвітницькі завдання, а інші пояснювали, як зміцнювати дружні зв’язки з китайською владою.

Не допомогла новим членам місії ні інструкція, ні вказівки про помилки попередників, ні погрози покарання. До визначення складу цієї місії у Святійшому Синоді поставилися формально, тож і керівник, і члени її не много підходили до поставлених Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа перед ними завдань. Більшість із их вважали своє перебування в Выпекаліні, куди вони прибули 1736 р., покаранням. Життя в Китаї, люди та звичаї були для их чужими, мова незрозумілою, а власне життя здавалось убогим і пустим. Поганий клімат шкідливо впливав на здоров’я, дуже нередко люди в місіях Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа помирали. Незайнятість і нудьга призводили до частих суперечок і сварок. Зрозуміло, що ця місія не справилася зі своїми обов’язками, а її керівник архімандрит Іларіон Турсов спився й помер 1741 р.15

По смерті Турсова вирішили відновити склад китайської місії переважно ченцями з Київської Лаври, з доброю освітою, зразковим послухом і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа середнього віку. Укомплектовували цю місію довго, тож виїхала вона з Москви тільки 23 свирепого 1743 р., а прибула в Выпекалін 27 листопада 1745 р. Очолював її українець архімандрит Гервасій Линцевський, у минулому викладач Київської Академії та намісник Києво-Михайлівського монастиря. До складу місії входили: ієромонах Феодосія Сморжевський, білорус; ієродиякон Іоїль Врублевський, українець; серед церковників і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа служителів теж були українці, отже місія за своїм складом може називатися українсько-білоруською. Ця місія пробула в Выпекаліні близько 10 років і повернулася до Петербурга лише на початку 1756 р. Головних діячів її нагородили за їхню місійну працю. Керівника місії архімандрита Гервасія висвятили на єпископа Переяславського.16

На чолі п Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа’ятої місії в Выпекаліні (1754—1771) поставили росіянина, московського учителя ієромонаха Амвросія Юматова, але до її складу входили українці й білоруси. Те саме можна сказати і про шосту — до травня 1782 р., і сьому — до листопада 1794 р. місії. За звітами керівника п’ятої місії, у 1755 — 1763 рр. було хрещено 36 китайців, із их — шестеро Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа вихідці з колишніх албазинських родин. Для більш пізнього часу точних даних про навернення в християнство немає. Не много успішними були намагання відкрити школу для навчання дітей читанню богословських книжек, бо кількість учнів, переважно з сімей албазинців, була дуже невеликою. На думку історика китайської місії Миколая Адорадського, котрий проживав у Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ній з 1881-го до 1885 р. і склав на основі архівних даних докладний опис, місіонерська бота у ХVIІІ столітті була безуспішною.17 Іншої думки создатель (Церковної Історії) протоієрей Іоан Гапонов. Він, посилаючись на Дона Сінабольдо,18 гласить, що успіхи православної місії в Китаї були вагомими. 1838 р. православна церква здобула за раз понад 500 душ Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа манджурів, котрі самі просили російських місіонерів прийняти їх у християнську віру. Навернених китайців у християнську православну віру було понад тисячу.19

Беручи до уваги останні дані, можна сказати, що діяльність російської місії в Китаї в ХVІІІ столітті була все-же не на належному рівні, якщо говорити про її просвітительський Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа нюанс. Але вона, власне, й не призначалася тільки для християнізації. Фінансове забезпечення місії бажало кращого: надання грошей і продуктів, здійснюване китайським урядом на основі Кяхтинської угоди, було нерегулярним і з запізненнями, як і оплата поїздок і заработная плата від Колегії закордонних справ.20 Це лише одна з обстоятельств млявої місіонерської діяльності Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Було й багато інших, про які вже говорилося. Українські місіонери досягли б значно більших итогів, якби було створено хоча б мінімальні умови, і не були відстані такими величезними, що також заважало і місіонерству, і оперативній передачі інформації в Петербург.

Цікавим є повсякденне життя місії. У її архіві за 1794 р. є точний Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа опис усього її майна, серед якого особливий інтерес викликає каталог місіонерської бібліотеки. У ній багато творів латинською мовою і декілька словників, частину з яких привезли члени місії з Росії, а частину — куплено в Выпекаліні в католицьких місіонерів. Крім того, було багато російських букварів, православних катехізисів і повчальних Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа книжек для охрещених.21 Місія була добре забезпечена книжками, тож її члени, котрі мали академічну чи семінарську освіту, могли заглибитись у вивчення Китаю. Члени місії, особливо семінаристи, були зобов’язані вивчати мову й історію Китаю, писати про це та збирати матеріал для Колегії закордонних справ. Цих учнів добирали абияк, отож і досягнення Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа їхні були мізерними, але все-же вони певною мірою підготували ґрунт для серйозної наукової роботи місій у XIX столітті.22 Керівники місії торгували з китайцями, купували та продавали невеликі земельні ділянки й будинки, хоча цим порушували китайські закони й мали неприємності з урядом. Попри непрофесійний склад місії та погане Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа економічне забезпечення, було зібрано необхідні для Петербурга відомості про Китайську імперію, які згодом принесли велику користь.

РОЗДІЛ VII

ІНШІ МІСІЇ XVIII СТОЛІТТЯ

У ХVІІІ столітті почалас я місія на Камчатці, яку Росія завоювала наприкінці ХVІІ століття (1697—1700). Підкорене населення належало до американської групи палеоазіатів. На півдні жили камчадали, або ітельмани Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, на півночі — коряки й чукчі. У релігійному сенсі вони були анімістами та практикували полігамію.

Ще 1705 р. Тобольський митрополит Філофей отправив на Камчатку місію на чолі з архімандритом Мартиніаном, котрий прибув із Києва.1 Завойовники півострова нещадно грабували місцеве населення. Архімандрит Мартиніан намагався боротися зі свавіллям і утисками, що Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа коштувало йому життя. Його вбили підбурені козаками туземці 1717 р. На його місце прийшов авантюрист, якийсь Іван Козиревський, внук поляка, засланого в Сибір царем Олексієм. Він брав участь у підкоренні півострова. Довірливий Мартиніан, беручи до уваги те, що Козиревський 1716 р. побудував небольшой монастир, постриг його в ченці з ім’ям Ігнатій. По смерті Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Мартиніана він почав діяти на Камчатці, як представник Церкви. Але 1720 р. його викликали в Якутськ, а звідти перевезли в Іркутськ, де віддали під трибунал за попередні злочини. 1726 р. його виправдали й він з’явився в Петербурзі. Там Ігнатій завоював довіру, був висвячений на ієромонаха й почав Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа розробляти місіонерські плани. Суперечки зі Святійшим Синодом призвели до того, що його минуле розслідували уважніше й розпочали новий судовий процес. Спочатку Ігнатія відправили на довічне ув’язнення в монастир, а потім зовсім позбавили його чернечого звання та передали світській владі. Що з ним було отдалі — невідомо.2

На Камчатку для Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа організації місії посилають українця Варфоломея Філевського, але дорогою в Сибір за наказом Потаенної канцелярії його заарештували, після чого він невдовзі помер 1737 р. Але місіонерство на Камчатці не припинилося, оскільки з Іркутська єпископ Інокен Нерунович прислав священика. Він сповістив про кілька сотень новохрещених і додав, що місія може бути успішною Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, якщо на неї виділять гроші та пришлють місіонерів. Цього разу Святійший Синод надіслав гроші на місію, а головою місії призначили українця, проповідника Московської Духовної Академії ієромонаха Іосафа Хотунцевського, котрого 1 свирепого 1742 р. предназначили на архімандрита. Йому призначили 9 помічників (двох ієромонахів, 1-го диякона й шістьох студентів духовної академії), а також богослужбові книжки й речі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа для храмів. Іосаф прибув в Охотськ у червні 1744 р. Здесь він хрестив багатьох тунгусів і влітку 1746 р. був уже на Камчатці. Там разом із місією йому було доручено окормляти здичавілий місцевий гарнізон. Іосаф багато сил і енергії віддав місіонерській праці: об’їхав усю територію своєї місії, відкрив школи для Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа навчання російській мові та засадам віри і спробував зробити перепис населення. Згідно з його підрахунками, населення Камчатки становило тоді 11 тисяч 500 чоловік. Він хрестив приблизно 4500 туземців. Іосаф належав до найвідоміших місіонерів ХVIII століття його вплив на новохрещених був значно глибшим, ніж в інших місіях. Його викликали в Москву й Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа запропонували вакантну Іркутську кафедру, але він відмовився. Тоді його призначили настоятелем 1-го з московських монастирів, а згодом — ректором Московської Духовної Академії (1754—1757). 1757 р. його висвятили на єпископа й він став вікарієм Новгородської єпархії.4

Іосаф Хотунцевськйй довів Святійшому Синодові, що если на Камчатці організувати самостійну єпархію, то місію можна закрити Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Святійший Синод місію ліквідував, а нову єпархію не створив. Новохрещені залишилися під опікою Іркутського єпископа. У другій половині ХVІІІ століття відстань, відірваність, політика Катерини ІІ призвели до того, що досягнуті Іосафом результати було зведено нанівець.5

Православна місія в Північній Америці.

Почалася вона на Алеуцьких островах і півострові Аляска Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа завдяки російській експансії на схід і появі російських мореплавательів в цих регіонах. Поштовхом для відправлення місіонерів була експедиція датського військового офіцера Вітува Берінга (1660—1741), котрий із 1704 р. перебував на російській службі, а 1723 р. одержав від Петра І завдання точно дізнатися, чи відділяється Азія від Америки морем, чи вони з’єднані між собою Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. 28 серпня 1828 р. Берінг установив, що ці дві частини світу розділено протокою. Під час другої експедиції корабель затонув, а Берінг і команда висадилися на безлюдному полуострові, де їм довелося зазнати голоду та хвороб. Берінг помер там 1741 р., а частина команди з останків корабля збудувала невеличке судно й після важкого Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа плавання досягла Камчатки.

У цей регіон проводили експедиції також інші російські мореплавці.

Если звіти цих мореплавців досягли Петербурга, Катерина ІІ 6 березня 1766 р. наказала сибірському генерал-губернатору прийняти 6 полуостровів у російське володіння та зробити тамтешніх тубільців російськими підданими. Через 3 роки, 5 липня 1750 р., імператриця направила в Сенат указ із наказом зайнятися питанням Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа про те, яким чином можна зайняти близький до Американських полуостровів сберегал Північної Америки.7

Ці укази поклали початок російському періоду історії Аляски. У подальших подіях важливу роль відіграло прагнення до збагачення російського купця Григорія Шелєхова (1747—1796). Про свої дії та наміри Шелєхов повідомив Петербург, вказавши на ті вигоди, які Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа може отримувати Російська Імперія, використовуючи острови. Він випросив в уряду виключне право на торгівлю в цьому регіоні — так виникла Російсько-американська компанія, яка відіграла в майбутньому важливу роль у розвитку православної місії.8

20 травня 1793 р. Петербурзький митрополит Гавриїл Петров вручив Святійшому Синодові записку, в якій говорилося, що купці Шелєхов і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Голіков* просили допомогти їм в організації проповіді християнської віри для тубільців на Алеутських островах і прислати священиків, котрі змогли б хрестити місцевих жителів, побудувати храми та правити богослужіння. У звіті Шелєхова й Голікова було сказано, що жителі полуостровів проявили для себя прихильними до християнського вчення, бо за своїм нравом це люди Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа дуже сумирні, працьовиті, дружньо налаштовані до росіян і навіть наслідують їхній спосіб життя. Місіонерство серед цих тубільців могло б мати величавый успіх і принести користь Росії. Записку схвалила Катерина II. 1793 р. імператриця наказала митрополитові підібрати кандидатів для нової місії. Митрополит звернувся до свого товариша, настоятеля Валаамського монастиря Назарія, з Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа проханням призначити для цієї місії чотирьох ченців, двох дияконів і двох послужників.9 Для проповіді євангелія та утвердження християнства в далеку Америку було ориентировано шістьох Валаамських ченців: архімандрита Іосафа Болотова (начальник місії), ієромонаха Ювеналія, ієромонаха Афанасія, ієродиякона Нектарія, ченця Іосафа й ченця Герамана, котрому Господь судив потрудитися в Новенькому Світі більше Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа й довше, ніж решті членів місії.10 Крім названих Валаамських ченців, до складу місії входили двоє ченців сусіднього з Валаамом Коневського монастиря — ієромонах Макарій та ієродиякон Стефан (брат о.Ювеналія), а також двоє церковнослужителів, імена котрих невідомі. 10

Важкою та довгою була подорож місіонерів. Ось що писав 1795р Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. архімандрит Іосаф на Валаам ігуменові Назарію: «Я з Москви відправився 22 січня 1794 р. Святу Паску святкували в Іркутську. Здесь були з місяць. І з Іркутська Леною рікою, більше 2000 верст, пливли спокійно і з задоволенням. Від Якутська до Охотська понад 1000 верст їхали верхи з братією, а всі речі наші везли 100 жеребцов... лісами, горами, ярами Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа — всього надивились. Пасовиська всюди багаті... але пасуться одні ведмеді... Прибули в Охотськ 13 липня... і проїжджали біля Камчатки, через Курили й ланцюг Алеутських полуостровів... Дорогою, починаючи з Якутська, бажаючих якутів всюди хрестили... а морем по Алеутській гряді їхали тільки два дні й заїхали на острів Уналашку й Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа здесь понад 100 чоловік охрестили; вони издавна вже готові до прийняття хрещення, позаяк із росіянами живуть».11

Улітку 1794 р. місіонери висадилися на полуострові Кадьяк. Ще в одному листі архімандрита Іосафа розповідається про місіонерські будні. З «24 вересня 1794р. я живу на полуострові Кадьяк. Слава Богу, більше 7000 американців охрестив, і понад 2000 шлюбів дав. Побудували церкву Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, а час позволить,— зробимо іншу, і дві похідних, а то й п’яту треба зробити. Живемо добре; вони нас люблять, а ми їх. Люд добрий, але бідний. Так старанно приймають хрещення, що всі свої шаманські наряди поламали та спалили... Описав би вам тутешні звичаї, але пробачте, часу ще Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа не вистачає. То хреститися приходять, то вінчатися, а хто навчатися Закону, і нікого засмутити або образити відмовою не хочеться. При ньому й росіяни різні потреби мають: поговорити й посповідатися...12

Початковий розквіт місії, на жалко, був недовгим. Широким планам архімандрита Іосафа не судилося збутися. Викликаний 1797 р. в Іркутськ о Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Іосаф був там висвячений на єпископа Кадьякського, але повертаючись до місця свого архипастирського й місіонерського служіння на кораблі «Фелікс», разом зі своїми супутниками загинув у хвилях океану під час бурі (1799).13 З числа членів місії, разом з єпископом Іосафом, загинули обидва Коневські ченці — ієромонах Макарій та ієродиякон Стефан. Ще раніше —1796 р. мученицьку Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа погибель прийняв брат Стефана, ревний місіонер ієромонах Ювенарій: если він вирушив для проповіді на Аляску, його там уничтожили дикі язичники. Так погибель забрала найдіяльніших проповідників, й це призвело до занепаду місії. Та все-же місія в Північній Америці не припинила свою діяльність і її історія дуже цікава, але Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, на жалко, виходить за межі нашого дослідження. Не маємо ми підтвердження, хто з указаних членів першої Американської місії був українського походження, але ніщо нам і не заперечує, що й ноги українських місіонерів вперше ступили на землі Північної Америки.

У ХVІІІ столітті Місіонерство почалося й на Північному Кавказі.

Ще в ХVII Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа столітті, а також згодом, при Петрі І, підтримувалися зв’язки з християнською Грузією. Рятуючись від гонінь із боку турків і персів, у ХVІІІ столітті стали частими візити Грузинських єпископів і священиків у Петербург і Москву. 9 свирепого 1743 р. грузинський єпископ Йосиф письмово запропонував Святійшому Синоду використати грузинське духовенство, яке проживає Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в Москві, для місіонерської справи на північному Кавказі. Тоді Святійший Синод із дозволу імператриці Єлизавети заснував Осетинську місію. Тоді на території між Росією і Грузією жили черкеси, чеченці, осетини й інші невеликі кавказькі народності. Першим спробам християнської місії в цих краях з боку Грузинської Церкви (до ХVII століття Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа) поклали край турки й перси, котрі навернули ці народи в іслам, який просочился сюди ще в монгольський період. Росія була зацікавлена в християнізації цих неспокійних прикордонних людів. Центром місії стала спочатку фортеця Кизляр на Тереку, а пізніше — друга фортеця на тій самій річці — Моздок. Місія називалася Осетинською духовною Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа комісією і з 1748 р. перебувала під наглядом Астраханського єпископа. На початку правління Катерини II на Північному Кавказі нараховувалося 2085 хрещених представників різних народностей, головним чином, осетинів, колишніх мусульман.

1767 р. головою місії був руський священик, а складалася вона з чотирьох священиків, чотирьох дияконів і чотирьох псаломщиків. у 1771—1790 рр. було хрещено близько 6000 чоловік. 1793 р. Астраханський Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа єпископ одержав вікарного єпископа для керівництва місією з резиденцією в Моздоці. Там було засновано типографію для видання богослужбових книжек і молитовників осетинською мовою церковнослов’янським шрифтом. До кінця XVIII століття здесь було приблизно 9000 новохрещених. 14

Создатель не має точних даних, якої національності, крім грузинів, були православні місіонери на Північному Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Кавказі. Історія цієї місії вимагає окремого, докладнішого дослідження.

Висновки

Розглядаючи історію місіонерства в XVIII столітті, у Російській імперії, неможливо не помітити той могутній поштовх, якого було надано такового роду християнській діяльності. Світські історики, особливо не церковні, пов’язують це з могутньою особистістю Петра І. Але ж не Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа здійснив би своїх реформ імператор Петро й много б розвитку місіонерство, якби не використав він могутній духовний та інтелектуальний потенціал тодішньої Української Церкви, яка з історичних обставин заходила до складу Московської патріархії.

Поєднання сили державної в особі Петра I й духовної, яку уособлювало українське духовенство, забезпечило справжній вибух і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа неймовірний розвиток у всіх ділянках суспільного та церковного життя. Щось подібне сталося після хрещення Руси-України 988 року, если величавый князь Київський Володимир, спочатку з прибулим духовенством, а потім і зі своїм, розпочав корінні зміни в житті стародавньої Русі. Місіонерство тієї доби набрало такої динаміки, що призупинилося аж наприкінці XV століття Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Як на початку історії Руської Православної Церкви ношу місіонерства несло на собі київське духовенство, так і в XVIII столітті це повторилося.

Якщо поглянемо на історію місіонерства Руської Православної Церкви загалом від X до XVIII століття включно, і порівняємо внесок російських єпископів, священиків і ченців у справу християнізації з Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа внеском українського духовенства, то дійдемо висновку, що християнізація не тільки європейської, а й азіатської території Росії здійснено, переважно, останніми. Не применшуючи вкладу окремих російських місіонерів, їхнього самопожертвування й героїзму, можна з упевненістю сказати, що їхня праця — це лише фрагменти в історії місіонерства на Русі, творцями якого були українці.

Від Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа X до середини XIII століття Київ відігравав вирішальну роль у поширенні християнства. Після зруйнування Києва найкращі сили, рятуючись від татаро-монголів, пішли на північ, куди змістився центр місіонерства. Напевне, до XV століття церковне життя на півночі, зокрема й місіонерство, перебувало під впливом вихідців із півдня, котрі вже осіли на Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа нових землях.

XVI—XVII століття не відзначились особливим розвитком місіонерства, хоча в цей період московська держава вже затвердилася й завоювала колосальні території Поволжя й Сибіру. Москва була зацікавлена в християнізації підкорених людів і витрачала на це великі кошти, але через неспроможність «великоруського» духовенства й інші внутрішні проблеми місіонерська справа Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ледь жевріла.

Докорінно змінюється ситуація тоді, если Петро І, шукаючи виконавців своїх намірів, вирішив спертися на освічених ченців українських монастирів, випускників київської академії, харківського й чернігівського колегіразумів. Це були люди європейського рівня освіти, віддані Православ’ю, котрі шанували свої прадідівські традиції. Петро І не помилився у виборі. З напливом українського Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа духовенства в Росію: засновувалися нові школи, реформувались старі, підвищився рівень викладання в их, запрацювали друкарні, розвивалось богослов’я тощо. У раніше байдужих до навчання й навіть вороже налаштованих до всього шкільного росіян, прокидається цікавість до знань. Україна мала стільки обдарованих і високоосвічених людей, що їх вистачило, щоб допомогти російській Церкві Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа вийти з кризи та ще й зайнятися місіонерською справою.

У XVIII столітті найактивніше місіонерська діяльність проводилася в Поволжі й Сибіру. Стараннями українців: священика Федора Раїфського, його сина, архімандрита Олексія, митрополита Сильвестра (Холмського), архієпископа Іларіона (Рогалевського), єпископа Луки (Конашевича), архімандритів Сильвестра (Гловатського), Гавриїла (Кременецького) й інших — у Поволжі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа більшість язичників прийняли християнство, а разом з ними велика кількість мусульман. У Сибіру було два великі центри місіонерства — Тобольськ й Іркутськ. Апостолом Сибіру називають святителя Філофея (Лещинського), котрий, будучи митрополитом Тобольським, з надзвичайною відданістю працював на місіонерській ниві. Продовжували його справу святителі Тобольські Іоанн (Максимович), Павло (Конюшкевич) й інші архієреї та Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа ченці.

Величезна територія Сибіру, бездоріжжя вимагали відкриття нових кафедр. Заснування Іркутської та Нерчинської кафедр допомогло активізувати місіонерську працю в Східному Сибіру. Провидіння Господнє подбало, аби цю архієрейську кафедру займали самовіддані слуги Божі. Багато потрудилися там українці-святителі: Інокентій (Кульчицький), Інокентій (Нерунович) і Софроній (Кресталевський) та їхні помічники Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. У дальнему непривітному краї горіло справжнє духовне життя й велася повсякденна копітка праця для навернення язичників і буддистів у віру Христову. Не обійшлося без участі українців місіонерство в дальнему Китаї, на Камчатці й у Північній Америці.

Отже, українське духовенство XVIII століття, яке подвизалося на місіонерській ниві, вписало світлу та славну сторінку Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в історію Української Православної Церкви. У когось може виникнути думка, що вони були звичайними прислужниками тодішньої влади й запопадливо виконували всі її розпорядження. Хтось може звинуватити їх у відсутності патріотизму за те, що залишили свою землю, а служіння своє проводили на чужині. Думки такі та звинувачення безпідставні Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Вони обожали свою землю та свій люд не менше від тих, котрі залишилися в Україні. Не в їхніх силах було змінити політичну ситуацію, яка склалася на той час. Не можна забувати, що вони були служителями Церкви, для их церковна справа була на чільному місці. Як у людей духовних, у их з’явилася Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа можливість виконати заповідь Христову: «Ідіть і навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа ...» (Мф. 28. 19). Вони з честю виконали покладену на их місію та допомогли спастися десяткам, соткам тисяч язичників, мусульман, буддистів. Тож їхній подвиг — це не тільки славна сторінка Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа історії Української Православної Церкви, а й загалом історії Церкви Христової.

Оскільки, обставини життя Православної Церкви у XX столітті призвели до значного розцерковлення, поширення маловірства й марновірства та значного занепаду духовності, розглянуті питання місіонерської діяльності знову стають особливо актуальними. Православному духовенству, людям церковним належить глибоко знати й використовувати багатий досвід українських Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа місіонерів усіх часів, а надто — XVIII століття. Ми повинні пишатися своїми краянами-місіонерами й намагатися наслідувати їх у власному житті. Потрібно звертатися до их у молитвах, бо багато з их досягли святості, прославилися чудесами й нетлінністю мощів і поповнили сонм святих землі української.

ЗНОСКИ

Вступ

1. Иннокентий (Павлов), иером. Миссионерская деятельность Российской Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Православной Церкви. // Богословские труды. — № 28. — М., 1987. — С.175.

2. Водопівець І. Еклезіологія. — Львів, 1994. — С.162.

3. Иннокентий (Павлов), иером. Мисионерская деятельность... — С. 175.

Розділ I

1.1.

1. Российская Правоверная Церковь… — Издание Столичной патриархии, М. 1980. — С. 9.

2. “Повість временних літ” (ПВЛ), 6496 (988) — Полное собрание российских летописей, — т. І. — стб. 117.; Слово о законе и благодати (Отдалі СЗБ) митр Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Іларіона по изд. А.М.Молдована, — К., 1984. — 186 б.

3. ПВЛ, 6496 (988) — ПСРЛ. — Т. І. — стб. 118).

4. ПСР. — Т. І. — стб. 126.

5. СЗБ, 1846 і 191а.

6. Хрестоматия Владимирского-Буданова восп. ІСПб. — С. 229.

7. Лаврентиевская летопись. // Полное собрание российских летописей. – СПб.; Пг.; М.: Изд. Археологической комиссией, 1846 — С. 176.

8. Гальдовский И.Н. Борьба христиан с остатками язычества в старой Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Руси. // Записки Столичного археологического института. Под ред. А.И.Успенского. — Т. ХVІІІ. — 1913. — С. 77–83.

9. Российская историческая библиотека. — Т. VІ. — СПб., 1886. — С. 7, 24.

10. Лаврентиевская летопись. // Полное собрание российских летописей. – СПб.; Пг.; М.: Изд. Археологической комиссией, 1846. — С. 148—149.

11. Бахрушин С. К вопросу о крещении Киевской Руси // Религия и Церковь в истории Рф. — М., 1975. — С. 17.

12. Евлогий Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа (Смирнов), архим. Апостольское служение иноков Православной Церкви. // Журнальчик Столичной Патриархии (далее ЖМП). — № 5. — М., 1978. — С.67.

13. Знаменский П.В. История Российской Церкви. Конспект. —Загорск: М.Д.С., 1986. — С. 60.

І4. Гапонов И., прот. Церковная история с первых времен Христианства до 2-ой пол. 19-го века. — Ч. II. — Харьков, 1867. — С. 23.

15. Мелхиседек, архиеп. Саранский. Преподобный Герасим Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Вологодский. // ЖМП. — № 3. — М.,1978.

16. Гапонов И. прот. Церковная история... — Ч. II. — С. 22.

17. Бахрушин С. К вопросу... — С. 18.

1.2.

1. История Украинской ССР. — К., 1962. — С. 47.

2. Горский А.В. История Церкви Российской. // ЖМП. — № 2 — М., 1976. — С. 67.

3. Иннокентий (Павлов), иером. Миссионерская деятельность, РПЦ. // Богословские труды. — № 28. — 1981 — С. 177.

4. Знаменский П.В. История Российской Церкви. Конспект. — Загорск: МДС, 1986. — С.65.

5. Горский Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа А.В. История Церкви Российской. // ЖМП. — № 2. — М., 1976. — С. 68.

6. Булгаков С.В. Настольная книжка для священно-церковно-служителей. — Изд. Отд. Столичного Патриархата, 1993. — Т. І. — С.160–161.

7. Знаменский П.В. История Российской Церкви. — С.66

8. Булгаков С.В. Настольная книжка. — Т. І. — С.239.

9. Знаменский П.В. История Российской Церкви. — С.66

10. Булгаков С Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.В. Настольная книжка. — Т. І. — С. 111—112.

11. Полный Православный богословский энциклопедический словарь. — Репр. изд. — Т. ІІ. —М., 1993. — С.2094.

12. Покровский И. Российские епархии ХVІ-ХІХ вв. — М.,1916. — С.41

13. Салтыков. А. свящ. Учебное пособие по Истории Российской Церкви. — Загорск, 1988. — С.70.

14. Булгаков С.В. Настольная книжка. — ч. І. — С. 504–505.

15. Салтыков А., свящ Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Учебное пособие... — С.70.

Розділ ІІ

2.1.

1. Смолич И.К. История Российской Церкви 1700—І917. — Ч. І. — М., 1996. — С.111.

2. Власовский І. Нарис історії... — Т. 3. — Нью-Йорк-Київ-С.Бавнд Брук, 1990. — С.122.

3. Дмитриев А. Петр І и Церковь. // Религия и Церковь в истории Рф. — М.: Идея, 1975. — С.170.

4. Смолич И.К. История… Ч. І. С.111.

5. Карташев Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа А.В. Очерки по Истории РПЦ. — Т. ІІ. — М., 1991. — С.322.

6. Никольский Н.М. История Российской Церкви. — М.: Политиздат, 1963. — С. 189.

7. Там само. — С. 192.

8. Платонов. Лекции… (1915) — С.544.

9. Карташев А.В. Очерки... — Т. ІІ. — С.379.

10. ПСЗ, 6.№ 5070

11. Смолич И.К. История… — Ч. І. — С.114.

12. Корсаков Д.А. Воцарение Анны Иоановны. — Казань, 1880. — С.17.

13. Верховский Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа П.В. Учреждение Духовной Коллегии и «Духовный регламент» — Т. І. — Ростов-на-Дону, 1916. — С.653.

14. Платонов С.Ф. проф. Учебник Российской Истории. СПб., 1914. — С. 310.

15. Карташев А.В. Очерки... — Т. II. — С.420.

16. ПСЗ. ІІ №8 475

17. Смолич И.К. История... — Ч. ІІ. — С.115.

16. Платонов С.Ф. Учебник... — С. 3І8.

19. Власовський Іван Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Нарис історії... — Т. 3. — С.134.

20. Цит. по Цыпин В., свящ. Учебное пособие по Истории Российской Церкви (синодальный период). — 3агорск, 1988. — С.67.

21. Симонюк В. Жизнь и деятельность митр. Тобольского Павла (Конюшкевича). — Загорск: МДА, 1993. — С.90.

22. Щербатов М.М. Статистика в рассуждении Рф. // Чтения. — №3. — СПб.,1859. — С.70.

2.2.

1. Корчмарик Франко Богдан, д-р. Духовні впливи Києва на Московщину Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в добу Гетьманської України. — New-york, 1964р. С.10. // Православний вісник 1993. №4-6 С.52.

2. Рункевич С.Г. История Российской Церкви под управлением Святейшего Синода. — Т. І. — С.6.

3. Власовський Іван. Нарис історії… — Т. 3. — С. 109.

4. Пекарській П. Наука и литература в Рф при Петре Величавом. — т.1. — СПб, 1862. — С.5.

5. Власовський Іван. Нарис історії Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа… — Т. 3. — С.151.

6. Сулоцкий А., прот. Святитель Филофей, митрополит Сибирский и Тобольский. — М., 1854. — С.3.

7. Титов Ф., прот. «Императорская Киевская Духовная Академия». К.— 1914. — С.160

8. Базанов А.Г. Очерки по истории миссионерских школ на последнем Севере (Тобольский Север). — Л., 1936. — С.16.

9. ПСЗ. 5. № 2734, 2741.

10. ПС3. 6. № 3636, 3637; 7.

11. ПС3. 8. № 5518, 5737

12. Гапонов. И. прот. Церковная История. — Харьков, І867. — С.246.

13. ПСЗ. 16. № 12126; ПСПиР, ЕА Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа І № 176;

14. ПСЗ. 18. № 12949 С.494—496.

15. ПСЗ. 19. № 13996

2.3.

1. Смолич И.К. История... — кн.8. — Ч. І. — С.25.

2. Чистович. Феофан Прокопович. С.128; див. § 3, 4.

3. Макаров Д.М. Самодержавие и христианизация народов Поволжья во 2-ой половине ХVІ—ХVІІ вв. — Чебоксары, 1981. — С.26.

4. Там само — С.26.

5. Смолич И.К. История... — кн.8. — Ч. ІІ — С.210.

6. Там само — С Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.212.

7. Симонюк В. Жизнь и деятельность… Загорск: МДА, 1993 — С. 63.

8. Азиатская Наша родина (1914). — С.183

Розділ ІІІ

3.1.

1. Макаров Д.М. Самодержавие и христианизация народов Поволжья во 2-ой половине ХVІ—ХVІІ вв. — Чебоксары, 1981. — С. 5.

2. Там само, — С.10

3. Русский энциклопедический словарь. — Изд. 2-е. — М., 1982. — С.521

4. Булгаков С.В. Настольная книжка... — Т. І. — С. 490.

5. Акты Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, собранные в библиотеках и архивах Русской империи, Археографического экспедицией имп. Академии. — Т. І. — С.260 (скорочено А.А.Э.)

6. Макаров Д.М. Самодержавие и христианизация... — С. 36 – 37.

7. Там само, С.34.

8. ЖМП. — № 5. — М., 1978. — С. 67.

9. Гераклитов А.А. Арзамасская мордва. — Саратов, 1930. — С.24.

10. Макаров Д.Д. Самодержавие и христианизация... — С.82.

11. Там само, — С Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. 93.

12. ДАИ. — Т. VІІІ. — С.310—312

13. Документы и материалы по истории Мордовской АССР. — Т. ІІ. — Саранск, 1940. — С.45.

3.2.

1. Харлампович К.В. Казанские новокрещанские школы. —Казань, 1905.— С.35.

2. ПЗС. 6 .№ 3637; ПСПиР. І. № 191.

3. ПСПиР. 6.№ 2077, 2079.

4. Гапонов И. прот. Церковная История… — Ч. 2. — С. 198.

5. Благовещенский А.А. Казанская Духовная семинария с восемью низшими училищами в ХVII—ХІХ ст. (1881). 9. — С Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.25 – 35.

6. Харлампович К.В. Казанские новокрещенские школы. —С.34.

7. ПСЗ. 11..№ 8236.

8. Власовский І. Нарис історії… — Т. ІІІ. — С.173.

9. Можаривский А. Изложение хода миссионерского дела по просвещению христианством казанских инородцев. 1552 – 1867 г. — С. 88, 92.

10. Смолич И.К. История… — кн.8. ч. ІІ. — С.219.

11. Там само, — С.220.

12. Гапонов И., прот. Церковная история… — Ч. 2. — С. 247 – 248.

Розділ ІV

4.1.

1. Платонов Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа С.Ф., проф. Учебник Российской истории. — СПб., 1914. — С. 171—172.

2. Базанов А.Г. Очерки по истории миссионерских школ на последнем Севере (Тобольский Север). — Л., 1936. — С.14.

3. Там само, — С.14.

4. Гапонов И. прот. Церковная история. — Ч. 2. — С. 172.

5. Смолич И.К. История... — Ч.2. — С. 222.

6. Гапонов И., прот. Церковная история. — Ч. 2. — С.172.

7. Акты исторические. — Т Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. ІV. — С. 499.

8. Там само, — С.499.

9. Архив инст. ист. Акад. наук СССР. Рукописи Гамеля. — Т. ХІІ. — л. 170.

10. Там само, — л. 144.

11. Мальцев Г.П. Миссионерская деятельность Русокой православной церкви в Сибири. // Вопросы научного атеизма. — Вып. 37. — М., 1988. — С. 191 – 192.

12. Акты исторические. — т.V. — СПб., 1842. — С.475.

4.2. а)

1. Власовський І. Нарис Історії… — Т.ІІІ — С.170.

2. Сулоцкий. А Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. прот. Святитель Филофей… — Изд. 2-е. — Омск, 1868. — С. 3.

3. Пивоваров Борис, диак. Святитель Филофей в схиме Феодор, митрополит Тобольский и всея Сибири // ЖМП. — №3 — М., 1977. — С.68.

4. Власовський Іван. Нарис історії УПЦ. — С.170.

5. Мелетий, архим Античные церковные грамоты Восточно-Сибирского края. — Казань, 1878. — С. 115.

6. Дмитриев А. Религия и церковь в истории Рф. Петр Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа І и Церковь. Идея. М. 1975. — С. 170

7. Сулоцкий Александр, прот. Тобольские и Томские архипастыри. — Омск, 1882. — С.1.

8. Мелетий, архим. «Церковний собор в Тобольске при митрополите Филофее (1702 г.)» — Казань, 1875. — С.82.

9. Сулоцкий Александр. Челобитная митрополита Сибирского и Тобольского Филофея Лещинского Петру Величавому и ответ этого сударя на нее, с вступлением и примечаниями. // Тобольские Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа губернские ведомости, —№№ 15—19. — 1859, те саме в ЧОИДР, 1863, кн.4, С.12—51.

10. Сулоцкий Александр, прот. Святитель Филофей… — Омск, 1882. — С.10.

11. Сулоцкий А. прот. Тобольская архиерейская школа с 1702 по 1744 год; предшественница Тобольской семинарии.// Тобольские губернские ведомости. — №№ 37–50. — 1872.

12. Копылов А.Н. Очерки культурной жизни Сибири ХVІІ—начала XIX вв. Новосибирск, 1974 по данным ЦГАДА, ор. 214, вн. 1950, л.502.

13. Нестор (Анисимов Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа). иером. Православие в Сибири. — СГИ, 1910. — С.22.

14. Там само.

15. ПС3. 4.№ 118.

16. Словцов П.А. Историческое обозрение Сибири. — ж. І. — М.,1838. — С. 359.

17. ГАТОТ ор. 156, 1738, №56.

18. Новицкий Г. Короткое описание о народе остяцком. 1715. Новосибирск, 1941. — С.89.

19. Догуревич Т.А. Распространение христианства в Сибири. // Свет Азии. — СПб., 1897. — СС.76—77.

20. Там само, — С.75.

21. Новицкий Гр. Короткое описание Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа... — С.91.

22. Буцинский П. Крещение остяков и вогулов при Петре Величавом. // Вера и разум. — № 10. — 1893.

23. Сулоцкий А., прот. Святитель Филофей — С. 31.

24. Там само, — С.33.

25. Там само, — С.38.

26. Догуревич Т.А. Распространение христианства в Сибири. // Свет Азии. — СПб., 1897. — СС.76—77.

27. Власовський І. Нарис історії... — Т. ІІІ. — С. 171.

4.2. б)

1. Чобич Созонт, прот. Святі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа та визначні церковні діячі землі Української. — Всеукраїнська видавнича православна місія, 2000. — С.114.

2. Власовський Іван. Нарис історії... — Т. III. — С.80.

3. Просвирнин А., прот. Святитель Иоанн, митрополит Тобольський и всея Сибири, чудотворец // ЖМП — № 5. — М., 1976. — С.57.

4. Власовський Іван. Нарис історії… — Т. ІІІ. — С.8І.

5. Там само.

6. Просвирнин А., прот. Свят. Иоанн, Митрополит Тобольский и Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа всея Сибири. // ЖМП. — № 6. — М., 1965. — С.76.

7. Российская Правоверная Церковь 968—1988. Очерки истории XІ-XIX вв. — М.: Изд. Столичной Патриархии, 1988. — С.78.

8. Просвирнин А., прот. Святитель Иоанн, митрополит Тобольский и всея Сибири, чудотворец. // ЖМП — № 5. — М., 1976 — С.57.

9. Там само.

10. «Илиотропион». — кн. ІІ. — К., 1908. — С. 83 – 84.

11. Просвирнин А., прот. Святитель Иоанн, митрополит Тобольский и всея Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Сибири, чудотворец. // ЖМП — № 5. — М., 1976. — С.58.

12. ПСПиР. 6. № 2105, 2312, 2372, 2394; ПС3. 7.№ 4860; Сумароков П. Миссионеретво в Сибири.

12. Черпак В.П. Місіонерська та культурно-просвітницька діяльність вихованців КМА. // Національний Університет «Києво-Могилянська Академія» Наукові записки. — Т. 18, Ювілейний випуск присвячений 385 річчю КМА. — К., 2000. — С. 99.

13. Смолич И.К. История... — Ч. І. — К., 1996. — С.760 – 761.

4.2. в)

1. Терновський Ф.А. Очерки из Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа истории Киевской епархии в ХVІІІ столетии, ЧОНЛ — кн.2. — 1880.— С.158.

2. Швець О., прот. Святитель Павло (Конюшкевич) Митрополит Тобольський, його життя та діяльність: Канд. дисертація. — Київський Патріархат; КДА., — К. 1999. — С.16.

3. Там само, — С.21.

4. Власовський І. Нарис Історії Української Православної Церкви. — Т. ІІІ (ХVІІІ—ХХ ст.). — New-york – С.Бавнд Брук, 1990. — С Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.178.

5. Швець Олександр, прот. Святитель Павло… Київський Патріархат; КДА., — К. 1999. — С.15.

6. Там само, — С.16.

7. Симонюк В. канд. дисертація. Жизнь и деятельность митрополита Тобольского Павла Конюшкевича. — Сергиев Посад, 1993. (Библиотека МДА. инв. № 210289. — С.40.)

8. Зноско В., свящ. Жизнь и чудеса Святителя Павла, митрополита Тобольского и Сибирского. — К., 1908. — С.22.

9. Там само — С Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.22.

10. Сименюк В. канд. дисертація. Жизнь и деятельность… — Сергиев Посад, 1993. (Библиотека МДА, инв. № 210289 — С. 45.)

11. Т.Ф.ГАТО, ф. 156, оп.1, 1760 г. д.6 л. 3 (Тобольский филиал Муниципального Тюменской области).

12. Зольникова Н.Д. Сибирская приходская община в ХVІІІ веке. — Новосибирск.: Наука – Сибирское отделение, 1990. — С. 135.

13. Там само, — С.17.

14. Симонюк В. канд. дисертація. Жизнь и деятельность... — Сергиев Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Посад, 1993. (Библиотека МДА, інв. №210289 — С.48—49.)

15. Киевские епархиальные ведомости. — № 31–32. — К., 1913. — С.1297.

16. Симонюк В. канд. дисертація. Жизнь и деятельность... — Сергиев Посад, 1993. (Библиотека МДА, инв. № 210289 — С.64.)

17. Киевские епархиальные ведомости. — № 31–52. — К., 1913. — С.1298.

18. Покровский И.М., проф. Российские епархии в ХVІІ—ХІХ веках, их открытие, состав и эталоны. Опыт церковно-исторического, статистического и Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа географического исследования. ХVІІІ век. — Т. ІІ. — Казань, 1913. — С. 295.

19. Симонюк В. Жизнь и деятельность... — Сергиев Посад, 1993. (Библиотека МДА. инв. № 1289 — С. 70.)

20. Киевские епархиальные ведомости. — № 31 – 52 — К., 1913. — С. 1299.

21. Поселянин Е. Российская Церковь и российские подвижники ХVІІІ века. — СПб., 1905. — С. 175.

22. Карташев А.В. Очерки по истории Российской Церкви. — Т. II. — С. 480.

23. Швець Олександр. Протоієрей. Кандидатська дисертація Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. КДА.— К., 1999. — С. 97.

24. Титлинов В. Павел Конюшкевич, митрополит Тобольский. Христианськое чтение. — № 10. — Пг., 1914. — С. 1237 – 1252.

25. Карташев А.В. Очерки... — т.11. — Париж., 1959.— С. 482.

26. Там само, — С. 484.

27. Швець О., прот. Святитель Павло. — К.: Київський Патріархат; КДА, 1999. — С. 143.

Розділ V

5.1.

1. Покровский И. Российские епархии в ХVІ-ХІХ вв., их открытие, состав и Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа пределы. — Т.І. — Казань, 1897. — С. 521.

2. Андриевич В.К. История Сибири. — ч.ІІ. — СПБ, 1889.— С. 323.

3. Акты исторические, собранные и изданные Археологическою миссиею. — Т. V (№ 75). — СПб., 1842. — С.109 – 110.

4. Исторический очерк христианской проповеди в Сибири. Рукопись. Муниципальный архив Тюменской области в г.Тобольске (далее ГАТОТ) Ф.530. Тобольская духовная семинария. оп.І № 3 с.27.

5. Сулоцкий Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа А., прот. Святитель Филофей… — Омск, 1882. — С. 5.

6. Щеглов И.В. Хронологический список важных данних их истории Сибири. — Иркутск, 1883. — С. 155.

7. Сулоцкий Александр. прот. Святитель Филофей… — Омск, 1882. — С. 5 – 6.

8. Харлампович К.В. Малороссийское воздействие на великорусскую церковную жизнь. — Т.І. — Казань, 1914.

9. Иркутская летопись (летопись Пежемского П.И. и Кротова В.А.). // Труды Восточно Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа-сибирского отделения РГО. — № 5. — Иркутск, 1911. — С. 17.

10. Сулоцкий А. прот. Прекращение в Иркутске викариатства Тобольской митрополии, открытого в 1707 г. — Омск, 1868. — С. 8.

11. Харлампович К.В. Малороссийское воздействие… — С. 550.

12. Сулоцкий Александр, прот. Прекращение… — С. 12.

13. Там само. — С. 13 – 14.

14. Харлампович К.В. Малороссийское воздействие… — С. 515.

15. Православное обозрение. — январь. — 1863. — С. 55, 59.

16. Громов Прокопий, прот. Сказание о святом Инокентие, первом Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Иркутском епископе. — Б. м., 1906. — С. 5.

17. Громов П. Начало христианства в Иркутске и святой Иннокентий, 1-ый епископ Иркутский. — Ч.І-ІІІ. — Иркутск, 1862 – 1883. — С. 78.

18. Там само. — С. 81.

5.2. а)

1. Власовський І. Нарис історії… — Т. ІІІ. — С. 84.

2. Хижняк З.І. Кульчицький (Кольчицький). — Київ: Видавничий дім «КМ», 2001. — С. 21

3. Там само, — С. 29

4. Варфоломей, архиеп Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Сибирские святители-чудотворцы // ЖМП. — № 2. — М., 1948. — С. 32

5. Иркутская летопись (летопись П.И.Пежемского и В.А.Кротова). // Труды Восточно-Сибирского отдела. РГО. — № 5. — Иркутск, 1911. — С. 20 – 21.

6. Соколов Николай, прот. Пивоваров Борис. Протодиакон. Лаконичный очерк истории Иркутской епархии. // ЖМП. — № 12. — М., 1977. — С. 60.

7. Громов П. прот. Сказание… — М., 1906. — С. 4.

8. Нестор (Анисимов), иером. Православие в Сибири Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. — СПб, 1910. — С. 5 – 6.

9. Громов Прокопий, прот. Сказание… — С.146 – 147.

10. Там само, — С.149.

11. Там само, — С.82 – 83.

12. П.С.З. 1721. № 3870.

13. Странник. — № 2.— 1879. — С. 227.

14. Хижняк З.І. Кульчицький (Кольчицький). — К.: Видавничий дім «КМА», 2001.

15. Громов Прокопий, прот. Сказание… — С. 225.

16. Там само. — С. 226 – 227.

17. Там само. — С. 228.

18. Власовський І. Нарис історії… — Т.ІІІ. — С. 82.

19. Громов Прокопий Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, прот. Сказание… — С. 232.

20. Там само. С. 233 – 235.

21. Там само. — С. 236.

22. Там само. — С. 257 – 258.

23. Власовський І. Нарис історії… — Т.ІІІ. — С. 85.

5.2. б)

1. Андрущенко. М.В., Інокентій (Нерунович), єп. — К.: Видавництво Києво-Могилянської академії, 2001. — С. 115.

2. Там само, — С. 115.

3. Смолич И.К. История... — Кн. 8, ч.ІІ. — М., 1997. — С. 225.

4. Догуревич Т.А. Распространение христианства в Сибири Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. — СПб: Свет Азии, 1897. — С. 28 – 29.

5. Андриевич В.К. История Сибири. — Ч.ІІ. — СПб, 1889. — С. 2.

6. ПСПиР. ЕП № 599;

7. Сукачев В.П. Иркутск. Его место и значение в культурном развитии Восточной Сибири. — М., 1891. — С. 7.

8. Андриевич В.К. История Сибири. — Ч.ІІ. — СПб., 1889. — С. 50.

9. Власовський І. Нарис історії… — Т.ІІІ. — К., 1990. — С. 172.

10. Гурий Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, иером. Правоверная миссия посреди ламаитов. // Православный собеседник. — 1911. — С. 333.

11. Иркутские Епархиальные ведомости. — № 52. — 1870. — СС. 679 – 680.

5.2. в)

1. Власовський І. Нарис історії… — Т.ІІІ. — С.91.

2. Описание рукописей, хранящихся в архиве святейшего Правительсвующего Синода. — Т.ІІ. Вып. І. — СПб., 1906. — С. 499.

3. Відомості про родичів святителя Софронія знаходяться в ділах Синодального архіву (1752 р. № 134; 1753 р., № 164, 165, 167, 172; 1771 р., № 125; 1772 р Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа., № 173) і в отдаліх архіву Олександро-Невської Лаври (1742 р., № 314; 1752 р.; 196; 1753 р., №№ 85, 88).

5. Настольная книжка священнослужителя. — Т.ІІ. — М., 1979. — С. 126.

5. Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии. — Т.І. (1721-170 гг.). — К., 1904. — С. 277.

6. Настольная книжка священнослужителя. — Т.ІІІ. — М., 1979. — С. 127.

7. Чефранов М., прот. Блаженный Софроний, 3-ий епископ Иркутский. — М., 1907. — С. 14

8. Рункевич С Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.Г., доктор церковной истории. СПб.: Александро-Невская Лавра, 1913. — С. 329.

9. Там само. — С. 664.

10. Власовський І. Нарис історії... — Т.ІІІ. — С. 91.

11. Чефранов М., прот. Блаженный Софроний... — М., 1907. — С. 14.

12. Титов Ф.К. Жизни святителя Софрония Кристалевского, епископа Иркутского и Нерчинского. // Душеполезное чтение. — октябрь. — 1913. — С. 263.

13. Власовський І. Нарис історії... — Т.ІІІ. — С.92.

14. Тобольский. Муниципальный Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Архив. Ф.530, Соборная летопись. РГО. — №5. — Иркутск, 1911.— С.73

15. Иркутская летопись (Летопись Пожемского П.И. и Кротова В.А.). Труды Восточно-Сибирского отдела РГО. — №5. —Иркутск, 1911.— С. 73

16. Милий Чефранов, прот. Блаженный Софроний… — С. 30.

17. Священник Анатолий Просвирнин. Святитель Софроний, епископ иркутский и всея Рф чудотворец. // ЖМП. — № 9. — М., 1971. — С. 72.

18. Там само.

19. Летопись Пожемского П.И. и Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Кротова В.А.. Труды Восточно-Сибирского отдела РГО. — №5. — Иркутск, 1911. — С. 73.

20. Власовський І. Нарис історії… — Т.ІІІ. — К., 1990. — С. 92.

21. Иркутские епархиальные ведомости. — 1883. — С. 192.

22. Священник Анатолий Просвирнин. Святитель Софроний… — С. 73.

23. Там само.

24. Хрусталев Д. Святитель Софроний, 3-ий епископ Иркутский. — Иркутск, 1898. — С. 40 – 42.

25. Священник Анатолий Просвирнин. Святитель Софроний… — С. 74.

26. Летопись Пожемского П.И Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. и Кротова В.А. // Труды Восточно-Сибирского отдела РГО. — №5. — Иркутск, 1911. — С. 75.

27. Там само. — С. 75.

28. Там само. — С. 76 – 77.

29. Архив Святейшего Синода. РКП. — № 125. — л.27.

30. Денисов Л.И. Православные монастыри Русской империи. — М., 1908. — С. 681.

31. Власовський І. Нарис історії… — С. 93.

32. Там само. — С. 94.

Розділ VI

6.1.

1. Азиатская Наша родина (1914). — №1. — С. 184.

2. Адоратский Николай Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Правоверная мисия в Китае за 200 лет ея существования. — Казань, 1887. — С. 17.

3. Сумароков П. Миссионерство в Сибири // Христ. Чтен. — Ч.І. — 1884. — С. 649 – 651.

4. Гапонов. И., прот. Церковная История… — С. 173.

5. Там само, — С. 174.

6. Там само, — С. 174.

7. О Российской духовной миссии. // Отпрыск Отечества. — №7. — 1847. — С. 64.

8. Гапонов. И., прот. Церковная История… — С. 174.

9. Письмо Виниуса, в ПБПВ (1887). І Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. — С.241; ПСЗ. 4. №1800.

10. Древнейшие церковные грамоты (1875). — С.119, 126, 136, 147, 181.

11. Адоратский Н. Правоверная миссия (1887). І. — С. 61.

6.2.

1. Гапонов И. Прот. Церковная история… — С. 175.

2. Там само,— С. 175.

3. Адоратский Н. Правоверная миссия (1887). — І. — С.70 – 73.

4. Громов П., прот. Начало христианства в Иркутске и Св. Иннокентий, 1-ый епископ Иркутский. — Ч.І-ІІІ. — Иркутск, 1862 – 1883. — С. 41.

5. ПСЗ 1721 № 3734.

6. Громов П., прот Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Начало христианства в Иркутске и Св. Иннокентий, 1-ый епископ Иркутский. — Ч.І-ІІІ. — Иркутск, 1862 – 1883. — С. 46 – 47.

7. Адоратский Н. Правоверная миссия (1887). — І. — С.74 – 93.

8. Там само, — С. 93.

9. ПСПи Р.7. № 2489, 2603.

10. ПСЗ. 8 № 5286.

11. ПСЗ.8. № 6057, 6281; 9. № 6666; ПСП и Р6.; 1627, 1644, 1889.

12. Гапонов И., прот. Церковная История… — С. 248.

13. Адоратский Н. Правоверная миссия (1887). — І. — С. 128.

14. ПСПиР. 7. № 2633; 8. № 2839

15. Адоратский Н. Правоверная миссия Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа (1887). — І. — С.155 – 165.

16. Власовський І. Нарис історії… — т.ІІІ. — К., 1990. — С. 174.

17. Смолич. И.К. История … — Ч.ІІ. — М., 1997. — С. 262.

18. Дон Синабальде – 1858. — С. 126 (по Гапонову И., прот. Церковная история… С. 246).

19. Гапонов И., прот. Церковная История… — С. 249.

20. Там само, — С. 250

21. Адоратский Н. Правоверная миссия (1887). — 2. — С. 292 – 302.

22. Там само, — С. 362.

Розділ VII

1. Сулоцкий. А Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа., прот. Святитель Филофей... — Изд. 2-е. — М. 1854. —Омск, 1882. — С. 17.

2. ПСЗ. 5. № 3266; ПСПиР. 7. № 2456, 2642, 2458, 2557.

3. ОДДС. 10. ПСПиР. 7. № 2632, 2642; ПСЗ. 9 № 6407.

4. ПСПиР, Е.П.2. № 615; 3. № 1928, 1039, 1042; ПСЗ. ІІ. № 8507; 15. № 10820.

5. ПСПиР. Е.П.Ч. № 1604; ПСПиР, Е.А. І № 157; ПСЗ. 16. № 1262.

6. ПСЗ. 17. № 12589; 18 № 13320.

7. Там само.

8. ПСЗ. 24. № 18131.

9. Смолич И.К. История … — кн. 8. ч.ІІ. — М., 1997. — С. 269.

10. Миша, архиеп. Воронежский и Липецкий. Преподобный Герман Аляскинский Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа чудотворец. // ЖМП. — № 11.— М., 1970. — С. 61.

11. Там само.

12. Там само. — С. 62.

13. ПСЗ. 23 № 17491; РВС. 8 № 288.

14. ПСПиР, Е.П. 2 № 651, 688, 796, 979. Покровский И.М. (1911), 1913. 7/8 сс. 78-85; ПСПиР, Е.А. І № 263, 354, 496, 604, ПСЗ. 19. № 13592; 21 № 15625; 23. № 17117, 17144.


ДЖЕРЕЛА ТА ВИКОРИСТАНА Література

1. Біблія. Українське біблійне товариство, – К. – 1995.

2. Акты и документы, относящиеся к истории Киевской Академии. – Т. 1(1721 – 1750). – К., 1904.

3. Акты исторические, собранные и изданные Археологическою коммисиею. – Т Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. V. – №75. – СПб., 1842.

4. Акты, собранные в библиотеках и архивах Русской империи Археологической экспедицией Императорской Академии. – В 4-х тт. – СПб., 1836.

5. Андриевич В.К. История Сибири. – Ч. II. – СПб., 1889.

6. Базанов А.Г. Очерки по истории миссионерских школ на последнем Севере (Тобольский Север). – Л., 1936.

7. Бахрушин С. К вопросу о крещении Киевской Руси. // Религия и Церковь Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в истории Рф. – М., 1975.

8. Благовещенский А.А. Казанская духовная семинария с восемью низшими училищами в XVIII – XIX ст. – Казань, 1881.

9. Булгаков С.В. Настольная книжка для священно-церковно-служителей. – Репринт. – Т. I. – Изд. Отдел Столичного Патриархата.

10. Буцинский П. Крещение остяков и вогулов при Петре Величавом. // Вера и разум. – №10. – 1893.

11. Варфоломей, архиеп Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Сибирские святители-чудотворцы // ЖМП. – № 2. – М., 1948.

12. Верховский П.В. Учреждение Духовной коллегии и “Духовный регламент”. – Т. I. – Ростов-на-Дону, 1916.

13. Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. – Т. III(XVIII – XX ст.). – New-york, 1990.

14. Водопівець З.І. Еклезіологія. – Львів, 1994.

15. Гапонов И., прот. Церковная история с первых времен христианства до Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа 2-й пол. 19-го века. – Харьков, 1867.

16. Гераклитов А.А. Арзамасская мордва. – Саратов, 1930.

17. Горский А.В. История Церкви Российской. // ЖМП. – №2. – М., 1976.

18. Громов Прокопий, прот. Начало христианств в Иркутске и святой Инокентий, 1-ый епископ Иркутский. – Ч.І-ІІІ. –Иркутск, 1862 – 1883.

19. Громов Прокопий, прот. Сказание о святом Инокентие, первом иркутском епископе. – Б Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. М., 1906.

20. Денисов Л.И. Православные монастыри Росийской империи. – М., 1908.

21. Догуревич Т.А. Распространение христианства в Сибири // Свет Азии. – СПб., 1897.

22. Документы и материалы по истории Мордовской АССР. – Т. II. – Саранск, 1940.

23. Дополнение к Актам историческим. – В 12-и тт. – СПб., 1846 – 1875.

24. Древнерусские княжеские уставы XI – XV вв. – М., 1976.

25. Евлогий (Смирнов), архим. Апостольское служение Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа иноков Православной Церкви. // ЖМП. – №5. – М., 1978.

26. Захарко К., прот. Иркутская епархия в трудах ее предстоятелей в ХVІІІ-ХІХ вв. – Загорск: МДА, 1969.

27. Знаменский П.В. История Российской Церкви. – Загоск: М.Д.С., 1986.

28. Зноско В., свящ. Жизнь и чудеса Святителя Павла, митрополита Тобольского и Сибирского. – К., 1908.

29. Зольникова Н.Д. Сибирская приходская община Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа в XVII веке. – Новосибирск: Наука, 1990.

30. Иннокентий (Павлов), иером. Миссионерская деятельность Российской Православной Церкви // Богословские труды. – №28. – М., 1987.

31. Иркутская летопись (Летопись Пежемского П.Н. и Кротова В.А.) //Труды Восточно-Сибирского отдела РГО. – №5. – Иркутск, 1911.

32. Иркутские епархиальные ведомости, – 1883.

33. Исторический очерк христианской проповеди в Сибири. – Рукопись. – ГАТОТ. ф. 530.

34. История Украинской ССР. – К., 1982.

35. Карташев А.В Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Очерки по истории Российской Православной Церкви. – Т. II. – М., 1991.

36. Карчмарик Б.Ф. Духовні впливи Києва на Москву. // Православний вісник. – №6. – К., 1995.

37. Копылов А.Н. Очерки культурной жизни Сибири XVII – начала XIX вв. – Новосибирск, 1974.

38. Коробченко Н. Святитель Тобольский Митрополит Филофей (Лещинский): Жизнь и миссионерские труды. – Л.: ЛДА, 1991.

39. Корсаков Д Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.А. Воцарение Анны Иоановны. – Казань, 1880.

40. Кудынкин Б. Духовная миссия Российской Православной Церкви в Китае, ее основание, деятельность и значение в деле образования автономной Китайской церкви. – Загорск: МДА, 1958.

41. Лаврентиевская летопись. // Полное собрание российских летописей. –– Изд. Археологической комиссией. – СПб.; Пг.; М., 1846

42. Макаров Д.М. Самодержавие и христианизация народов Поволжья во 2-ой половине XVI – XVII Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа вв. – Чебоксары, 1981.

43. Мелетий (Якимов), архим. Древнейшие церковные грамоты Восточно-Сибирского края. – Казань, 1875.

44. Мелетий (Якимов), архим. Церковный собор в Тобольске при митрополите Филофее. // ПС. – №4. – 1875.

45. Мелхиседек, архиеп. Преподобный Герасим Вологодский // ЖМП. – №3. – М., 1978.

46. Миша, архиеп. Преподобный Герман Аляскинский чудотворец. // ЖМП. – № 11. – М., 1970.

47. Можаровский А.Ф. Изложение хода миссионерского дела по Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа просвещению христианством казанских инородцевс 1552 по 1867 г. – Казань, 1870.

48. Нестор (Анисимов), иером. Православие в Сибири. – СПб., 1910.

49. Николай (Адоратский), еп. Правоверная миссия в Китае за 200 лет ее существования. – В 2-х тт. – Казань, 1887.

50. Никольский Н.В. Христианство посреди чуваш среднего Поволжья в XXI-XVIII веках. – Казань, 1912.

51. Никольский Н.М. История Российской Церкви. – М.: Политиздат, 1983.

52. Новицкий Г Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа.И. Короткое описание о народе остяцком. – Новосибирск, 1941.

53. Описание рукописей, хранящихся в архиве Святейшего Правительствующего Синода. – Т. II. вып. 1. – СПб., 1906.

54. Пекарский П. Наука и литература в Рф при Петре Величавом. – Т. I. – СПб., 1862.

55. Пивоваров Б., диак. Святитель Филофей, в схиме Феодор, митрополит Тобольский и всея Сибири. // ЖМП Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. – №3. – М., 1977.

56. Пивоваров Б., протидиакон. Деятельность российских миссионеров в Сибири. Загорск: МДА, 1978.

57. Писаревский Г. Внутренний распорядок в колониях Поволжья при Екатерине ІІ. – Варшава, 1914.

58. Платонов С.Ф., проф. Лекции по российской истории. – Изд. 9-е. – Пг., 1915.

59. Платонов С.Ф., проф. Учебник Российской Истории. – СПб., 1914.

60. Покровский И.М. Российские епархии XVI – XIX вв. – В Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа

61. 2-х тт. – Казань., 1897 – 1913.

62. Полное собрание постановлений и распоряжений по ведомству православного вероисповедания. Царствование Елизаветы Петровны. – В 4-х тт. – СПб., 1899 – 1912.

63. Полное собрание постановлений и распоряжений по ведомству православного вероисповедания. Царствование Екатерины 2-ой. – В 3-х тт. – СПб., Пг., 1910 – 1915.

64. Полное собрание российских летописей. – Изд. Археологической комиссией. – СПб.; Пг.; М., 1846.

65. Полный православный Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа богословский энциклопедический словарь. – Репринт. – т.II. – М., 1992.

66. Полный Православный энциклопедический словарь. – Репринт. – т.II. – М., 1992.

67. Попов В. О святейшем Синоде и об установления при нем в царствование Петра І. – СПб., 1881.

68. Поселянин Е. Российская церковь и российские подвижники XVIII века. – СПб., 1905.

69. Православное обозрение. М. 1860-1891.

70. Просвирник А., прот. Святитель Иоанн, митрополит Тобольский и Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа всея Сибири, чудотворец. // ЖМП. – №5. – М., 1976.

71. Рождественский С.В. Материалы для истории учебных реформ в Рф в XVIII-XIX вв. – СПб., 1910.

72. Ружевич С.П., д-р. – Александро-Невская Лавра. – СПб., 1913.

73. Рункевич С.Г. История Российской Церкви под управлением Святейшего Синода. – СПб., 1900.

74. Российская Правоверная Церковь. Очерки истории. – М.: Изд. МП, 1980.

75. Руссская истрическая Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа библиотека. – Т. VI. -СПб., 1886.

76. Салтыков А., свящ. Учебное пособие по Истории Российской Церкви. – Загорск, 1988.

77. Симонюк В. Жизнь и деятельность митрополита Тобольского Павла (Конюскевича). – Загорск: МДА, 1993.

78. Словцов П.А. Историческое обозрение Сибири. – кн. 1. – М., 1838.

79. Смолич И.К. История Российской Церкви. 1700 – 1917. – Ч. I и II. – М.,1996.

80. Русский энциклопедический словарь Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. – М., 1982.

81. Соколов Николай, прот., Пивоваров Бориc, протодиакон. Лаконичный очерк истории Иркутской епархии. // ЖМП. – № 12. – М., 1977.

82. Странник. – СПб., 1860 – 1870.

83. Сукачев В.П. Иркутск. Его метос и значение в истории и культурном развитии Восточной Сибири. – М., 1891.

84. Сулоцкий А., прот. Тобольские и Томские архипастыри. – Омск, 1882.

85. Сулоцкий А., прот. Филофей Лещинский митрополит Тобольский и Сибирский Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. – Омск, 1882.

86. Сулоцкий А., прот. Челобитная митрополита Сибирского и Тобольского Филофея Лещинского Петру Величавому. // ЧОИДР. – Ч. 4. Отд. 5. – 1863.

87. Сумароков П. Мисионерство в Сибири // Христ. чт. – Ч.І. – 1994.

88. Сумароков П. Миссионерство в Сибири. // Христ. чт. – Ч. 2. – 1883.

89. Тальдовский И.Н. Борьба христиан с остатками язычества в старой Руси. // Записи Столичного археологического института. / Под ред Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Успенского А.И. – Т. XVIII. – М., 1913.

90. Терновский Ф.А. Очерки из истории Киевской епархии в XVIII столетии. // ЧОНЛ. – кн. 2. – 1880.

91. Титликов В. Павел Конюшкевич, митрополит Тобольский. // Христианское чтение. – №10. – СПб., 1914.

92. Титов Ф., прот. Святитель Павел, митрополит Тобольский и Сибирский. – Репринт. – К., 1998.

93. Титов Ф.И. К жизни святителя Софрония Кристалевского, епископа Иркутского и Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Керчинского // Душеполезное чтение. – Октябрь – 1913.

94. Тобольский Муниципальный Архив. – ф. 530. Соборная Летопись.

95. Турий, иером. Правоверная миссия посреди ламаистов // Православный собеседние. – 1911.

96. Фирсов Н. Историческое население третьего Казанского королевства в новейшей Рф до 1768 года и колонизация земель в это время. – Казань, 1869.

97. Флоровский Г.В. Пути российского богословия. Репринт с изд Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. 1937. – Вильнюс, 1991.

98. Харлампович К. Казанскія новокрещенскія школы. – Казань, 1905.

99. Харлампович К.В. Малороссийское воздействие на великорусскую церковную жизнь. – Т.І. – Казань, 1914.

100. Хресталев Д. Святитель Софроний, 3-ий эпископ Иркутский. – Иркутск, 1898.

101. Цыпин В., свящ. Учебное пособие по Истории Российской Церкви (Синодальный период). – Загорск, 1988.

102. Чефрянов Милий, прот. Блаженный Софроний, 3-ий епископ Иркутский. – М., 1907.

103. Чечулин Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Н.Н. «Наказ» императрицы Екатерины ІІ, данный Комиссии по сочинению нового уложения. – Б.в.д.

104. Чистович И.А. Феофан Прокопович и его время. – СПб., 1868.

105. Чобич С., прот. Святі та визначні церковні діячі землі української. – Львів, 2000.

106. Щеглов И.В. Хронологический список важных данных из истории Сибири. – Иркутск, 1883.

107. Щербатов М.М Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Статистика в рассуждении Рф. // ЧОИДР. – Ч. 3. Отд. 2. – 1859.

СКОРОЧЕННЯ

ААЭ — Акты, собранные в библиотеках и архивах Русской империи Археологической экспедицией императорской Академии. — В 4-х тт. — СПб., 1836.

ГАТОТ — Муниципальный архив Тюменской области в г. Тобольске

ДАИ — Дополнение к актам историческим. — В 12-и тт. — СПб., 1846 – 1875.

ЖМП — Журнальчик Столичной Патриархии. Периодическое издание.

ПС — Православный собеседник

ПСЗ — Полное собрание Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа законов Русской империи. Собрание 1-ое (1640 – 12 декабря 1825г.) — В 45-и тт. — СПб., 1826 – 1830.

ПСПиР — Полное собрание постановлений и распоряжений по Ведомству православного вероисповедания. — В 10и тт. — Спб., 1869 – 1916.

ПСПиР, Е.А.— То же, царствование Екатерины Алексеевны. — В 3-х тт. — СПб., Пг., 1910 – 1915.

ПСПиР, Е.П. — То же, царствование императрицы Елизаветы Петровны Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. — В 4-х тт. — СПб., 1899 – 1912.

ПСРЛ — Полное собрание российских летописей. Изд. Археографической комиссией. СПб., Пг., М., 1846.

СЭС — Русский энциклопедический словарь. — М., 1982.

ТФ ГАТО — Тобольский филиал Муниципального архива Тюменской области. — Тобольск, 1760 г.

ОДДС — Описание документов и дел, хранящихся в архиве Священного Синода. — В 22-х тт. — СПб., 1868 — 1915.

Христ. чт. — Христианское чтение. — СПб Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа., Пг., 1821 – 1918.

ЧОИДР — Чтения в Обществе истории и древностей русских при Столичном институте. — М., 1845 – 1848, 1858 – 1918.

2ПСЗ — Полное собрание законов Русской империи. Собрание 2-ое — В 55-и тт. — СПб., 1830 – 1884.

3ПСЗ — Полное собрание законов Русской империи. Собрание третье — В 28-и тт. — СПб., 1884 – 1911.


* В’ятська земля (Хлиновська), історична назва в XII—XVIII столітті території в басейні Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа верхньої і частини середньої течії р. В’ятка. З VI-го століття населена комі і удмуртами, з X століття також марійцями. Завойовувалась Новгородською республікою. В 1489 р. приєднана до Російської держави (Русский Энциклопедический словарь (отдалі СЭС). — Москва, 1982, с. 263).

* Чудь — древньоруська назва естів (естонців), а також інших фінських племен на Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа схід від Онезького озера, вздовж рік Онега і Північна Двіна (СЭС. — с. 1493).

* Комі — люд, який проживав на північному сході древньої Русі. На даний час чисельність його приблизно 33 тис. чоловік (СЭС. — с. 607).

** Перм — древньоруська назва в XIII—XVII століттях історичної області від Уральських гір до р. Печори, Ками і Волги Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, популяций народом Комі. Перм Велика — територія сучасного Комі-Пермського автономного округу. Перм Мала — (Стара Вичегодська) територія сучасної Республіки Комі в складі Російської Федерації (СЭС. — с. 988).

* Карели — (самоназва — кар’яла) — люд, який проживав на Північному Заході Східно-Європейської рівнини; сьогодні це Карельська Автономна Республіка в складі Російської Федерації.

** Лопарі Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа — лопь, лапландці — так в літературі називають люд саамів. Саами сьогодні проживають в північних регіонах Норвегії (30 т. ч., 1978), Швеції (15 т. ч.) і Росії (1,9 т. ч.). Мова Саамська (СЭС, с. 1151).

* Докладно в розділі: «Православна місія У Поволжі».

** Докладно в розділі: «Тобольська місія».

* Патріарший устрій у РПЦ встановлено в 1589 році.

** Монастирський приказ Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа — центральна державна установа в Росії в 1650—1725 р.

* Духовний регламент — законодавчий акт Петра І, який реформував церковне управління. Згідно духовного регламенту, церква підпорядковувалась державі, замість патріаршества запроваджувався синод (Колегіальне управління на чолі з обер-прокурором — представником царя).

* Анна Іоанівна (1693—І740), російська імператриця, племінниця Петра, Баронесса Курляндська з 1710 р. Построена на Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа престіл Верховною Тайною Радою. Фактичним правителем при ній був німець Е.І.Бірон.

** Кондиції — обмежувальні умови для Анни з боку Верховної Потаенної Ради.

* Арсеній (Мацієвич) — митрополит Новгородський, українець. За виражений протест проти секуляризації при Катерині ІІ його засилають в дальний скит. В 1707 р. позбавляється чернечого сану і заточується в Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа фортецю м. Ревель, де і помирає, під іменем Андрія Брехунця (1772 р.).

* Крім Київської Академії відомими школами на Україні були в цей час ще Харківський і Чернігівський Колегіуми.

* Варлаам Ясинський — митрополит Київський з 1690 по 1707 рр..

* Шаріат — зведення мусульманських правових і теологічних нормативів, проголошених ісламом вічними незмінними.

* Шаманство (Шаманізм) — особлива форма вірувань і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа культу. Для нього характерні наступні риси: широкий круг анімістичних вірувань (тобто віра в існування душ і духів та в можливість спілкування людини з ними); служителі культу здатні публічно доводити для себя до екстатичного стану і тим самим впливати на оточуючих, створюючи в их містичний настрій особливий обряд камлання если Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа шаман в стані екстазу викрикує безглузді фрази або слова і витворює різні тілесні рухи, що мають, нібито, священний смисл; особливий ритуальний інвентар — бубен, погремушки, специфічний головний убір для пристрашення і т.п. Віруючі приходили до шамана з метою вилікування хвороб, забезпечення успіху в промислі та інше.

* Буддизм Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа не признає творця і творіння, але вірить у вічність, і в круговий рух і зміну всіх явищ, признаючи безсмертя душі, буддизм вчить про її переселення, котрі здійснюються в побутовому порядку: спочатку вона втілюється в тварин, потім в людину, генія “будисатву” і вкінці досягає останнього пунтку нірвани, де вічний спокій і де закінчується Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа переселення.

** Старообрядцтво — сукупність релігійних груп і церков в Росії, які не прийняли церковну реформу 17 ст. і стали в опозицію до офіційної православної церквт. Старообрядці діляться на ряд течій (поповці, безпоповці, біглопоповці) і толків.

* При встановленні Патріаршества в 1589 р. було прийнято, щоб у «великому Руському царстві» було Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа крім патріарха, чотири митрополити, шість архієпископів і вісім єпископів. Казань з цього часу стала митрополичою кафедрою.

* Митрополит Веніамін (Пуцек-Григорович) висвячений на єпископа Нижньогородського. Він займав кафедри: Нижньогородську — 5 р., Тверську — 5 р., Псковську — 3 р., Петербурзьку — 1 р. З липня 1762 р. — кафедру Казанську, на якій і упокоївся, перебуваючи на відпочинку в 1785 р.

* Мова Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа йде про радянських істориків.

* Сибірське королевство — феодальна держава, що виникла в кінні 15 ст. в итогі розпаду Золотої орди. Центр — Чингі-Тура (тепер м.Тюмень), згодом Кашлик. В другій половині ХVІ ст. в цьому царстві (ханстві), що носило тоді назву “Сибір”, з’явився діяльний хан Кучум. Він не давав спокою клану Строганових Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа, які віддавна вели колонізацію за Уралом. Там, за Уралом .руські (новгородські) люди бували ще з ХІV ст. Строганови вирішили знищити Кучума. Вони запросили до для себя на службу вільних козаків з “поля” на чолі з отаманом Єрмаком Тимофієвим. Єрмак добрався з Ками до р. Іртиш з загоном 840 чоловік, розбив Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Кучума, взяв його мі100 Сибір і покорив все ханство.

* Ясак (тюрк.) — податок у Російській державі. Стягувався у неросійських людів, які займалися мисливським промислом у ХVІІ — початку XX століття в Сибіру.

* Митрополит Арсеній Мацієвич народився 1697 р. в сім’ї священика в Україні. 1716 р. прийняв чернецтво. 1723 р. закінчив Києво-Могилянську Академію Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа. Наприкінці духовної кар’єри він був митрополитом Ростовським і постійним членом Святійшого Синоду. Але з 1763 р. становище його різко змінюється: його позбавляють сану за протест проти відібрання церковних маєтків у казну при Катерині ІІ. Його засилають у Карельський Миколаївський монастир, а 1767 р. позбавляють навіть чернечого звання й зачиняють Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа у фортеці Ревельській, де він помирає під іменем Андрія Брехунця 1772 р.

* В 1960 р. в зв’язку з підняттям рівня води в Ангарі, тіло Святителя перенесене на міський цвинтар Іркутська.

* Святитель Павло: Рік народження 1705, обіймав кафедру в 1758—1768, упокоївся 1770. Святитель Софроній: Рік народження 1703, обіймав кафедру в 1753—1771 рр. до своєї кончини.

* Селенгинський і Діяльність українських православних місіонерів у XVIII столітті - дипломная работа Посольський монастирі побудовані з метою, що вони стануть центрами місії.

* Йдеться про архімандрита Антонія (Платковського).

* Брати Голікови були пайовиками Шелєхова.


dvoryanstvo-v-pese-ap-chehova-vishnevij-sad-referat.html
dvr-digital-video-recorder.html
dvuedinaya-zadacha-prezidium-pravitelstva-uvelichil-byudzheti-pensionnogo-fonda-i-fonda-socstrahovaniya.html